Якщо коронавірус буде "буянити" три-п'ять місяців, ми зайдемо в затяжну економічну кризу – інтерв'ю з Юлією Клименко

Громадянам України, як, втім, і жителям інших держав, слід бути готовим, що випробування, які ми переживаємо наразі у зв'язку з пандемією коронавірусу, – лише початок дуже важких часів. Звичайно, нам би хотілося, щоб через кілька тижнів або місяців про сьогоднішні дні ми згадували як про страшний сон. Можливо, так воно і буде. Але можливо – ні. Пандемія вже запустила дуже тривожні процеси в світовій економіці. І навіть якщо людству вдасться приборкати поширення епідемії, нас чекає нове випробування – світова економічна криза. Який, по суті, вже почалася.

Про кроки, які потрібно зробити владі, щоб мінімізувати для держави і людей негативні наслідки пандемії та економічної кризи, сайт "Сьогодні" поговорив з народним депутатом (фракція "Голос"), першою заступницею голови Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, ексзаступницею міністра економічного розвитку Юлією Клименко.

Чесно визнаємо: частина бесіди, що відбулася в кінці минулого тижня, сьогодні стала вже не актуальною, тому не увійшла до тексту. Події в ці дні відбуваються швидко, влада приймає оперативні рішення, які ще вчора здавалися чимось немислимим, але які в бесіді з народним депутатом фігурували як необхідні. Тотальний карантин у столиці та інших регіонах, де виявлені заражені коронавірусом, обмеження пасажирських перевезень по країні, комплекс заходів, затверджених Урядом і Верховною Радою України, безумовно, врятують життя українців. Але, водночас, вони дуже сильно вдарять по економіці – як це сталося в інших країнах, в тому ж Китаї. Про економічне життя під час пандемії і після неї читайте в нашому інтерв'ю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Юлія Леонідівна, глобальну економічну кризу експерти очікували ще два роки тому. І постійно її щось стримувало. Чи буде криза в нинішньому році?

- Криза вже є, вона очевидна на фінансових ринках. До нас він тільки підбирається. І тригером цього став якраз коронавірус. Ринки, особливо американський, були дійсно вже перегріті. Американському ринку прогнозували кризу ще три роки тому. Але методами дерегуляції та послаблення різних стримуючих чинників для бізнесу Трамп тримав ситуацію під контролем.

Зараз коронавірус сказав своє слово і першим просів Китай. Китай у нас займає 20% світової економіки, відповідно, він буде тягнути інші країни за собою.

- Сильно "бахне"?

- Нас, Україну, дуже виручає те, що останні три роки макроекономічне становище було досить непоганим і воно стабілізувалося. Тобто ми вже не в ситуації 2013-2014 років, коли на рахунках 10 тисяч доларів, порожня скарбниця, все зруйноване. Зараз у нас є непогані резерви, була більш-менш стабільна економічна ситуація.

Але, я думаю, у нас буде девальвація. Безумовно, скоротиться експорт через те, що світові ринки будуть менше споживати і ціни на світових ринках впадуть. Металургія, зерно – просядуть. З іншого боку, вже просіли ціни на нафту і нафтопродукти. Відповідно, наш зовнішньоторговельний баланс буде кращим, ніж він був би при вищих цінах на нафту.

Читайте також:

Гривня пішла в піке: що буде з курсом долара

- Є кілька варіантів прогнозів розвитку світової кризи від провідних світових аналітичних центрів. Більш легкий перебіг кризи, середній варіант, дуже важкий для світової економіки варіант. І, наскільки я розумію, сьогодні навіть фахівці не дуже добре розуміють, як саме будуть розвиватися події. Багато невідомих. Перш за все – як довго триватиме пандемія, як вона вплине на економіки різних країн і т.п.

- Дійсно, в Італії економічна активність "померла". Як буде в інших країнах – невідомо. Україна, як і всі ринки, що розвиваються, першою відчуває "дихання" світової економічної кризи. Тому що інвестори, які завели сюди гроші, почнуть їх забирати, щоб направити у ті держави, де у них основний бізнес. Образно кажучи, якщо у нас був американський інвестор, він забере гроші, щоб вирішувати, перш за все, свої проблеми, закрити дірки в США.

Я думаю, ніхто, зокрема, й міжнародні фінансові інститути, не можуть сьогодні спрогнозувати перебіг кризи з однієї простої причини: ніхто не розуміє, скільки, як і з якими наслідками триватиме пандемія. Якщо цілі країни будуть "закриватися", це буде мати дуже негативні наслідки. І ми не вийдемо швидко з кризи, як прогнозував раніше МВФ. Фонд, нагадаю, прогнозував, що перший-другий квартал у світі буде серйозний спад. А потім поступово світова економіка почне виходити з цієї "дірки" і стрімко зростати. Але якщо коронавірус буде "буянити" три-чотири-п'ять місяців, то цей прогноз не виправдається. І ми зайдемо в затяжну економічну кризу, подібну до кризи 2008-2009 років, з тривалою рецесією.

Що таке закрита країна? Бізнес не працює, зарплату платити нічим, люди не отримують гроші, скорочується споживання. Все накладається одне на інше. Прогноз зростання світової економіки був 2,8%. Сьогодні більшість міжнародних інвесторів прогнозують зростання 2,2%. Тобто вже на даному етапі бачимо прогнозне зниження зростання на 0,6%. Якщо далі коронавірус буде закривати бізнеси і країни, спад буде більшим.

- На підтримку курсу гривні НБУ за останній тиждень витратив більше мільярда доларів. Це правильне рішення?

- Я думаю, Нацбанк повинен встановити собі певну планку, ліміт, після якого він перестане витрачати золотовалютні резерви на це. Чому? Тому що, можливо, зараз паніка. Люди злякалися і побігли купувати долари. В такому випадку ситуація стабілізується. Якщо інвестори не будуть виводити кошти, активи, можливо, не все буде так критично і курс стабілізується на рівні 27 гривень за долар. Що досить комфортно для бюджету, оскільки в бюджеті зафіксовано якраз такий курс, і для експортерів, тому що вони зароблять більше.

Тому НБУ повинен протягом тижня подивитися: якщо це просто панічний, психологічний тиск, то воно досить швидко заспокоїться. Можливо, цього тижня НБУ і потрібно підтримувати. Але якщо це буде тривати і стане ясно, що гроші виводять, то це інша ситуація. НБУ не повинен витрачати валютні резерви, рятуючи гривню. Нацбанк повинен відпустити курс, і він буде таким, яким буде. На жаль, навіть якщо це більше 27 гривень. Тому що, якщо ми проїмо всі резерви, у нас будуть питання з макроекономічною стабільністю, з тим, як купувати імпорт. А імпорт нам знадобиться, тому що у нас недостатньо можливостей боротися з коронавірусом за допомогою вітчизняних ліків та обладнання. Їх потрібно буде закуповувати за кордоном. Відповідно, потрібна буде валюта.

Тому тут вже питання в тому, що ми пропонували і пропонуватимемо: щоб влада створила свого роду "економічний штаб" з режимом роботи 24/7, в якому був би представлений і Нацбанк, і Уряд, і Офіс президента. Щоб рішення приймалися кожного дня, кожну годину, залежно від того, як розвивається ситуація у світі і в Україні. У поточній ситуації не можна реагувати через три дні на те, що відбувається сьогодні.

- Це, по суті, антикризовий менеджмент. А взагалі, антикризовий менеджер – це хто? Чи достатньо назватися антикризовим менеджером, щоб бути ним?

- Це особливий тип людей, особливий тип досвіду. Не можна стати антикризовим менеджером, вийшовши з вузу з дипломом. Ви повинні для цього мати життєвий досвід. Антикризовий менеджер – це поєднання життєвого досвіду з глибокими знаннями, умінням швидко приймати рішення і брати на себе відповідальність. І це має бути дуже жорстка людина, тому що рішення часто потрібні непопулярні.

Це, знаєте, як тоне корабель, кругом паніка, крики, сльози. Хтось повинен сказати: "Так! Сіли на шлюпки, взяли в руки весла і гребемо ". Хтось повинен давати такі команди, щоб врятувати життя людей.

- Якими повинні бути дії влади в умовах економічної кризи? Жорстка стратегія, якої слід неухильно дотримуватися? Або більш ефективні тактика, "ручне управління", оперативне реагування на виклики?

- Повинен бути обов'язково стратегічний план, причому не один, а три: песимістичний сценарій, оптимістичний і реалістичний. Залежно від того, як розгортається ситуація, йде вибір, який план реалізовувати. Плани повинні бути досить гнучкими, мобільними, щоб їх можна було коригувати практично щодня, залежно від того, як змінюється ситуація у світі. Не можна вийти з кризи, не розуміючи, куди ти рухаєшся – інакше це просто "броунівський рух", який призводить зазвичай до колапсу. Але ось в рамках вже цього плану, як я вже зазначила, можуть і повинні бути оперативні коригування.

- У нинішньому Уряді є люди, яких можна назвати антикризовими менеджерами за їхніми якостями?

- Ні. Можливо, у них спрацює колективний розум і, загалом, влада проявить здатності антикризового менеджера, але я в це слабо вірю.

- Як карантин вплине на економічну активність в різних галузях?

- Найгірше буде торгівлі, сервісам – ресторанам, хімчистці та іншим, які надають товари та послуги, які не є послугами першої необхідності. Образно кажучи, якщо ви підете до магазину, купити хліб, цукор і свічки, то ви вже, напевно, не будете купувати італійське спагеті, розуміючи, що потрібно заощадити гроші, тому що вони вам можуть знадобитися.

Як у всіх кризових ситуаціях, буде попит на товари першої необхідності. Багато хто з нас ще пам'ятають 2014-й, коли ми закуповували крупи.

В загальному, першими постраждають ті, хто продає предмети не першої необхідності. Медична сфера буде "на коні". Постраждають експортери, оскільки багато ринків будуть перекриті. Просів Китай, і те, що він споживав: метал, хімія та інше, що він споживав у великих обсягах.

Якщо це (карантинні заходи) продовжиться декілька тижнів, це не матиме глобального впливу на економіку. Але якщо затягнеться на місяці, погано буде більшості.

- Чи потрібні преференції бізнесу як підтримка на час карантину?

- Я не фанат преференцій, оскільки у нас вони зазвичай використовуються великим бізнесом. Але у цьому конкретному випадку вважаю, що преференції та підтримка повинні бути в пакеті заходів обов'язково. Стимулюючі та мотивуючі заходи держава обов'язково повинна ухвалити, щоб український бізнес був конкурентноздатним на світовому ринку. Тому що, уявіть собі: всі країни навколо ухвалили такі заходи, а Україна – ні. Значить, наш бізнес буде неконкурентним і на світових ринках, і всередині країни. Тому це один з кроків, які необхідні. (Зазначимо, що у вівторок, 17 березня, парламент затвердив закон про тимчасові податкові пільги, розроблений представниками всіх фракцій і груп, зокрема, "Голосу",- Авт.).

- Нацбанк знизив ставку до 10% ...

- Так, це як раз стимулююча міра. Думаю, навіть можна знизити ставку до 9% без проблем. Тому що ми займали востаннє гроші під 4% або близько того. І 5% – достатня маржа, що дозволяє стимулювати бізнес.

- Ви вивчали, як вирішують проблему карантину в інших країнах?

- Звичайно. Польща, наприклад, пішла шляхом утвердження окремого закону з боротьби з коронавірусом, в якому розписаний кожен пункт життя громадянина і країни – як вони діють. Сінгапур ухвалив не закон, але загальний план дій, який поширюється на всі сфери.

Тому що коронавірус не стосується якихось окремих сфер – він впливає на все. І торгівля, і транспорт, і система освіти. Прямий або опосередкований вплив буде на все.

- Під час кризи реформи проводяться?

- Проводяться. Якраз дуже добре проводити їх під час кризи.

- А чи будуть вони проводитися у нас?

- Я гадаю, ні. Кабмін у нас недоукомплектований. 50% життєво важливого економічного блоку – виконувачі обов'язків (нагадаємо, інтерв'ю писалося до кадрових рішень, ухвалених Верховною Радою 17 березня, – Авт.). А в.о. – це люди, які не мають політичної відповідальності. Вони просто "закривають дірку", підписують якісь документи, щоб не зупинялися процеси. Тому про які реформи йдеться? Тут би просто пережити цей кризовий період.

- Ми говорили про підтримку бізнесу в умовах карантинних заходів та економічної кризи. А як в таких випадках вирішуються проблеми людей? Наприклад, людина замовила і оплатила путівку до санаторію. Або абонент в спортзал. Або тур за кордон. Законодавство якось вирішує питання повернення грошей, компенсації тощо?

- Держава точно в таких випадках не компенсує. Це форс-мажор. Компанії, бізнес самі вирішують це питання зі своїми клієнтами. Це може бути перенесення термінів надання послуги, це може бути повернення грошей громадянам – у кожному конкретному випадку вирішується питання по-своєму. Але все це підпадає під форс-мажор.

- Але якщо, припустимо, більшість компаній так чи інакше відреагують на ситуацію – повернуть гроші, перенесуть терміни, – а хтось ні, чи буде можливість у громадян повернути свої гроші через суд?

- Знаєте, мені складно відповісти на це питання. Це вперше на нашому віку таке тотальне перекриття кордонів, транспортного сполучення, закриття цілих сфер економіки.

Економіка країни вже змінюється. З полудня 18 березня в країні заборонили всі пасажирські перевезення. Запроваджені обмеження для громадського транспорту – закрите метро, в маршрутках можна перевозити не більше 10 осіб, в автобусах – не більше 20. Закриваються об'єкти громадського користування. Як це відбувається, дивіться на відео: