Пинзеник – про курс долара: "Ситуація ще не в глухому куті"

Жоден серйозний фінансовий експерт або авторитетна організація не прогнозувала нинішній курс долара в Україні на наявних рівнях. Про це у своїй колонці на LB.ua написав народний депутат ("БПП"), колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник.

"Наша країна є, на жаль, тим місцем, де прогнози – вкрай невдячна справа. Тому що коли їх роблять, фахівці орієнтуються на професійну, адекватну і відповідальну поведінку. А тут ми взагалі непрогнозовані", – зазначив Пинзеник.

Екс-міністр спробував пояснити, чому ж в Україні лихоманить гривню.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Обмінний курс є такою ж ціною для валюти, як і для будь-якого іншого товару. Ціна – продукт рівноваги, балансу двох сил – пропозиції доларів і попиту на них. "Проводять" або постачають долари в Україні експортери, "споживають" – імпортери. Нагадаю прописну істину: спожити можна тільки те, що є, що вироблено", – пише Пинзеник у своєму блозі.

За його словами, до 2005 року включно Україна мала позитивне сальдо зовнішньої торгівлі – експорт перевищував імпорт. Іншими словами – потреба в доларах для імпорту з надлишком забезпечувалася надходженнями від експорту. "Це хороша основа для стабільності обмінного курсу", – зазначає нардеп.

У 2006 році ситуація змінилася. Імпорт перевищив експорт на $2,6 млрд, а доларів Україна не друкує. "Сигнал дисбалансів прозвучав. Чути і бачити не хотіли. А від цього проблема не зникла. Навпаки, вона наростала і досягла піку в 2008 році, коли обмінний курс прорвало. Світова криза не був причиною такого прориву, він був поштовхом, який вивів проблему на поверхню", – пише Пинзеник.

Для покриття потреби в імпорті долари потрібно десь брати. Наприклад, у валютних резервах. "Для цих цілей потрібно було витратити $18,4 млрд (сума "дірок" 2006-2008 рр.) резервів. А їх було всього на $1 млрд більше (на 1 січня 2006 р.). Але за наявності значних "дірок" резерви не тільки не зменшилися, а й зросли. Отже, був ще якийсь канал надходжень на ринок твердої валюти, який не тільки закривав "дірку" в торговому балансі, а й дозволяв поповнювати валютні резерви НБУ. Цим каналом, неважко здогадатися, були позики", – пояснив Пинзеник.

Наростаючі валютні дисбаланси в Україні покривали простим, але небезпечним способом – влізанням у борги.

"Продаж товарів і послуг на експорт є стабільним і постійним джерелом надходжень валюти, а отже, хорошою опорою для обмінного курсу. Займ же – це завжди тимчасово, кредити залучаються на поворотній основі. Крім того, таке залучення платне. Сьогодні зайняли $10 млрд, завтра треба віддати $11 млрд. Це тільки нарощувало приховані певний період (невидимі на поверхні) проблеми. Але результатом такої політики стало стрімке нарощування зовнішнього боргу, який за десять років виріс більш, ніж на $100 млрд і станом на 1 жовтня 2014-го склав $136 млрд", – зазначає Пинзеник.

"У перші роки незалежності для аналізу ситуації з обмінним курсом достатньо було розуміння стану балансу зовнішньої торгівлі – майже не було зовнішніх боргів. Зараз ситуація змінилася, з'явився новий потужний канал потоків валюти (вхід – позики, вихід – погашення). З точки зору впливу на обмінний курс має значення не весь борг, а лише так званий короткостроковий. До нього відносять борг, що підлягає поверненню протягом найближчих 12 місяців. Розмір такого боргу на початок 2014 склав майже $65 млрд", – пише Пинзеник і пропонує в повному обсязі оцінити баланс руху валюти, оперуючи даними на початок 2014 р., до початку девальвації.

"На той момент для потреб імпорту експорт не додавайте $8,5 млрд. Але до цієї "діри" треба додати $65 млрд на погашення боргів. Всього розрив – $73,5 млрд. І з року в рік він тільки наростав", – зазначає Пинзеник.

ІЛЮЗІЯ СТАБІЛЬНОСТІ. Наростаючі валютні дисбаланси неможливо було покрити валютними резервами – таких сум просто не було. Пікове значення валютних резервів зафіксовано в 2011 р. – $38,4 млрд. "Використовували знайомий інструмент – нові борги. Так захопилися "борговими іграми", що забули: кожна позика – продукт згоди двох сторін. До середини 2011 р. охочі були, але, розуміючи наростаючі ризики неповернення боргів, їх кількість стала зменшуватися. Підключили другу складову – резерви. Почали проїдати їх. На початку 2014-го їх сума зменшилася на $18 млрд, а до початку 2015-го їх "проїли" ще на $12,9 млрд", – пише Пинзеник на LB.ua.

"Латання дірок" боргами, а потім і проїдання валютних резервів створювали ілюзію стабільності, давали неправильні сигнали поведінки (наприклад, взяття валютних кредитів). Але не можна утримати те, що не має надійної опори", – зазначає екс-міністр економіки.

"Насправді девальвація відбувалася вже кілька років до нинішніх подій, тільки не в явній формі", – пояснює Пинзеник.

Проїдання резервів, за його словами, є нічим іншим як прихованою девальвацією. "І настає час, коли "латати" нічим, таємне стає явним. Проблему прориває. Дуже важливо зрозуміти: проблема виникла не тоді, коли "прорвало", вона зароджувалася діями і бездіяльністю попередніх років", – нагадує нардеп.

"Чи можна було уникнути валютних стресів 2008 і 2014-2015 років? Безперечно. Тільки діяти потрібно було не в 2014 р., коли вже "нирки відмовили", а значно раніше. Упускаючи деякі інші важливі речі (для спрощення розуміння) було потрібно просте рішення – "злізти" з курсу, відпустити його, дати можливість йому "дихати", рухатися туди-сюди. Це елементарне професійне рішення. Але влада і професіоналізм, влада і відповідальність – малосумісні речі в нашому житті. Своєчасне введення політики гнучкого обмінного курсу могло стати запорукою того, що, по-перше, ми ніколи не побачили б в обмінних пунктах нинішнього захмарного курсу, а, по-друге, ніколи б не стали свідками його різких несподіваних стрибків", – вважає Пинзеник.

ТЕМПЕРАТУРА ЛІКУЄ. "Температура – це реакція на проблеми, проблеми в нашому організмі. Але багато хто не замислюється над тим, що температура – не тільки реакція. Вона і лікує. Обмінний курс національної валюти відіграє подібну роль. Курс в нормальній практиці застосування є продуктом компромісу, балансу між попитом і пропозицією твердої валюти. Його зміна реагує на дисбаланси (надлишок або дефіцит твердої валюти). Але така реакція не тільки фіксує дисбаланси, але і виправляє їх. Пам'ятаючи, що "виробником" доларів є експорт, а "споживачем" – імпорт, в умовах дефіциту реакція курсу (девальвація) збільшує "поставки" доларів (експорт) і зменшує їх "споживання" (імпорт)", – пише Пинзеник.

"Класичне для девальвації явище – заміна багатьох імпортних позицій національним продуктом з посиленням експортних позицій".

"Девальвація зміцнює конкурентоспроможність української економіки як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринках. У минулому році (для спрощення цифри округлені) курс долара зріс удвічі, а інфляція склала 25%. Що це означає для експорту та імпорту? Виручка українських експортерів (у гривні ) виросла в два рази, в той час як витрати тільки на 25%. Інакше кажучи ефективність експорту зросла. Відносно імпорту ситуація зворотна. Витрати на придбання імпортних товарів зросли в два рази (нагадаю, йдеться про події минулого року, коли курс був 15,76 грн, без урахування подій цього року), але їх неможливо продати вдвічі дорожче (зростання цін склало 25%). Відбувається класичне для девальвації явище – заміна багатьох імпортних позицій національним продуктом з посиленням експортних позицій", – зазначає екс-глава Мінекономіки .

РІШЕННЯ НБУ. "Рішення відпустити курс, зробити його гнучким – правильне. Правда, я досі не впевнений, що НБУ насправді зробив це. Тому що він вже не в перший раз заявляє, що відпускає курс. А події останніх днів, коли обороти ринку впали до мізерних сум, і незрозумілі дії НБУ з купівлі доларів і зворотного продажу на наступний день дають підстави для сумнівів у остаточно "відпущеному" курсі. "Відпускання" курсу не означає, що це саме це рішення є причиною стрімкої девальвації. Тому що це відбувається тільки тоді, коли курс тримають штучно, приховуючи проблему. У такому випадку "відпускання" курсу всього лише виводить проблему на поверхню. Приховане стає явним. Але такий прорив повинен бути разовим. Ми ж стали свідками валютного безладу, який триває місяцями (не вперше, на жаль). На поверхні ми бачимо одне явище, яке проявляється в різких скачках і непрогнозованості курсу, а в кінцевому рахунку в падінні гривні. Насправді ми є свідками двох процесів, що мають різні причини", – пояснює Пинзеник.

"Процес перший – девальвація як неминучий наслідок непрофесійних дій та бездіяльності щодо усунення дисбалансів, які накопичувалися роками. Друге явище слід називати валютними спекуляціями – вони теж є наслідком відсутності правильних дій. Уникнути їх було не тільки можна, а й треба", – перераховує Пинзеник на LB.ua.

"Ми стали свідками валютного безладу, який триває місяцями".

"Коли від НБУ вимагали і вимагають тримати і обмінний курс та інфляцію, не розумів цього і не розумію. Не може НБУ вирішувати ці завдання одночасно, тому що вони несумісні. Тримаючи курс, неможливо утримувати інфляцію. І навпаки. Я не розглядаю специфічний варіант політики , коли можна тримати і те, і інше – він для нас далека мрія. НБУ повинен бути відповідальним за інфляцію. Це визначальний вимірювач стабільності національної валюти. Всі інші інструменти, включаючи обмінний курс, є похідними", – вважає нардеп.

"Прямий обов'язок НБУ – "задушити" спекулянта".

"Це означає, що курс повинен визначатися сторонами угод, які визначають компроміс в ціні купівлі-продажу валюти. Але це зовсім не означає, що регулятор повинен стояти осторонь від процесів, що відбуваються на ринку. Особливо, коли "розрізають нариви", відпускають штучно утримуваний курс і він "прориває". Тому що в таких умовах неминуче піднімає голову спекулянт. І прямий обов'язок НБУ – "задушити" спекулянта. Не можна сказати, що НБУ стояв осторонь від подій. Але незважаючи на те, як він "стояв" не втримаюся, щоб не сказати: "краще б він стояв осторонь". Я навіть не буду згадувати масу адміністративних речей, які в кращому випадку створюють ілюзію вирішення проблем. А в кінцевому рахунку дають зворотний ефект. І замість того, щоб "вести" курс, регулятор "повівся" на курс, який диктував спекулянт", – пише Пізненік.

"НБУ зобов'язаний бути учасником ринку в період спекулятивних атак на курс. Але цим ринком не повинен бути готівковий ринок. Не цей ринок "диктує моду", а безготівковий. Для розуміння: у січні 2015-го готівковий оборот інвалют склав $198,6 млн, а безготівковий – $10 млрд. По-друге, не можна виходити на ринок з декількома курсами. Бо саме на різниці курсів і працює спекулянт. Спекулянт зникне, як тільки він не зможе заробляти на різниці курсів. Виходячи на ринок, НБУ потрібно заявляти про курс для всіх охочих (можливо і не на один день) і вести цей курс до рівноважного, руйнуючи будь-які спроби спекулянтів дестабілізувати курс", – радить Пинзеник.

"Ми увійшли в поточний рік з безпрецедентним розміром державного боргу".

"Не тільки імпортери і позичальники, але і сам НБУ формує попит на валюту. Це відбувається, коли він випускає в обіг гривні. Я рідко спостерігав в останні місяці, щоб кореспондентські рахунки банків опускалися нижче 30 млрд грн. І коли я чую про стрибки курсів , то перше, що зобов'язаний робити НБУ – стерилізувати гроші, які тиснуть на курс. Мене вражають повідомлення, що в період шокових стрибків курсу НБУ проводітрефінансірованія банків. Повне припинення рефінансування або будь-яких інших форм емісії на тиждень або два (а при необхідності і більше) повинно бути елементом пакету дій щодо стабілізації ситуації на валютному ринку", – упевнений екс-міністр.

БОРГИ. Зміни валютного курсу надають терапевтичний вплив на торговельні дисбаланси. "Але друга частина дисбалансів (боргова) не виправлена. І її неможливо виправити в один момент. Позитивний сигнал для зовнішніх боргів у цій частині отриманий – $4 млрд надлишку над імпортом дав країні експорт. Це відкриває шлях для заспокоєння кредиторів і поступового скорочення зовнішнього боргу. Не сумніваюся, що і цього року торговельне сальдо буде позитивним. І та корекція курсу, яка проходила болісно, стрибками, зі спекуляціями повинна вже перейти до прогнозованого стану... Бо це вже триває скоро рік. Але так не сталося. І тут вже справа не в НБУ. Є, очевидно, щось, що ми ще не згадували, що турбує кредиторів і впливає на валютний ринок. Йдеться про держборг і його причини – дефіцит госюджета. Ми увійшли в поточний рік з безпрецедентним розміром державного боргу (прямого і гарантованого) – 1,1 трлн, що порівняно з початком 2008 більше в 12 разів. Причиною такого стрімкого зростання є не тільки девальвація гривні, як намагається переконати нас уряд. Величезний внесок робить дефіцит бюджету, що торік перевищив 200 млрд грн", – зазначає Пинзеник.

"Країна і далі не демонструє намірів злізти з "боргової голки", причиною якої є дефіцит бюджету".

"Те, що відбулося, ми вже не змінимо. Це вже нікому не по зубах. Але біда в тому, що країна і далі не демонструє намірів злізти з "боргової голки", причиною якої є дефіцит бюджету. Бюджетний розрив цього року я оцінюю в 200 млрд грн. І новий варіант бюджету не вносить принципових змін в рішення проблеми", – пише екс-міністр.

"Я не знаю кращого сигналу для інвестора, для обмінного курсу та його прогнозованості, як озвучування відмови від політики життя в борг. Але важлива не просто декларація, а дії. І першою дією в цьому плані повинен був стати державний бюджет не з такою "діркою", з якою його знову намагаються прийняти в парламенті", – вважає Пинзеник.

"Болісний, складний процес корекції курсу, який повинен був відбутися зовсім не по таким сценарієм, в будь-якому випадку виправив торгові дисбаланси. Зараз курс вимагає другої опори – вирішення боргової проблеми. А це питання бюджетних рішень. Немає такого чарівника, який би одним помахом радикально змінив нашу ситуацію. Вона дуже непроста. Але вона й не тупикова. Важливо задекларувати пакет професійних дій і почати крок за кроком реалізовувати їх. Тому що тільки реальні дії, а не заклики можуть дати головне – впевненість у завтрашньому дні, якої так не вистачає нашій втомленою випробуваннями країні", – резюмує Пинзеник.

Як повідомлялося, в рамках домовленостей з МВФ Рада також повинна розглянути поправки до держбюджету. У них передбачається:

• збільшення державних зовнішніх запозичень на 105,767 млрд грн;
• збільшення погашення державного зовнішнього боргу на 25,981 млрд грн;
• збільшення погашення державного внутрішнього боргу на 66,77 млрд грн;
• зменшення державних внутрішніх запозичень на 2,18 млрд грн.

Згідно з проектом змін, зокрема, збільшено граничний обсяг дефіциту бюджету – на 12,6 млрд грн (або на 19,8%). Це складе 4,1% ВВП. Також підвищено обсяг держборгу, який може взяти Україну – до 1394,4 млрд грн. Це становить 75,4% оновленого прогнозного ВВП на 2015 рік. Через різке падіння курсу гривні збільшені витрати, пов'язані з державним та гарантованим державою боргом – на 21,539 млрд гривень.