Україна в боргах: на кожному жителі країни "висить" більше 45 тисяч гривень

Сукупний державний і гарантований державою борг України в липні зріс на 1,4%, або на 1,05 млрд доларів, повідомив Мінфін. Загальна сума держборгу становила 76,06 млрд дол. У національній валюті державний борг також збільшився – на 0,69%, або на 13,45 млрд грн – до 1 трлн 971,15 млрд грн. Виходить, що кожен українець винен 46 596 гривень.

Експерти вважають, що номінальна сума держборгу продовжить збільшуватися: до кінця цього року і 2018 року переважно за рахунок запозичень уряду у міжнародних кредиторів і на зовнішніх ринках.

"Водночас, з огляду на ймовірну затримку з отриманням кредитів від деяких міжнародних організацій, темпи зростання держборгу можуть бути нижче поточних очікувань. В результаті ми не виключаємо ймовірність того, що співвідношення держборгу до ВВП почне знижуватися вже цього року і досягне 75% 2018 року", – розповіла "Сегодня" головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як борг сформувався?

орги держави бувають різні. Є прямий державний борг та гарантований державою, тобто отриманий різними суб'єктами економіки під держгарантії. Обидва цих борги можуть зовнішніми і внутрішніми. Так, зовнішній державний борг є заборгованість держави за залученими з-за кордону коштами у вигляді позик і кредитів банків та міжнародних фінансових організацій, а також коштами, отриманими шляхом розміщення на міжнародних ринках цінних паперів.

Якщо подивитися на динаміку держборгу, то можна помітити, що зміни в гривневому і доларовому вираженні бувають протилежними. Пояснюється це головним чином процесами девальвації гривні.

Зростання 2016 року обсягу державного і гарантованого державою боргу пов'язане з девальвацією національної валюти, забезпеченням фінансування дефіциту держбюджету, капіталізацією держбанків, в тому числі в зв'язку з переходом в державну власність ПриватБанку і наданням кредиту Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Кредити під держгарантії прагнуть отримати багато компаній і організації, тому що ставки за ними завжди нижчі за середньоринкові – кредитор розуміє, що його ризик мінімальний. Корупція при видачі таких гарантій гіпотетично можлива тільки на вищому рівні, але становище з виплатою кредитів погане: заборгованість підприємств за держкредитами і виданими під держгарантії наразі становить 58% від сум кредитів, а борг в 244 млн грн числиться за юрособами, які вже фактично ліквідовані. Тому частину цієї суми держава буде змушена списати, а решту – виплатити кредиторам.

Останніми роками держава дуже скупо роздає свої гарантії. Так, 2016 року вони надані на суму 16,5 млрд грн. Основна частина – 13,5 млрд грн – потрібні були для отримання позики "Нафтогазом України" від МБРР. Гроші витратили на закупівлю газу. Решта коштів стали гарантіями кредитів, які отримали в вітчизняних держбанках деякі оборонні підприємства.

Як виплачуватимемо?

Загальні виплати Україною за державним боргом за рахунок держбюджету 2017 року оцінюються в 240,897 млрд грн. За даними мінфінівської програми управління держборгом на 2017 рік, 30% (72,199 млрд грн) становлять виплати за зовнішнім боргом. Ці показники заплановані, виходячи з існуючих графіків платежів та прогнозних відсоткових ставок і курсів валют, хоча самі ставки і курси відсутні. Всі заплановані платежі цього року здійснюються.

Але починаючи з 2018 року виплати за держборгом істотно зростуть. В цілому, за наступні чотири роки Україна повинна виплатити близько 20 млрд дол. за зовнішнім боргом. До цього діяв пільговий період за програмою МВФ, також відстрочку передбачали домовленості з кредиторами, досягнуті в рамках реструктуризації боргів.

Звідки брати гроші? Можливих джерел небагато: працююча економіка, зовнішні і внутрішні позики, золотовалютні резерви. Стан економіки та рівень резервів не дозволяють сильно розраховувати на них. Тому головний розрахунок – на нові запозичення.

В бюджетній резолюції на 2018 рік так і записано: необхідно "забезпечити повноцінний доступ до зовнішніх джерел фінансування для рефінансування зовнішньої заборгованості". За оцінками експертів, уряду необхідно набрати нових кредитів на суму від 22 до 30 млрд доларів в найближчі три роки.

МВФ стільки не дасть, максимум ще 2-3 млрд доларів, та й програма EFF закінчується 2019 року. Ще кілька мільярдів можна сподіватися отримати від інших міжнародних фінансових організацій.

Де взяти відсутнє? Або виходити на міжнародні ринки капіталу, або проводити нову реструктуризацію зовнішнього боргу. Перший варіант складний, а другий – вкрай небажаний. Україна з її нинішнім станом економіки і низькими кредитними рейтингами можна залучити хіба що короткострокові (на 2-3 роки) і дорогі зовнішні кредити (7-8% річних). Але уряд почав рух саме в цьому напрямку.

З а наступні чотири роки Україна повинна виплатити близько 20 млрд доларів за зовнішнім боргом. Головний розрахунок – на нові запозичення

Днями газета Financial Times повідомила, що Україна почала підготовку до розміщення на ринку доларових облігацій і видала мандат JPMorgan, BNP Paribas і Goldman Sachs на організацію угоди. На тлі поліпшення очікувань інвесторів прибутковість за облігаціями України останнім часом знижувалася, за 10-річними паперами вона досягла 7,45%, впавши з весни на 200 базисних пунктів.

Наприкінці серпня рейтингове агентство Moody's підвищило рейтинги України в іноземній і національній валюті на один щабель – до "Caa2" з "Caa3", прогноз за рейтингами – "позитивний". На думку Moody's, нинішній уряд країни сповнений рішучості просуватися вперед в питаннях реформування, "хоча стикається зі значними перешкодами з впливових кіл, зокрема в зв'язку з земельною реформою і приватизацією". Поліпшення зовнішньої позиції України експерти пов'язують також зі значними виплатами з боку міжнародних фінансових інституцій.

Нагадаємо, що востаннє Україна розміщувала єврооблігації на ринкових умовах 2013 року: було продано 10-річні доларові єврооблігації на 1,25 млрд дол. з прибутковістю 7,5% річних. Потім 2015 року була проведена реструктуризація кількох випусків євробондів на загальну суму 15 млрд дол., втрати інвесторів в ході обміну становили близько 20%. Ставка купона всіх реструктуризованих випусків була встановлена на рівні 7,75% річних. Росія, яка не прийняла участь в реструктуризації, судиться з Україною щодо погашення євробондів на 3 млрд дол., викуплених в грудні 2013 року. Нацбанк України раніше говорив, що чекає розміщення урядом 2018 року єврооблігацій на загальну суму 2 млрд дол.

Уряд планує викупити з ринку свої дорогі облігації, випущені на короткий термін, і замінити їх на дешеві і "довгі". Для можливості здійснення цієї операції був підготовлений законопроект, але депутати 5 вересня відмовилися включити його до порядку денного сесії, хоча голосування проводилося кілька разів.

Трохи простіше з внутрішнім боргом. Наприкінці травня Кабмін схвалив випуск облігацій внутрішньої державної позики на суму 229 млрд грн. Нові облігації потрібні для обміну на раніше випущені облігації з терміном погашення в 2017-2030 роках. Термін погашень нових облігацій – 2025-2047 роки. Річна відсоткова ставка за новими облігаціями становитиме рівень інфляції за останні 12 місяців плюс 1,5 відсоткового пункту. Якщо ж станеться дефляція, то річна відсоткова ставка становитиме 1,5%.

2019 рік – найскладніший. Цього року закінчиться програма з МВФ. Цього ж року в Україні відбудуться президентські і парламентські вибори. Очікуються найбільші виплати за зовнішнім боргом (не менше 5,3 млрд дол.). Виходить, що 2019 року зустрінуться максимуми: передвиборного популізму і виплат за зовнішнім боргом. Це дуже поганий сценарій для економіки, курсу гривні та інфляції.