Реструктуризація валютної іпотеки: чого чекати

У Верховній Раді вчора був зареєстрований урядовий законопроект №4004 "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманих на покупку єдиного житла (іпотечні кредити)". Нагадаємо, даний документ розробили банкіри спільно з Незалежною асоціацією банків України. Згодом цю ініціативу підтримали Нацбанк і МВФ, а після схвалили на одному із засідань Кабміну. На момент написання даного матеріалу, сам текст законопроекту на сайті ВР ще не був опублікований. Але як стало відомо "Сегодня", будь-яких істотних змін в документі, який неодноразово розписувався експертами і банкірами, – очікувати поки не варто. Тому основні тези за пропонованою в документі схемою валютної реструктуризації іпотечних кредитів можна вивчити в представленій нижче інфографіку.

Нагадаємо, раніше президент Петро Порошенко вже ветував законопроект щодо реструктуризації валютної іпотеки за курсом 5,05 грн/дол. Так що урядовий документ – це вже спроба №2 з метою вирішити проблеми клієнтів банків, які не можуть погашати позики через стрімко девальвує гривні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

НАБУ. За словами виконавчого директора НАБУ Олена Коробкова, цей документ можна реалізувати, оскільки банки готові підтримати тих, хто дійсно виявився в безнадійному становищі, і мають всі шанси втратити єдине житла для своєї сім'ї. "Валютні кредити – біль не тільки людей, а й банків. Звичайно ж, цю проблему потрібно вирішувати. Банки готові підтримати тих, хто дійсно виявився в безнадійному становищі, і мають всі шанси втратити єдине житла для своєї сім'ї. Ніхто не говорить, що в ситуації, що склалася винні тільки позичальники, банки або держава. Постраждали всі і рішення має бути справедливим по відношенню до всіх", – каже експерт.

При цьому Олена Коробкова звертає увагу на те, що якщо ВР прийме документ, а президент його підпише, то даний закон буде обов'язковий для банків, але не для позичальників: "Банки можуть пропонувати позичальникам додаткові або альтернативні програми реструктуризації кредиту і сам позичальник буде вирішувати, погоджуватися на пропозицію банку або ж реструктуризуватися за законом. Зараз вже багато банків досить активно пропонують свої програми по реструктуризації проблемних валютних кредитів і не тільки іпотечних".

ОЦІНКА. У свою чергу, аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко називає цей варіант вирішення проблеми з валютними кредитами компромісним. Адже документ є дуже близьким за змістом до Меморандуму МВФ, прийнятим ще в 2014 році, але який так і не запрацював.

"Якщо взяти за основу курс 25 грн/дол, то при списанні 25% позичальник де-факто отримає перерахунок кредиту в гривню за курсом 18,75 грн/дол, при 50% – 12,5 грн/дол. Для самих соціально незахищених верств населення, при списанні 70% курс складе 7,5 грн/дол, тобто навіть нижче, ніж курс був з 2009 по 2014 роки", – підрахував Нікітченко. За його словами, позичальники зі списанням 25% і 50% не можуть бути задоволені повністю, так вони оформляли іпотеку ще за курсом 5 грн/дол. "Але треба бути об'єктивними – ціни і зарплати вже давно вийшли на курс 8 грн/дол і вже почали відігравати девальвацію 2014-2015 рр. Умови з курсом 5, як було в законопроекті 1558-1, є явно дискримінаційними по відношенню до позичальників, хто брали кредити в гривні, або самі провели реструктуризацію з банком, – уточнює фінаналітик. – При цьому в новому законопроекті підкреслюється, що клієнт повинен був обслуговувати кредит до 1.01.2014 р, тобто ще за курсом 8 грн/дол. Це показує, що людям, хто дійсно хотів зберегти своє житло, буде проведена реструктуризація".

Втім, зауважив Нікітченко в даному документі і неприємний сюрприз у вигляді зміни ставки по кредиту через 3 роки після реструктуризації: "Якщо спочатку ставка залишиться незмінною, то потім виросте до UIRD на 12 місяців + 3%. Тобто на сьогодні це 20,71 + 3 = 23,71%. Залишається тільки сподівається, що пік ставок по депозитах пройдено і вони будуть дешевшати".

Крім того, фінаналітик зазначає, що для банків закон №4004 також не найоптимальніший, так як їм доведеться списувати частину кредитного портфеля і відображати в балансі недоотриманий прибуток. Але, з іншого боку, це дозволить вивільнити частину резервів, сформованих під ці кредити. "Також скасовується мораторій на стягнення житла за кредитами, що не обслуговуються. Це дозволить банкам розібратися з позичальниками, які навмисне користувалися цією нормою, але могли або платити по кредиту, або ця квартира не була їх єдиною, а куплена для вкладення грошей, або під здачу в оренду", – уточнює Нікітченко.

За його словами, іпотечний портфель у валюті становить близько 75 млрд гривень: "Звичайно, не всі ці кредити будуть реструктуризовані, але якщо взяти списання 25%, то банкам доведеться пробачити 18,75 млрд гривень і відсотки, які б були по ним нараховані", – прогнозує Нікітченко.