В Україні бідняків менше, ніж у Франції: де проходить "межа бідності"

Майже половина населення Землі живе за межею бідності. Базові потреби не можуть забезпечити 3,4 млрд осіб, говориться в доповіді Світового банку.

Якщо людина живе менше, ніж на 1,9 дол. на день, це говорить про крайню бідність. Витрачати більше не можуть собі дозволити 736 млн осіб. До них належить населення Бурунді, Малаві, Конго, Мадагаскару і ще десятка країн Африки, Азії, Південної Америки та острівних країн Тихого океану.

Де проходить межа бідності, чи можна віднести українців до найбідніших націй в світі, дізнавався сайт "Сьогодні".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Мірки бідності

Бідність відносна. У кожної країни свої мірки злиднів. Українець із зарплатою 10 тис. грн (343 євро) у Франції не зможе жити за стандартами французького суспільства. Такий дохід там майже втричі менше середнього. В Україні людина з доходом 10 тис. гривень – далеко не бідняк.

Світовий банк вважає бідними людей, які живуть менше, ніж на 1,9 долара на день за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Це показник для найбідніших країн. Для країн з доходами нижче середніх – 3,2 дол., З високим достатком – 5,5 долара за ПКС.

Оскільки вартість життя скрізь різна, то використовують паритет купівельної спроможності. Він показує співвідношення вартості однакового набору товарів і послуг в різних країнах. Тому ні 1,9 дол., ні 5,5 дол. не можна переводити за офіційним курсом.

Наприклад, паритет купівельної спроможності гривні становить 7,8. Це означає, що на 100 дол. в США можна купити приблизно стільки ж, скільки в Україні на 780 грн.

Ще бідність вимірюють за стандартами споживання, прийнятими в суспільстві. Людина, у якої немає доступу до звичного в оточенні набору благ і послуг, – бідняк. Тобто, злидні визначаються не тільки доходом або низьким споживанням товарів і послуг першої необхідності, але і низькоякісним харчуванням, недоступністю послуг освіти та охорони здоров'я, відсутністю нормальних житлових умов тощо.

"У світі Україна далеко не країна бідняків"

Доходи українців нижчі за середні. Тому бідність для України повинні були б рахувати за показником 3,2 дол. на день. Але Світовий банк в своїх звітах розраховує бідність в Україні, виходячи з 5,5 дол. на день.

"Якщо брати цей показник, то за даними на 2017 рік в Україні 4,9% бідняків. Оціночний показник на цей рік – 4%. А якщо брати 1,9 долара, тоді у нас бідного населення 0,1%. Це дуже мало. За цим показником у нас ситуація набагато краща, ніж в інших країнах, з якими ми в одній групі доходів, якщо брати ВВП або валовий національний дохід на душу населення", – коментує Ольга Купець, консультант Світового банку, професор КШЕ і доцент кафедри економічної теорії НаУКМА.

Що в інших країнах? Менше 5,5 дол. за ПКС на людину на день живе 66% населення в Киргизстані, 50% – у Вірменії, 44% – в Грузії. У Молдові таких 16%, в Білорусі – 0,8%. Тоді як в Україні – 4%. Ще раз зазначимо, йдеться не про долари, які можна купити за обмінним курсом, враховується різниця в цінах і інфляція.

"У цих країнах набагато більше бідних, ніж в Україні, за винятком Білорусі. В західних країнах цей показник близький до нуля і його навіть не розраховують. А якщо взяти країни Африки, де бідність – витрати нижче 1,9 дол., то бідних в Гані 13%, Ліберії – 41%, Малаві – 70%, в Україні – 0,1%, в Грузії – 5%. Тобто, якщо порівнювати, Україна – далеко не країна бідняків", – зазначає Ольга Купець.

Бідні серед своїх

На національному рівні в Україні вважають відносну бідність. Її визначають за медіаною витрат. Якщо родина витрачає на місяць менше від 75% медіани, то вона бідна. Якщо простими словами, це працює так: є три домогосподарства – перше витрачає в місяць 7000 грн, друге – 9000 грн, а третє – 15000 грн. Тут медіана – 9000 грн – середнє число в вибірці. А бідною вважатиметься родина, яка витрачає на місяць менше ніж 75% (6750 грн) від 9000 грн.

Майже кожен четвертий в Україні за такого підходу вважається бідним.

"На 2018 рік медіана витрат в Україні становить 2620 гривень. Якщо витрати нижче за цю позначку – родина вважається бідною. Таких родин минулого року було 24,1%. Відносна бідність залежить від розподілу доходів у суспільстві. У кризові періоди нерівність зменшується. А в періоди економічного підйому, коли доходи зростають, рівень відносної бідності зростає", – пояснює Людмила Черенько, керівник якості життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

Другий критерій, який використовують в Україні, – фактичний прожитковий мінімум. Він відрізняється від того прожиткового мінімуму, який затверджується урядом. Фактичний мінімум розраховується за реальними цінами ринку у кожній товарній групі. На сьогодні це 3260 грн.

Доходи нижче цього рівня мають 26,7% українців, а витрати – 43,2%. Хоча ще 2015 року ситуація була гіршою – більше половини українців не отримували доходу вище фактичного прожиткового мінімуму. За цим показником відстежують скачки бідності в кризові періоди. Під час кризи, коли купівельна спроможність падала, фактичний прожитковий мінімум показував зростання бідності вдвічі. Зараз цей показник показує зменшення бідності вдвічі – ми повернулися на рівень 2013-2014 років. А ось за відносним критерієм все стабільно – плюс-мінус один відсоток.

Рівень бідності в Україні менше, ніж у Франції

В ЄС вважають бідняками тих, хто отримує менше 60% від медіани доходів.

"Якщо вважати за європейськими методиками, то у нас рівень бідності 10,2%. Тобто, 10 українців мають стандарти життя гірше, ніж у інших 90. Це досить низький показник. Якщо порівнювати, це нижче, ніж у Франції, де 11- 12%. Це відносний критерій, і він демонструє, яка частина населення не відповідає стандартам даного суспільства. Зрозуміло, що стандарти України та Франції відрізняються", – зазначає Людмила Черенько.

Рівень бідності залежить від того, де провести межу. А грань найчастіше грошова. Монетарний підхід не відображає всіх можливостей і всіх обмежень. Не все можна отримати за гроші і не все вимірюється в грошах. Країни Європи давно хочуть від цього відійти, тому і використовують немонетарний критерій.

Так, в Європі визначили дев'ять позицій: якщо три з них відсутні, люди вважаються бідними. Якщо відсутні чотири, то вкрай бідними.

До цього списку входять:

• Наявність телефону;
• Наявність кольорового телевізора;
• Наявність пральної машини;
• Наявність автомобіля;
• Грошей вистачає для відпочинку поза домом щонайменше тиждень на рік;
• Грошей вистачає на страви з м'яса, риби через день;
• Є можливість дозволити собі непередбачені, але необхідні витрати;
• Грошей вистачає на підтримку досить теплої температури в своїх оселях;
• Грошей в повній мірі вистачає на оплату орендних/іпотечних і комунальних платежів.

"За немонетарним критерієм ми не найгірші. У Європі ми поруч з Румунією, Словаччиною, Угорщиною. Найцікавіше, що за нами завжди є кілька країн нижче. Порівнювати з країнами на сході ми не можемо, оскільки вони не афішують свою статистику за загальноприйнятими критеріями. Якщо Білорусь дає показники за видатками нижче 5 доларів, то Росія і Казахстан не дають статистики", – пояснює Черенько.

Справа в тому, що за нинішніми уявленнями українців небідна людина може, як мінімум, оплатити найнеобхідніші медпослуги, які включають стоматологію, має заощадження дітям на освіту, може дозволити собі мінімальний відпочинок, і так далі, зазначає Черенько. Норма і мінімум в Україні одні, а в країні багатшій люди назвуть більше благ, ніж в середньому українці.

Багато витрачаємо на їжу

Теоретично, чим бідніша країна, тим більше витрати на харчування. Сьогодні українці 48% своїх доходів витрачають на їжу. Хоча до 2016 року цей показник доходив до 53%, говориться в звітах Держстату. Обидві цифри дуже великі. Середні витрати європейців на їжу становлять 12% від доходів. Наприклад, британці витрачають на їжу 10%, нідерландці – 10,6%, поляки – 17%, литовці – 27%.

Але якщо порівнювати з іншими країнами, то цей критерій для України не показовий.

"У нас багато витрат йде навіть у забезпечених верств населення, також висока калорійність добового харчування. Можливо, це ментальна особливість українців. За цим критерієм нашу країну порівнювати не варто. Частка домогосподарств в Україні, які витрачають на їжу понад 60% доходів, становить 26,7%. А частка домогосподарств, у яких залишається менше 10% після витрат на харчування і житло, – 7,6%", – говорить Людмила Черенько.

На сьогодні тільки 10% українців вважають себе бідними, йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології.

"За всіма показниками, за міжнародними і за національними, у нас позитивна тенденція – стабільне скорочення рівня бідності. За абсолютними цифрами рівень бідності скорочується останні чотири роки. За суб'єктивними оцінками 2014 року 17% українців заявляли про те, що доходів не вистачає на їжу. 2018-го частка таких людей зменшилася. Міжнародні організації зазначають, що скорочення бідності відбувається за рахунок макроекономічної стабілізації, збільшення реальних доходів і перерахувань заробітчан", – додає Ольга Купець.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як живуть люди в Швейцарії – країні, яка стабільно займає верхні місця в рейтингу рівня життя, і яка теж бореться з бідністю (щоправда, в їх розумінні).

Раніше новини "Сьогодні" розповідали, що доходи українців зросли на 20%.