Україна намагається ухилитися від дефолту

Вчора Рада, через кілька годин з моменту подачі, прийняла закон, який дає Кабміну право вводити мораторій на виплату зовнішніх боргів. Автором документа також є Кабмін. У що пояснює документі до закону сказано, що "у разі атаки недобросовісних кредиторів на Україну, мораторій захищає активи держави і держсектору. І в майбутньому не вплине на наші двосторонні та багатосторонні боргові зобов'язання та внутрішні зобов'язання". Кабмін підкреслює, що отримання ним такого права не буде загрозою ні стабільності банківської системи країни, ні курсом гривні: "Прийняттям цього закону, ми просимо наших іноземних приватних кредиторів приєднатися до підтримки України і розділити з нами важкий вантаж". Закон не стосується зобов'язань держбанків і "Укрзалізниці".

ДВА ВИХОДИ... Як заявив лідер фракції БПП Юрій Луценко, може бути два результати прийняття закону: перший – кредитори здригнуться, зрозумівши, що рішення тимчасово не платити за боргами прийнято на найвищому рівні і стануть поступливішими (погодяться списати до 35% боргу з "висять" на Україну $47 млрд протягом 4-х найближчих років, у тому числі половина виплат припадає на 2015 р.), другий – країна таки оголосить технічний дефолт з держборгу, тобто не зможе його виплатити вчасно і відкладе на невизначений термін.

На сьогодні комітет основних власників євробондів України на чолі з американським інвестиційним фондом Franklin Templeton (у них $8,9 млрд наших боргів) заявив, що розраховує на "швидке вирішення" переговорів, але не готовий до списання боргу. Чи зрозуміють вони "натяк", поки неясно.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЩО ЦЕ І ЩО ДАЛІ. Фахівці фінринку впевнені, що президент підпише закон, причому так само швидко, як він був прийнятий, тому що часу немає: в кінці травня закінчується термін, до якого Україна повинна була домовитися з кредиторами про відстрочку боргу. "Уряд могло само вирішувати, платити чи ні. Але тепер Кабмін зможе сказати, що, оголосивши дефолт, воно виконало рішення парламенту", – вважає президент Украналітцентру Олександр Охріменко. Прогнозувати ситуацію складно: ймовірність домовленості і техдефолту – 50 на 50, на думку експерта.

Аналітик МЦПД Олександр Жолудь назвав закон "спробою України набрати козирі в переговорах з кредиторами" і не виключає, що ці козирі можуть зіграти: нам спишуть частину боргу, МВФ дасть в червні транш в $1,7 млрд, а Росії ми на законних з нашої точки зору підставах не повернемо 3 млрд, які Кабмін Азарова позичив в кінці 2013 року.

Аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник вважає, що так Київ намагається провести реструктуризацію в законодавчому полі: "Як заявив Яценюк, ми за чотири роки повинні виплатити $30 млрд за зовнішніми боргами, і 17 по внутрішніх – це дуже великий тиск на нашу економіку, яка демонструє максимальний поріг закредитованості. У зв'язку з цим, має сенс провести реструктуризацію боргу, тим більше з урахуванням того, що наша нацвалюта за рік девальвувала в три рази. Тому тепер, якщо Кабмін вирішить використовувати режим мораторію – тобто тимчасової невиплати за деякими боргами – це означає, що офіційно ми не оголошуємо технічний дефолт, ми просто, відповідно до нашого закону, відходимо від графіка платежів за позиками".

Головний експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський впевнений, що Україна робить все можливе, щоб домовитися з кредиторами і не оголосити дефолт: "Зараз у Києві технічна місія МВФ. Сумніваюся, що терміново прийняті у ВР документи були без відома Фонду. Наш основний кредитор ратує за реструктуризацію, але з урахуванням того, що іноземні інвестори не особливо йдуть назустріч – мораторій стане аргументом у переговорах. Мовляв, чи реструктуризація на взаємовигідних умовах, або припинення виплат тимчасово при невигідних розкладах. Думаю, це допоможе".

Аналітик компанії "Простобанк Консалтинг" Іван Нікітченко вважає, що Київ йде за сценарієм кінця 90-х, коли РФ пережила "чорну п'ятницю", а нам вдалося цього уникнути завдяки реструктуризації позик. "Якщо нам вдасться, то можна бути спокійним – не буде девальвації гривні, зростання цін, паніки".

"Мораторій ставить хрест на інвестиціях, але у нас і так їх немає, так як йде війна", – нагадав Жолудь. На думку Охріменка, як тільки буде оголошено техдефолт, знову може виникнути паніка на валютному ринку і обвал гривні до 30 грн/$.