Яценюк: Рішення про ревальвацію гривні мало вкрай негативні наслідки для економіки

Рішення 2019 року про 19-відсоткову ревальвацію гривні мало вкрай негативні наслідки для економіки країни. Про це заявив прем'єр-міністр України в 2014-2016 роках, лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк в ефірі "Радіо НВ".

"Я поважаю незалежність НБУ. Але це не може бути незалежність від економіки, створення робочих місць і від зростання ВВП", – підкреслив Яценюк.

За словами лідера НФ, Національний банк повинен був зберігати стабільність грошової національної одиниці та дуже помірковано реагувати на приплив іноземної валюти. Крім того, НБУ мав "скуповувати всю валюту з ринку, щоб максимально мати подушку безпеки".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Арсеній Яценюк нагадав: під його керівництвом уряду вдалося зменшити державний борг країни на 6 мільярдів доларів – з 73 до 67. А от нині борги країни становлять уже більше 83 млрд доларів, а золотовалютних резервів – лише трохи більше за 20 млрд доларів.

"Як можна було просто так бездумно йти з точки зору зміцнення національної грошової одиниці, не розуміючи деяких економічних елементів? Що міцніша валюта, то менша конкурентоспроможність українських товарів на зовнішньому ринку!" – зазначив Арсеній Яценюк.

Він підкреслив: зараз у торговому балансі – "діра в 10 мільярдів доларів".

"На 10 мільярдів доларів ми купуємо імпорту більше, ніж продаємо експорту. Ну ще треба економічні параметри для того, щоб зрозуміти, що якщо робити ревальвації, то по копієчці. І тоді ви утримуєте стабільність, скуповуєте долари з ринку і накопичуєте", – пояснив Яценюк.

Нагадаємо, в 2019 році українська гривня зміцнилася нижче за психологічний рівень – 26 грн за долар. Експерти пояснювали це сприятливою зовнішньою кон'юнктурою для українського експорту, активною купівлею нерезидентами українських держоблігацій, а також продажем валюти з боку населення.

Тим часом ревальвація гривні мала ряд негативних наслідків, зокрема стимулювання імпорту. Як наслідок, зростання негативного сальдо торгового балансу за підсумками 2019 року виявилось вищим за запланований обсяг – до 13-14 млрд доларів.