Нацбанк знизив облікову ставку: експерти назвали наслідки

Бізнес-спільнота, яка вітала кроки Національного банку України (НБУ) щодо валютної лібералізації підкреслювала необхідність пом'якшення монетарної політики. І ось, НБУ знизив облікову ставку з 17,5% річних до 17%.  Оцінити це рішення і спрогнозувати, на що вона вплине, сайт "Сьогодні" попросив у фінансистів.

На думку фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, зниження облікової ставки сприйметься учасниками ринку як сигнал про пом'якшення монетарної політики регулятора і, швидше за все, не матиме різких наслідків.

"Зниження облікової ставки – це процес руху до менш жорсткої монетарної політики. Ніхто не може прийти і відразу зробити її низькою. Це просто продовження тренду на зниження ставки. Це дає сигнал бізнесу. Це дає сигнал іншим гравцям – країнам, інвесторам, – пояснив Фурса. – Відразу явного прояву не буде".

Разом з тим, фінансист допускає поступове зниження прибутковості за українськими ОВДП і ставками банківського кредитування.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначає, що таке зниження облікової ставки не відіб'ється на прибутковості по ОВДП, а значить – на попиті на них з боку нерезидентів: боргові папери України все одно приносять більшу прибутковість, ніж інших країн.

"За великим рахунком для нерезидента йому що 20%, що 17%, що 15% – це все одно хоч греблю гати (зараз – близько 17%. – Ред.). Досить сказати, що весь розвинений світ занурюється в нульову, навіть негативну прибутковість. Наприклад, негативна прибутковість дісталася до Центральної Європи – за чеськими державними облігаціями зафіксована негативна прибутковість, за німецькими єврооблігаціями – вже давно негативна прибутковість, в Швейцарії негативна процентна ставка. У Європі базова ставка центрального банку на нулі вже досить довго. Румунські, хорватські, польські єврооблігації – там теж прибутковість близька до нуля", – говорить Кущ.

Інтерес нерезидентів, продовжив Кущ, зміг би зменшитись, якби НБУ знизив облікову ставку до 10-12%. При цьому, як заявили в Нацбанку, регулятор, дійсно, планує в міру зниження інфляції поступово знижувати облікову ставку до 8%. І це цілком ймовірно, вважає Фурса.

"Якщо інфляція не буде стрибати, якщо збережеться співпраця з МВФ, якщо не буде світової кризи, якщо влада не буде робити ніяких дурощів – забирати незалежність у центрального банку – якщо не буде якихось форс-мажорів, то можливо", – зазначив він.

При цьому Кущ вважає, що Україні не слід занадто сильно уповільнювати інфляцію. Оптимальним рівнем він вважає від 10 до 12%, хоча в цілях Нацбанку вказані 5%. Кущ вважає, що досить висока інфляція пояснюється сировинною економікою, яка залежить від цін на сировину на світових ринках.

"Відповідно, якщо ціни на зовнішніх товарних ринках ростуть, то це зростання цін екстраполюється як в економічне зростання, яке стає динамічним, так і на середнього рівня інфляцію. <...> Для нас оптимальна інфляція 10 – 12%, вона дозволяла б нам рости на рівні 5% і вище. А уповільнення інфляції до 5% буде означати, що у нас сповільниться економічне зростання", – сказав Кущ.

На його думку, низька інфляція – "підходить для країн, орієнтованих на внутрішній ринок, з високорозвиненим сектором послуг".

Як повідомляли новини "Сьогодні" глава Мінфіну Оксана Маркарова привітала рішення НБУ, але зізналася, що відомство "таємно сподівалося на більше зниження ставки".

Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що у квітні-2019 Нацбанк знизив облікову ставку вперше за два роки – з 18% до 17,5%. До цього регулятор чотири рази поспіль зберігав її на найвищому рівні серед країн Східної Європи, щоб забезпечити зниження інфляції. Цикл підвищення ставки в цілому тривав з травня 2017 року.

В НБУ відзначили, що базовий сценарій регулятора передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% протягом наступних років за умови стійкого зниження інфляції до мети 5%.