Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

В Україні стартувала земельна реформа: що потрібно знати про проблемний закон

13 листопада, 17:53

Проблему обороту земель сільськогосподарського призначення не могли розв'язати всі роки Незалежності

/ Фото: Pixabay

Реклама

Мабуть, у новітній історії України найболючіша реформа – земельна. Востаннє "земельне питання" було провалене у парламенті 20 грудня 2018 року, коли в Україні вдесяте продовжили мораторій на землю . "За" те, щоб залишити в силі формальну заборону на продаж земель сільгосппризначення, проголосував 231 депутат при мінімально необхідних 226 голосах.

Тим часом, скасування мораторію є однією з вимог ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду, і прописане в коаліційній угоді. Про це неодноразово нагадував п'ятий президент України Петро Порошенко.

І ось, відбулося: 13 листопад Верховна Рада нарешті прийняла в першому читанні закон про земельну реформу – законопроект №2178-10 про оборот земель сільськогосподарського призначення. За законопроект проголосували 240 нардепів.

Законопроект був рекомендований профільним комітетом для прийняття за основу. Його розгляд на засіданні Ради почався зранку поряд з ще десятьма законопроектами.

В рамках реформи планується впорядкувати кадастри, звести всі реєстри, впорядкувати земельні відносини і дати можливість розпоряджатися своєю землею її власникам.

Який шлях довелося проробити країні до перших реальних кроків у напрямку до земельної реформи – читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Перекладали відповідальність

Земельній реформі в Україні трохи менше, ніж української Незалежності: це питання влада не може розв'язати з 1991 року. Для того, щоб створити в країні інфраструктуру ринку землі і забезпечити нормативне врегулювання земельних відносин, як тимчасовий захід 18 січня 2001 року Верховною Радою України був ухвалений закон № 2242-III, який увійшов в новітню історію України як мораторій на продаж сільгоспземлі.

Згідно з цим законом, до прийняття Земельного кодексу власники паїв не можуть продавати, дарувати або іншим чином відчужувати земельні ділянки – проте зможуть передавати їх у спадок і продавати для державних і громадських потреб. Мораторій діятиме доти, доки парламент не ухвалить закон "Про обіг земель".

Передбачалося, що мораторій діятиме до 2005 року, але для депутатів "тимчасовий захід" – поняття розтяжне. Дію тимчасової заборони продовжували 10 разів – 2004, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015, 2016, 2017 і 2018 років. І тільки 2016 року уряд вперше чітко задекларував необхідність зняття мораторію, але так і не зняв його. На необхідності розробки законодавства для запуску і функціонування ринку землі не раз наполягав президент Порошенко.

Коли в черговий раз Рада продовжила мораторій на продаж землі 10 листопада 2015 року, однією з проблем, чому не вдається швидко підготувати і ухвалити необхідні закони, депутати називали незавершеність процесу створення земельного кадастру. За словами голови Держгеокадастру Максима Мартинюка, на той момент державний земельний кадастр був заповнений лише на 11%. Для завершення інвентаризації земель необхідно було близько 2,5 млрд грн.

При цьому офіційно повідомлялося, що з 1 січня 2013 року в Україні запрацював електронний земельний кадастр, в якому міститься інформація про 50 млн ділянок. Але як завжди, він вимагав доопрацювання і по факту був марним.

Серед інших проблем була відсутність в країні Земельного банку і Аграрної біржі.

Профільний комітет ВР "відфутболив" розробку закону "Про обіг земель", який повинен був бути готовий до 1 березня 2016 року, Кабінету міністрів, а той передав естафету Мінекономрозвитку і МінАПК. І так тривало до останнього часу.

"За та проти"

Цікаво, що проти земельного закону виступили самі фермери. 11 листопада акція протесту фермерів відбулася по всій країні, і це не перебільшення: в ході акції протестувальники перекрили дороги в 13 регіонах. Учасники вимагали відкликати законопроект, оскільки, на їхню думку, це призведе до знищення малих і середніх фермерів.

А в день ухвалення закону, 13 листопада, протести очікувано перемістилися під будівлю Ради. Як повідомив на своїй сторінці в Facebook журналіст Богдан Амінов, протестуючі принесли під стіни парламенту свиню в труні. Свиня, підкреслив журналіст, справжня.

Фото: Bogdan Aminov/Facebook

Як розповіла сайту "Сьогодні" співорганізатор всеукраїнської акції, голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, протестуючі поставили на узбіччі доріг сільгосптехніку, а самі переходили траси туди-назад, не даючи проїхати транспорту. Через це утворилися довгі затори, але поліція, за словами Ірини, не втручалася, а водії з розумінням поставилися до вимог селян.

"Ухвалення цих законів залишить без роботи 3,5 млн фермерів, які орендують землю у пайовиків і платять в рік за оренду по 200 доларів з гектара, як в Європі, – каже Ірина Паламар. – Якщо вимоги людей не будуть почуті, то вони готові вже завтра встановити наметове містечко біля Верховної Ради".

За словами Паламар, фермери не витримають конкуренції з боку зарубіжних корпорацій, які або викуплять землю у пайовиків, або стануть платити їм більше за оренду. Але фермери ще і вкладають в інфраструктуру, будують міні-заводики, цехи з переробки продукції, об'єкти соцкультпобуту (магазини, перукарні і т.д.), забезпечуючи селян роботою і сервісом. Всього цього, на думку фермерів, не буде, якщо прийдуть іноземці.

Втім, ще 9 листопада голова Офісу президента Андрій Богдан в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера: "Кінець епохи бідності" на телеканалі "Україна" заявив про те, що право купувати українські землі в рамках нового законодавства про земельний ринок іноземці отримають через чотири роки .

За словами глави ОП, передусім переваги для викупу землі матимуть саме українці. Принаймні, в перші роки.

"Неправда, що там іноземці. Там прерогатива в певний період, який мають для викупу землі, – саме українці. Саме українські громадяни, які хочуть розвивати сільськогосподарське виробництво. Іноземці братимутть участь через чотири роки, чотири з чимось", – заявив Богдан.

За його словами, законопроект про скасування мораторію на продаж сільгоспземель надасть можливість легалізувати договір продажу землі, а тому ліквідує схеми "сірого ринку".

А президент України Володимир Зеленський підкреслив в своєму відеозверненні, що "Компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі лише в разі, якщо на це буде дано згоду народу України на всеукраїнському референдумі" . За його словами, відповідний пункт буде прописаний в законі.

Як ринок землі зможе змінити життя українців? Головними позитивними моментами від скасування заборони на продаж сільгоспземлі ексчлен аграрного комітету ВР Михайло Апостол, експерт агроринку Олексій Катюха і президент Украналітцентру Олександр Охріменко вважають:

  • Мільярдні суми за продані паї витягнуть з убогості село, оскільки старі люди одержать капітал, який можна буде покласти в банк під відсотки;
  • За рахунок впровадження передових технологій зросте врожайність і рівень кваліфікації аграріїв;
  • За рахунок сплати податків поліпшиться інвестклімат і доходи бюджету;
  • З'являться нові робочі місця, в свою чергу – припиниться відтік молоді з села.

При цьому Охріменко зазначає, що продаж паїв – справа добровільна, але треба ввести штрафи для їхніх власників за те, що вони не обробляють землю. Альтернатива самостійному господарюванню – оренда або продаж.

Крім того, виграє банківська система і економіка в цілому, адже в оборот будуть введені нові активи вартістю в десятки мільярдів доларів, під які учасники ринку зможуть брати кредити.

Останнім питанням особливо занепокоєний Міжнародний валютний фонд. Голова місії МВФ в Україні Рон ван Руден особливо підкреслив, що заборона на продаж "заважає повноцінному розвитку сільгоспсектора і використання землі під заставу для кредитів".

Як розповів сайту "Сьогодні" аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко, зробити українські наші землі цінними для бізнесу допоможуть технології, обладнання та інфраструктура.

"Обмеження користування землею веде до одного підсумку – падіння цінності землі. Адже в ситуації, коли є пропозиція, але обмежений або ліквідований попит, зростати в ціні нічого не може – немає покупців. У зв'язку з цим жителі сіл не отримають доходів від землі, не можуть її продати. В таких умовах земля – це мертвий вантаж, який не має жодної цінності", – пояснює Пархоменко.

Втім, за його словами, відразу після відкриття ринку землі, запланованого на 2020 рік, ціна на землю зростати не почне. А "міф про те, наша земля вкрай цінна для когось", назвав просто вигадкою.

"Воно (зростання цін. – Ред.) можливе тільки при зростанні попиту на цей товар. А попит в свою чергу можуть формувати як поточні учасники ринку, так і нові. Але важливо зрозуміти, що поява нових учасників-іноземців не відбувається в момент. На зараз вартість землі в різних областях вкрай різна. Наявність інфраструктури, доріг, елеваторів, залізниці або річки підвищує її вартість. Також якщо на цій ділянці працюють компанії, її цінність може зрости. Але в більшості випадків таких факторів немає, через що очікувати появи черги з покуп телей не варто, як і зростання ціни на неї", – говорить Пархоменко.

Він упевнений, що земельна реформа може дозволити Україні стати багатшими, але будь-які обмеження і заборони тільки затримають цей процес і не дозволять жителям сільської місцевості продати і розпоряджатися ділянками на вигідних умовах.

В свою чергу, вартість гектара після відкриття ринку землі назвали в Мінекономіки .

"Наші розрахунки показують, що якщо ми застосовуємо запропоновану модель, яка діє, – це буде в середньому $ 2200. Еквівалент за гектар. Якщо виходити з обмеженою моделі, з обмеженнями, це буде максимум $ 1500. Ось ціна обмежень (те, що називається "тільки українці купують")", – розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.

Відкриття ринку землі в Україні відбудеться в жовтні 2020 року.

Всі подробиці в спецтемі Земельна реформа

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...