В Україну їде МВФ: чого чекати від візиту "ревізорів"

З 10 по 18 травня в Києві буде працювати місія МВФ, яка повинна буде узгодити з урядом України перегляд програми, підтримуваної фінансуванням в рамках угоди EFF. Досягнення позитивного результату відкриє шлях до отримання третього траншу кредиту, а можливо – і четвертого (по $1,7 млрд кожен).

За попередніми планами, третій і четвертий транші кредиту повинні були надійти восени минулого року, але процес був зупинений через політичну кризу в країні. Позиція фонду як кредитора була простою – перед тим як видавати нові гроші, їм важливо було зрозуміти, що буде з уже існуючим боргом, яка кредитоспроможність нового позичальника. Відповіді можна було отримати тільки після формування нового Кабміну.

Урядом Володимира Гройсмана, його заявами і першими практичними кроками керівництво МВФ в цілому задоволене, а для детального ознайомлення і фіксації домовленостей в тексті меморандуму до нас і направлена місія фонду.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• Для чого потрібно продовження співпраці?

Здавалося б, якщо країна протрималася майже рік без грошей МВФ, то можна і далі обійтися без них. Але "протрималася" значною мірою саме тому, що була надія на відновлення співпраці. А продовження співпраці з фондом – це:

• збільшення валютних резервів країни, що заспокійливо діє на гравців фінансового ринку, експортерів, інвесторів і сприяє макроекономічній стабілізації в країні;
• сигнал для різних міжнародних і національних організацій, що з Україною можна починати нові фінансові відносини.

Крім того, співпраця з МВФ – це стимул для влади країни проводити реформи.

Зрозуміло, до рекомендацій фонду потрібно ставитися критично. Слід розуміти, що мета МВФ практично у всіх його програмах полягає в тому, щоб в країні – одержувачі допомоги стабілізувалася макроекономічна ситуація, економіка збалансувалася і стала здатною генерувати додану вартість. А ось завдання зростання, розвитку, підвищення конкурентоспроможності – це вже поза компетенцією експертів МВФ. Але поки в Україні немає надійної платоспроможності, здорових держфінансів і валюти, співпрацювати з фондом необхідно.

• Що хоче бачити МВФ?

Дещо спрощуючи, можна сказати, що в загальному випадку фонд цікавить, щоб в країні були проведені зміни, які забезпечували б повернення отриманих від фонду коштів, а країна в економічному плані не представляла б загрози для сусідів. Ці загальні наміри в кожному випадку виражаються в наборі конкретних рекомендацій-побажань урядам.

Наприклад, в кінці квітня стало відомо, що МВФ хоче прийняття в Україні до кінця травня 19 законів, спрямованих на:

• скасування заборони приватизації ряду держпідприємств;
• встановлення незалежності держбанків;
• поява прозорості роботи митниці;
• приведення держслужби до євростандартів;
• створення відкритого ринку природного газу;
• реструктуризацію валютних іпотечних кредитів фізосіб;
• поява інституту приватних виконавців судових рішень та ін.

А в економічному огляді центральних і південних країн Східної Європи (CEE Outlook), недавно оприлюдненому на веб-сайті МВФ, як і раніше, відзначається висока важливість реалізації в Україні низки структурних реформ: "Для країни критично важливими є боротьба з корупцією, судова реформа, реформування податкового адміністрування, а також реформи в держпідприємствах, в тому числі поліпшення корпоративного управління і зниження їх залежності від держбюджету".

• Що український уряд може пред'явити фонду?

Україна вже виконала одну з ключових вимог МВФ – Кабмін встановив з 1 травня єдину граничну роздрібну ціну газу для всіх категорій споживачів. Крім цього, можуть бути пред'явлені деякі успіхи в законотворчості та економіці.

Законотворчість. Так в травні в парламент уряд вніс близько 50 законопроектів. Вони різні за значимістю, але так чи інакше мають реформаторську забарвлення.

Інфляція. Зростання споживчих цін у квітні прискорилося до 3,5% порівняно з 1% у березні і зниженням на 0,4% в лютому – пояснюється це зміною цін на природний газ на 48,8%, що привело до зростання тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 20,1%. Однак в річному вимірі (відносно аналогічного періоду 2015-го) інфляція продовжила сповільнюватися і склала 9,8% – найнижчий рівень після квітня 2014 р., тоді як за підсумками березня вона була на рівні 20,9%, за підсумками лютого – 32,7%. В цілому за чотири місяці цього року споживчі ціни в Україні зросли на 5,1% (уряд поки що вірить, що за підсумками року інфляція не перевищить 12%).

Зростання надходжень до бюджету. За даними ДФС, з початку року планові показники по надходженнях до бюджету перевиконані на 16 млрд грн. Головний податківець Роман Насиров вважає, що таке перевиконання свідчить про те, що економіка почала виходити з тіні, особливо в частині сплати ПДВ.

Стабілізація і зміцнення обмінного курсу гривні. Курс гривні до долара в квітні порівняно з початком місяця зміцнився на 3,3% (у березні курс зміцнився на 3%, але в цілому за січень-березень – знизився на 9,4%). За оцінками НБУ, в результаті зміцнення національної валюти показник девальвації гривні до долара за офіційним курсом з початку року, в січні-квітні, знизився до 5,6% з 9,4%, зафіксованих в січні-березні. Регулятор відзначає, що в квітні продовжилася тенденція до зміцнення гривні на тлі зростання пропозиції валюти і ослаблення попиту на неї, в тому числі завдяки стабілізації політичної ситуації. 11 травня вступлять в силу ряд послаблень валютних обмежень, що також може позитивно позначитися на курсі.

Зростання валютних резервів. Стабілізація валютного ринку дозволила НБУ купувати валюту для поповнення резервів, і станом на 25 квітня обсяг чистої покупки американської валюти склав $401 млн. У цілому міжнародні резерви в квітні зросли на 4,1% – до $13,24 млрд. За рік вони збільшилися на 37,5%. Зараз резерви покривають 3,4 місяця імпорту і їх досить для виконання зобов'язань і нинішніх операцій уряду і НБУ.

Деяке пожвавлення економіки. Якщо в січні в річному вимірі всі практично сегменти промисловості продемонстрували спад, то за підсумками першого кварталу вже відзначене загальне зростання на 3,7%.