В Україні перекроюють податки і правила для банків: головні зміни

Банки

Значимість Нацбанку. На початку липня президент Петро Порошенко підписав закони (проекти яких їм же були і подані), які підсилюють незалежність і роль Національного банку. Змінюється процедура розподілу його прибутку, зростає роль ради НБУ в діяльності регулятора, змінюються функції правління НБУ, судам тепер заборонено припиняти рішення Нацбанку та ін.

Прийняття цих законів було одним із зобов'язань України перед МВФ, який зацікавлений в тому, щоб з країні був сильний Нацбанк. Але в цьому інтереси фонду та України збігаються: банківський регулятор повинен працювати самостійно, а не за порадами уряду або Адміністрації президента.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Оздоровлення банків.Фонд гарантування вкладів вперше реалізував такий спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку як продаж його інвесторові – кіпрська компанії Agro Holding (Ukraine) Limited, яка є дочірньою компанією американського інвестиційного фонду NCH Capital, купила "Астра Банк" за 92,1 млн грн. Це означає, що платоспроможність банку повинна бути відновлена новим власником протягом 30 днів, і всі вкладники банку зможуть отримати свої гроші в певні договорами терміни. Кошти від продажу банку поповнили фінансові ресурси Фонду гарантування, що сприятиме підвищенню його стійкості та економії коштів державного бюджету.

Фонд гарантування вкладів фізосіб. 16 липня Верховна Рада прийняла закони, які повинні розблокувати виділення міжнародними організаціями $3,2 млрд фінансової підтримки України. Один з них спрямований на поліпшення системи гарантування вкладів фізосіб і вирішення низки проблем з ефективністю роботи Фонду гарантування вкладів.

Зокрема, закон виводить банківські правопорушення з-під дії Кодексу про адміністративні правопорушення і поширює на них банківське законодавство, яке раніше застосовувалося в частині штрафів тільки до юридичних осіб.

Тобто відповідальність керівників банків суттєво підвищена.

Відповідальність у вигляді штрафу та позбавлення волі доповнена дискримінацією (позбавленням права обіймати певні посади або виконувати певну роботу) на строк до 10 років, в ряді випадків – і спеціальної конфіскацією. До трьох років збільшено терміни давності притягнення до відповідальності.

Встановлюється кримінальна відповідальність керівників або посадових осіб банку за внесення неправдивих відомостей про вкладника, що робить неможливою його ідентифікацію і затягує початок здійснення виплат.

Пов'язані з банком особи віднесені до останньої черги кредиторів.

Розширюється перелік критеріїв, згідно з якими банк може бути визнаний неплатоспроможним, а також перелік підстав для невідшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами. Наприклад, він зможе не відшкодовувати вклади з ознаками дроблення, а також кошти, розміщені з ознаками шахрайських дій.

Посилюється контроль НБУ за проблемними банками та вносяться зміни в систему гарантування вкладів фізосіб, які дозволять швидше банкрутити банки і виплачувати компенсації вкладникам, підвищити шанси врятувати погані установи. Наприклад, для порятунку неплатоспроможних банків дозволять їх продаж не тільки одиничним інвесторам, але і їх об'єднань, а також державі та держбанкам за рахунок обміну зобов'язань банку на акції додемісії.

З 1 січня наступного року термін роботи тимчасової адміністрації зменшується з трьох місяців до одного. А з 1 січня 2017-го гарантії Фонду гарантування вкладів будуть поширюватися і на фізосіб-підприємців.

Разом з тим Верховний суд на початку липня звернувся до Конституційного суду з проханням перевірити на відповідність Конституції нинішню процедуру гарантування вкладів. Суд бентежить те, що Фонд гарантування вкладів в даний час фактично виконує функції нагляду за неплатоспроможними банками, хоча не є органом державної влади. Викликає сумніви суду також порядок повернення коштів, при якому спочатку компенсацію отримують фізособи – власники поточних рахунків і депозитів, та інші обставини.

Якщо нинішню процедуру визнають неконституційною, то повинен буде діяти порядок, що існував до 2012 р., коли всім заправляв Нацбанк, і права всіх вкладників були однаковими.

Банківська система. 15 липня на засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Валерія Гонтарєва заявила, що Нацбанк завершив очистку банківської системи від проблемних банків, що є першим етапом стратегії розвитку банківського сектора України. Майнові претензії Фонду гарантування вкладів до власників істотної участі та топ-менеджерам банків, які фонд виводить з ринку у зв'язку з їхньою неплатоспроможністю, складають в цей час 87 млрд грн.

Банки першої-другої групи (за величиною КТИВ) зараз, нібито, перебувають у безпеці. Тепер Нацбанк приступає до другого етапу, завданням якого є очищення банків третьої-четвертої групи, зокрема дрібних банків, активи і пасиви яких пов'язані з одним і тим же особою.

"Є дрібні банки, які можна вважати здоровими, проте з повною відсутністю будь-якої стратегії. Важко сказати, для яких цілей вони були створені. Ми готуємо велику програму, яка дозволить банкам укрупнюватися. Якщо це "кишеньковий банк", але при цьому він не становить загрози фінансовому сектору, то акціонеру треба дати альтернативу, що робити в цій ситуації. Дуже хорошим варіантом у цьому випадку буде самоліквідація", – вважає глава НБУ. Але така категоричність викликає сумніву – якщо банк не порушує нормативів і законів, то яке діло регулятору до стратегії його власника і розміру банку?

17 липня глава НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що вважає передчасною лібералізацію норм валютного регулювання. За її словами, зняття обмежень неможливо без кардинальних зрушень в економіці країни, і воно потребуватиме додаткових консультацій з МВФ. Хоча двома днями раніше вона говорила про те, що Нацбанк скасує адміністративні обмеження на валютному ринку після досягнення угоди про реструктуризацію зовнішнього боргу.

З 15 липня процентні ставки за сертифікатами НБУ стали менш прибутковими в середньому на 5-6 процентних пунктів, це послабило інтерес до них банків, що мають надлишок гривневої готівки. Напередодні глава НБУ поскаржилася на те, що в ці сертифікати банки вклали вже 45 млрд грн. Експерти вважають, що дана міра спрямована на активізацію банками кредитування економіки. Але ставка за кредитами сильно залежить від облікової ставки Нацбанку, яка поки залишається незмінною – 30%.

Курс гривні. Днями глава НБУ заявила: "Ми переходимо на режим інфляційного таргетування (тобто досягнення заданого рівня інфляції. – Прим. Ред.). Тому курс у нас один – гнучкий, фіксованого немає, і не буде".

Але свою думку щодо величини курсу Гонтарєва в черговий раз висловила, зазначивши, що рахунок поточних операцій буде збалансованим при 21-22,7 грн за долар.

Нагадаємо, що рахунок поточних операцій в 2013 р. досягав мінус 10%, минулого року – мінус 5% (рахунок поточних операцій – розділ платіжного балансу країни, в якому фіксуються експорт та імпорт товарів і послуг, чистий дохід від інвестицій і чистий обсяг трансфертних платежів).

Податки

Фіскальна система. Виступаючи 17 липня в Верховній Раді, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк сказав, що кількість працівників Державної фіскальної служби має бути скорочено вдвічі, а решті має бути відповідно збільшена зарплата. Крім того, прем'єр заявив про бажання максимально мінімізувати контакти між платниками податків і податковою адміністрацій шляхом впровадження електронних систем, мовляв "через інтернет хабарів не передаси". У той же час при презентації реформи ДФС глава відомства Роман Насиров повідомив, що планується скоротити штат на 30% завдяки впровадженню електронних сервісів.

17 липня Верховна Рада підтримала в цілому законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зменшення податкового тиску на платників податків)". Цим документом повноваження надання узагальнюючої податкової консультації передаються Мінфіну з обов'язковим оприлюдненням таких консультацій на його веб-сайті. Скасовуються положення Податкового кодексу, що стосуються визначення податкового зобов'язання платника податків у разі винесення йому обвинувального вироку. Уточнено умови і порядок допуску контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. До 31 грудня 2016-го платники податків звільняються від сплати штрафних санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, у разі сплати податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів.

16 липня прийнятий закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо удосконалення адміністрування ПДВ. Їм скориговано функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, яка почала працювати в країні на постійній основі з 1 липня.

Також збережено спеціальний режим застосування ПДВ для аграріїв.

Неприбуткові організації.17 червня парламент прийняв законопроект, який повертає перелік неприбуткових організацій, який існував до ухвалення наприкінці 2014-го змін до Податкового кодексу. Якщо закон підпише Президент, то від сплати податку на прибуток будуть знову звільнені спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб; ЖБК; об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Крім того закон усуває норму щодо збільшення фінансового результату платника податку на прибуток на суму, що становить 30% від вартості робіт, товарів і послуг, придбаних у неприбуткових організацій.

Трансферне ціноутворення.15 липня прийнятий закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення. В цілому можна сказати, що законодавці частково виправили недоліки існуючого законодавства і усунули невиправдану жорсткість існуючих норм. Наприкінці минулого року в одних статтях Податкового кодексу скасували застосування правил трансфертного ціноутворення при оподаткуванні ПДВ внутрішніх операцій, а в інших – ні, зараз це виправили.

Щоб вивести з-під норм трансфертного ціноутворення малий і середній бізнес, підвищили мінімальний поріг контрольованих операцій. Відповідно до прийнятого закону, господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються наступні умови:

• річний дохід платника податків перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків);
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік.

Зменшується штраф за недекларування контрольованих операцій – з 5% до 1% суми "пропущених" операцій, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Рентні платежі. Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект №2352а про зниження з 1 жовтня 2015-го рентних платежів, що стягуються при видобутку приватними компаніями природного газу. Передбачається зниження ренти з 55% до 29% (при глибині видобутку до 5 км) і з 29% до 14% (при глибині видобутку понад 5 км). Глава Мінфіну Наталія Яресько зазначила, що у випадку зниження рентних платежів країна отримає зниження доходів до бюджету в поточному році, але "ми готові понести ці втрати сьогодні, щоб збільшити власний видобуток газу в Україні вже завтра".

Для нових інвестпроектів, починаючи з 1 січня 2016 р. діятимуть нові умови. Ставка податку на прибуток залишиться 18%, але буде введена 30% надбавка до цього податку з розширенням бази оподаткування та з авансовою її сплатою в перший рік. Рента ж буде зменшена до 20% і 10%.

Перегляд рентних ставок на видобуток газу державними компаніями Мінфін прогнозує через 2 роки.

Єдиний податок. 7 липня Мін'юст зареєстрував наказ Мінфіну № 579 від 19.06.2015 р, який свідчить, що книгу обліку доходів для платників єдиного податку тепер можна вести в електронному вигляді.