В Україні спростили правила видачі кредитів

В Україні спростили правила надання кредитів. Нацбанк дещо пом'якшив вимоги з оцінки позичальників і формування резервів, які тестувалися з літа 2016 року і повністю набули чинності  з 1 січня 2017-го. Так, НБУ спростить оформлення позик в декількох випадках, пише UBR.

1. Застава під замок

Скасовується торішня вимога НБУ про те, що кредит може виділятися тільки під заставу того товару підприємства, який розташований в приміщенні, що належить банку. Застава дозволили зберігати на території позичальника.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Правила залишилися жорсткими. Але якщо критерії покриття кредитного ризику виконані, то можливість приймати товар у заставу є. Єдине, що банк тепер повинен контролювати наявність застави щомісяця, а не один раз на три місяці, як раніше", – пояснив в.о. голови правління Вектор-банку Олег Фесенко.

2. Чужі дефолти ні при чому

Від банку-кредитора більше не вимагатимуть знижувати клас позичальника, якщо його віднесли до категорії дефолтних в іншому банку. Тобто банк зможе серйозно заощадити на резервах: додатково "заморожувати" на рахунку не 100% суми кредиту, що видається, а від 0,5% до 70% позики. Залежно від тієї оцінки, яка буде присвоєна позичальнику.

"В одному банку компанія обслуговує кредит, сплачує відсоток, гасить тіло, а в банку через дорогу не обслуговує, наприклад, через суперечки або суди. Навіщо ж банку, де кредити гасяться, знижувати клас позичальника, погіршувати умови і збільшувати резервування", – зазначив директор казначейства комерційного індустріального банку Андрій Пономарьов.

3. Своя оцінка всьому голова

При фінансуванні інвестиційних проектів (будівництво різних об'єктів) банкам дозволили до 1 січня 2019 р самостійно визначати дефолтний коефіцієнт, який присвоюватиметься позичальнику. І самим вирішувати, скільки формувати резервів.

Як зазначив Фесенко, банкам можна розробити свою методику з обґрунтуванням всіх складових оцінки, розраховувати майбутні фінансові потоки за проектом. Раніше вимоги щодо оцінки повинні були вписатися до загальної концепції визначення класу позичальника, що було непросто через індивідуальні відмінності проектів, затримки будівництва, зміни їх планів.

Ризики інвестиційних проектів банки оцінять самі

"Проекти різні, при будівництві виникали затримки і підвести всі зміни під єдину схему було неможливо. І банкам треба було кожного разу питати у НБУ – чи правильно вони оцінюють ризик? Тепер же вони зможуть працювати за своєю методикою", – зауважив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Це повинно серйозно спростити кредитування інвестпроектів в Україні.

"Проект будівництва заводу розрахований на 5-7 років і його інтегральний показник фінансового стану можна буде оцінити тільки після завершення будівництва. А який його фінансовий стан спочатку? Нульовий. І що, якщо видаємо, припустимо, 10 млн грн, то під нульовий фінстан резервувати теж на 10 млн грн поки проект не запрацює? Тому банкам дали люфт у встановленні класу позичальника, що зменшує надалі вимоги щодо резервів в рази", – прокоментував нововведення голова правління RwS bank Владислав Кравець.

4. Валютне послаблення

Експортерам більше не відмовлятимуть в кредитуванні через проблеми з надходженням валютного виторгу. Їх не братимуть в розрахунок при присвоєнні позичальнику класу і формування банками резервів, як це було раніше: якщо виручка надходила в недостатньому обсязі, банк відразу знижував клас позичальника. Після чого доводилося вимагати у компанії додаткову заставу і формувати великі резерви. Тепер же банк враховуватиме валютні ризики тільки в зміні ключових фінансових показників.

"Ті клієнти, які керують своїми валютними ризиками та істотно не втрачають в рентабельності і капіталі в разі негативної динамічних курсу, матимуть стабільну оцінку і не потребуватимуть додаткового резервування від банку", – запевнив заступник голови правління ТАСкомбанк Іван Альмяшев.

Новий підхід зробить куди простішим кредитування українських експортерів, які відправляють свої товари за кордон і активно кредитуються в банках, поки чекають грошей за свій товар. "Якщо поставки і виручка того ж зернотрейдера йдуть за сезонами, і навесні надходження валюти падають/відсутні, то за низкою вимог такого позичальника треба було оцінювати, як ненадійного і збільшувати під нього резерв. Цю вимогу прибрали", – уточнив Охріменко.

5. Державна фобія

Новим документом пом'якшуються вимоги щодо кредитування банками держструктур, яким комерційні банки в останні півроку часто відмовляли в кредитуванні. Йдеться про підприємства, в яких Україні належить 51% акцій. Таким позичальникам показник втрат при дефолті знизили з 45% до 30%. Це спростило життя банкам – зменшило вимоги щодо їх резервів.

"Тепер навіть чисто державні структури можна фінансувати. Вони повертають кредити за рахунок рефінансування в інших банках: термін погашення позики підійшов – оголошується тендер і за рахунок залучення коштів іншого банку, гаситься заборгованість. Вони живуть в такому режимі останніми роками", – констатував Владислав Кравець.

6. З ОСББ зробили позичальників

У новому документі Нацбанк встановив вимоги щодо оцінки ризиків при кредитуванні об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Досі їм часто відмовляли в кредитуванні через те, що у потенційних позичальників не було класичної звітності. Тепер же НБУ дав роз'яснення, як з ними працювати. Тож банки повинні перестати так часто відмовляти ОСББ в кредитуванні.

"Банки хотіли працювати з ОСББ, але не розуміли, як це робити і що буде запорукою. Питання застав – важливий стримуючий фактор. Але як показала вже практика, це по суті безризиковий сегмент для кредитування. Мешканці справно виплачують кредити", – зазначив Фесенко.

7. Відкриті дані

Кредиторам дозволяється використовувати для оцінки кредитних ризиків звітність компаній, яка знаходиться в публічному доступі: на офіційних сайтах підприємств, в загальнодоступній базі НКЦПФР, офіційних виданнях ВСУ, КМУ. Це спрощує отримання відомостей для аналізу і економить час фінансистів.

"Треба було збирати паперову звітність, з підписами і печатками, везти її до банку або відправляти свого співробітника до компанії. Тепер потреба в логістиці відпадає, досить звітності на сайтах, яка є офіційною для розрахунку фінансових показників позичальника", – підкреслив Кравець.

Що все це дасть?

Ключовий момент більшості новацій – економія банків на резервах. Для фінансистів це важливо, адже як тільки вони бачать необхідність великих заморозок грошей, майже завжди відмовляють позичальникам в кредитуванні. Тепер відмов має поменшати, кажуть експерти.

"Нові правила роблять об'єктивнішою оцінку ризиків. На тлі певних економічних чинників вони повинні привести до зростання обсягів кредитів з часом. Збільшення буде не за рахунок високоризикових операцій, а за рахунок об'єктивнішої оцінки ризиків там, де раніше все було жорстко зарегульовано", – уточнює директор з юридичних питань Банку Кредит Дніпро Максим Грінченко.

Але загальний економічний і правовий фон на кредитному ринку не змінився, зазначає фахівець. Експерти перераховують такі проблеми:

• банки не захищені від недобросовісних позичальників;
• суди заангажовані;
• боргове навантаження на позичальників високе;
• банки обтяжені великими резервами під кредитні неповернення;
• у кредиторів катастрофічно не вистачає довгострокового ресурсу для кредитування.

Неоднозначними нормами назвали виключення низки застав, як наприклад, майнові права, з розрахунку ризику. Тепер вони визнані повністю неприйнятним забезпеченням. Таким же спірним є вимога підпису заставодавця на актах перевірки (раніше такої жорсткої вимоги не було), або норми щодо проблемних позичальників і активів в зоні бойових дій і в Криму. "За таких активів немає можливості найняти зовнішню компанію для інспекції", – підкреслив Грінченко.

Фінансисти розраховують на появу згодом нової постанови Нацбанку, ще серйозніше спрощує вимоги до оцінки позичальників. Поки що ж обіцяють наростити обсяги кредитування не більше ніж на 10%.