Старіння персоналу, потреба в робітниках і трудова міграція: що з ринком праці в Україні

Ринок праці перебуває в постійному русі. Одні тенденції змінюють інші, зникають і з'являються професії, а здобувачі та роботодавці стикаються з новими викликами. Сайт "Сьогодні" розповідає, як функціонує ринок праці в Україні цього року, які професії користуються популярністю, чим небезпечне старіння персоналу та чи посилюватиметься трудова міграція.

Які працівники потрібні в Україні

За часів активного технічного прогресу необхідність в одних професіях відпадає, а в інших, навпаки, з'являється. Згідно з результатами дослідження, яке провели в Оксфордському університеті, 45% всіх сьогоднішніх професій протягом наступних 10 років зникнуть або будуть максимально автоматизовані. Сюди потрапили касири, листоноші, водії, банківські працівники та багато інших.

Але паніка через те, що світ захоплять роботи і відберуть у людей робочі місця, порядком перебільшена. Зараз на ринку праці найбільшим попитом потрібні саме робітничі спеціальності, які, нібито, і повинні швидше за все піддатися роботизації.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За даними Держстату, найбільшим попитом на ринку праці в Україні користуються кваліфіковані робітники і працівники сфери послуг: водії, трактористи, швачки, слюсарі, електромонтери, електрогазозварники, монтери колій, токарі, робочі з комплексного обслуговування, муляри, озеленювачі, столяри.

Крім цього, серед простих професій затребувані підсобні робітники, вантажники, прибиральники, двірники, сторожі, кухонні робітники, укладальники-пакувальники і комірники.

У рекрутинговій компанії hh.ua | grc повідомляють, що можна виділити дефіцитних фахівців – це представники робітничих професій, інсталятори, сервісні інженери, автослюсарі.

"Претендентів на такі вакансії дуже мало – часто на одну вакансію припадає менше одного резюме, згідно з аналізом бази hh.ua|grc (для порівняння в середньому по ринку цей показник дорівнює 3-4, а в висококонкурентних сферах може доходити до 25)", – кажуть в компанії.

Експерти також додають, що найближчим часом найбільша кількість вакансій з'являтиметься для фахівців з продажу та менеджерів по роботі з клієнтами, розробників програмного забезпечення і інших IT-фахівців, маркетологів і PR-менеджерів.

"Ці співробітники потрібні практично в будь-якій компанії", – зазначила в коментарі сайту "Сьогодны" керівник експертно-аналітичного центру hh.ua|grc Юлія Дрожжина.

Молодь на ринку праці

Ще одна загальносвітова тенденція, яка не обійшла стороною Україну, – старіння персоналу. Кількість українців віком 40+ на ринку праці становить зараз більше половини, і ця цифра постійно зростає . Водночас, багато компаній женуться за молодими фахівцями, яких не вистачає на всіх.

Лариса Онипко, керівник проекту "Премія HR-бренд Україна" hh.ua|grc каже, що кадровий голод посилюватиметься, тому багато роботодавців починають працювати з молоддю вже в школах, коледжах, інститутах .

"Роботодавці розуміють, що кадровий голод посилюватиметься і далі, тому починають працювати вже з молоддю. І це стосується не тільки школярів старших класів, де є профорієнтаційні програми; вже починають підтримувати зацікавленість молоді до певних знань, ростять лояльну аудиторію ще зі (середніх класів – Ред.) школи", – каже Онипко.

Як повідомляють фахівці hh.ua|grc, зараз на ринку праці зустрілися представники чотирьох поколінь: "бебі-бумери", покоління X, Y і Z. Згідно з аналізом бази, на здобувачів Y (люди віком від 19 до 35 років) припадає 58% всіх розміщених резюме. Другу за чисельністю групу становлять "ікси" (люди віком від 36 до 56 років), на яких припадає 35% всіх резюме. Найменш представлені на ринку праці бебі-бумери (люди, які народилися в період з 1943 по 1963 рік, 56-76 років) і Z (ті, хто народився після 2000-х, люди молодше 19 років) – на цих кандидатів припадає 3% і 4% резюме відповідно.

"Викликом і цього, і наступного року стане нестача кваліфікованого персоналу. Тому що Україна не виняток, і загальносвітові тенденції – це старіння персоналу. Потрібно працювати з віковою різноманітністю. У нашій компанії ми прагнемо балансувати підхід, ми залучаємо покоління Y і Z, але у нас немає мети замінити ними весь персонал. Збалансований підхід дозволяє підтримувати ефективність команди", – зазначає Тетяна Петрук, директор з персоналу компанії "Укртелеком".

Вона додає, що зараз саме час залучати на ринок праці не обов'язково молодих, але головне – досвідчених. Тоді запуститься процес взаємного навчання та доповнення, коли старше покоління допоможе навчити молодь тієї професії, в якій вони багато років пропрацювали і в якій є фахівцями.

Трудова міграція

Одним із найсерйозніших викликів стала трудова міграція. Тільки за офіційними даними, 900 тис. українців працюють за кордоном. За іншими ж підрахунками, торік з України виїхали близько 4 млн наших співвітчизників.

Втім, багато хто повертається назад. Адже робота за кордоном – ризик, особливо якщо їдеш туди не зовсім легально. Дуже часто українці стикаються з обманами і повертаються на батьківщину ні з чим.

"На мій погляд, найбільший виклик на сьогодні – це трудова міграція і утримання молоді в країні", – говорить Лариса Онипко.

Михайло Колісник, професор з фінансів Львівської бізнес-школи, зазначає, що немає нічого дивного в тому, що люди виїжджають з країни, адже в Україні ВВП на душу населення за 2018 рік становив 3090 доларів на рік; це означає, що середня зарплата в країні не може перевищувати цю величину.

У світі середнє значення ВВП на душу населення становить 11 тис. дол., по Європі – близько 15-16 тис. дол. Найвище значення в Монако – близько 110 тис.; в США – близько 60 тис.

"Для порівняння, в Польщі – 12-13 тис. Тому закономірно, що люди виїжджають. Але виїжджають ті, хто готові бути ризик-тейкером, тобто ті, хто готовий маленький, але гарантований результат обміняти на можливий (в середньому, він може бути навіть менше гарантованого), але той, який залежить виключно від нього. А тому повертаються ті, хто не зміг стати ризик-тейкером", – говорить Колесник.

Дані про міграцію українців з 2010 року. Графік: t.me/dmytro_dubilet

Експерти відзначають, що все більше людей повертаються до України. Передусім, йдеться про тих, хто виїжджав за кордон у пошуках висококваліфікованої праці, наприклад, про тих же лікарів. Багато хто стурбований відтоком робочої сили і тим, що в країні може не залишитися нормальних фахівців, але професійна медична підготовка у нас і в Європі – зовсім різні речі. Тим лікарям, які відучилися у нас 9 років, потрібно заново переучуватися закордоном, або ж задовольнятися посадою асистента.

"Сьогодні у наших фахівців в Україні є набагато більше можливостей, щоб розвинутися в області медицини, ніж в інших країнах. Але повинна бути велика державна програма, щоб молодих випускників забезпечували роботою, підтримували. Якщо ми зараз хочемо якісні кадри в медицині, державі потрібно в це вкладатися", – ділиться думкою Лариса Харченко, головний лікар-офтальмолог мережі "Люксоптика".

За її словами, бізнес бере на себе цю відповідальність, але вузько, епізодично і не масштабно, тоді як країні потрібна нова реформа і нова програма.

Судячи з усього, наступного року на українському ринку праці збережуться схожі виклики і тенденції. До того ж, роботодавцям потрібно прагнути до гендерної та віковою різноманітності, а претендентам слід бути готовими постійно вчитися і розвиватися.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що промислові підприємства готові добре платити своїм співробітникам. Подробиці в сюжеті.