В Україні почнуть повертати гроші за "серцеві" ліки

У найближчі тижні уряд планує анонсувати запуск в Україні програми з часткової компенсації цін на ліки, так звану реімбурсацію. Чиновники мають намір почати з одних з найбільш поширених захворювань – серцево-судинних. Таким чином, хочуть стимулювати пацієнтів відмовлятися від самолікування. Залишилося знайти для старту програми 200 млн грн, пише РБК-Україна.

За словами в. о. Міністра охорони здоров'я Віктора Шафранського, з 1 жовтня в Україні планується впровадження програми компенсації цін на ліки для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

"Вона буде поширюватися на ліки, які знижують артеріальний тиск. Поки що ми на нарадах дискутуємо про розмір компенсації – чи буде це 100% відшкодування або це буде часткова компенсація, наприклад, 70% або 50% вартості. Можливо, для когось ми впровадимо 100% відшкодування, наприклад, для ветеранів", – каже Шафранський.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За його словами, чиновники підготують проекти нормативно-правових актів Кабміну орієнтовно до 10 липня. "Ми плануємо з цього питання провести ще кілька робочих нарад", – зазначає він.

Шафранський каже, що в Кабміні і МОЗ зараз шукають джерела фінансування програми компенсації цін на ліки на четвертий квартал поточного року.

"Приблизно підрахували, що при компенсації 50% ціни на ліки нам необхідно буде на четвертий квартал близько 200 млн грн. Є різні думки про те, звідки взяти фінансування. Швидше за все, це будуть кошти з бюджету МОЗ. Кошти на реімбурсації на 2017 рік плануємо закласти в держбюджет-2017 під час його розробки", – розповідає він.

Шафранський зазначає, що компенсація цін на ліки дозволить відійти від самолікування, яке є категорично неправильним методом лікування.

НЕ ВПЕРШЕ. Кілька років тому в Україні вже працювала подібна програма. За словами Шафранського, вона привела до зменшення смертності від серцево-судинних захворювань.

"Чому так сталося? Для отримання компенсації ціни на ліки пацієнту необхідно було піти до лікаря, який виписував рецепт. Пацієнти почали приходити в аптеки, де їм видавали ліки або безкоштовно, або за символічні гроші. Потім різницю в ціні аптека отримувала з бюджету. Все це призвело до того, що пацієнти почали приймати ліки регулярно. Адже лікувати підвищений артеріальний тиск можна тільки шляхом регулярного прийому препаратів. Якщо це не робити регулярно, то все піде нанівець. Ось це був результат, без різниці хто впроваджував цей проект", – розповідає він.

Програма працювала в 2013-2014 роках. За даними головного терапевта МОЗ Василя Нетяженка, в 2013 році на компенсацію цін на ліки було виділено з держбюджету 192 млн грн, з яких на кінець того ж року було використано 165 млн грн. На наступний рік в держбюджеті було закладено 139 млн грн. З них було використано на кінець 2014 року 118 млн грн.

За даними Нетяженка, під час дії програми кількість викликів швидкої допомоги з приводу гіпертонічних кризів у 2013 році впала, в порівнянні з попереднім роком, на 16%. Така ж динаміка продовжилася роком пізніше – в 2014 році кількість викликів скоротилася, в порівнянні з 2013 роком, на 11,4%. Крім того, в ці ж роки в Україні зареєстровано зниження кількості захворювань гіпертонічної хвороби.

Є над чим працювати

Однак учасники фармацевтичного ринку неоднозначно сприйняли ініціативу МОЗ. Так, директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков каже, що плани впровадження механізмів компенсації цін на ліки для України своєчасні і можуть бути корисні.

"Однак лише за умови, якщо всі механізми реімбурсації будуть методологічно точними, фінансова логістика – прозорою і своєчасною. Якщо не будуть враховані уроки попередніх років – Міністерство чекає черговий провал чергового професійно непідготовленого проекту", – говорить він.

Зокрема, виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина каже, що крім плюсів від попередньої програми реімбурсації якось зниження цін на ліки, були і мінуси.

"Там було дуже багато проблем. По-перше, лікарі не вміли виписувати рецепти, ніхто їх не вчив заповнювати спеціальну форму, тому перший час пацієнтам часто відмовляли в аптеках у видачі препаратів. По-друге, низький рівень інформованості лікарів і пацієнтів призводив до того, що по ряду регіонів програма компенсації цін на ліки охоплювала дуже малу кількість пацієнтів, вони просто про неї не знали і не зверталися. По-третє, в проекті брали участь недостатня кількість аптек, тому доступ до препаратів по реімбурсації був слабкий. По-четверте, ближче до кінця програми, щоб витратити кошти, виписували препарати без особливого моніторингу", – розповідає вона.

Шафранський каже, що в цей раз МОЗ планує підвищити відсоток компенсації цін на ліки і розширити коло пацієнтів, які можуть розраховувати на реімбурсації. "В ідеалі хочемо зробити так, щоб будь-яка людина з підвищеним артеріальним тиском могла отримати реімбурсації. За час попередньої програми в одних областях це робилося краще, десь гірше. Деякі лікарі не хотіли цього робити, їх примушували. Ми хочемо, щоб цей проект працював без примусу", – зазначає він.

Разом з тим директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков підтримує плани МОЗ з впровадження компенсації цін на ліки. "Це, безумовно, збільшить цінову доступність ліків. У такій чутливій сфері як, серцево-судинні захворювання, це повинно позитивно вплинути на ефективність лікування", – говорить він.

Однак, на думку Глушкова, занадто швидке впровадження реімбурсації може привести до серйозних помилок в її реалізації і тим самим дискредитувати програму. "Щоб отримати ефект від реімбурсації недостатньо тільки активізувати аптечні продажу препаратів для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Необхідно також встановити ефективні способи контролю прихильності до лікування. Як мінімум, зобов'язати пацієнтів вести щоденники лікування", – говорить він.

За словами Глушкова, якщо пацієнти не прийматимуть ліків строго за приписом лікарів, МОЗ може не досягти бажаних результатів впровадження компенсації цін на ліки, як-то зниження інвалідизації або смертності. "У свою чергу, це буде означати, що кошти держбюджету витрачаються неефективно", – вважає експерт. Як наслідок, підсумовує він, програму можуть закрити.