Війна з "чорними" обмінниками: до чого приведуть дії НБУ

Розмови навколо посилення контролю за власниками обмінних пунктів в Україні велися останні півтора року – з того моменту, як обмінники практично витіснили банківську систему з готівкового валютного ринку. Банкіри вимагали закриття подібних фінустанов, однак в умовах існуючих валютних обмежень їх стає все більше, пише Forbes.

У підсумку Національний банк повідомив, що планує встановити вимоги щодо прозорості структури мереж обміну валют, які працюють як небанківські фінансові установи. Очікується, що такі вимоги будуть аналогічні тим, які пред'являються до банків.

"Це чергові дії Національного банку щодо забезпечення прозорості та стабільності фінансової системи України", – так охарактеризував нову ініціативу НБУ перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На даний момент, згідно з даними НБУ, в Україні діяльністю з обміну валют опікуються чотири небанківські установи, у яких налічується близько 1 850 структурних підрозділів. За словами Писарук, до цих компаній будуть введені додаткові вимоги по капіталу, прозорості структури, ділової репутації власників.

"За останні два роки Національний банк не видав жодної ліцензії на здійснення валютно-обмінних операцій. Це дуже складний ринок, який може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов'язаних з "сірим" або "чорним" ринком валюти, шахрайством і тому подібним. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань щодо вимог до таких установ", – заявив Писарук.

Хоча НБУ не видав за останні два роки жодної ліцензії на здійснення такої діяльності, існуючі чотири компанії значно розширили мережу "обмінників" по всіх містах України. Працюють вони практично як франшиза: будь-який ФОП може укласти агентський договір і відкрити свій пункт обміну валют, сплачуючи на місяць фіксовану суму агентського платежу. Фінансисти вказують, що щомісяця агентські платежі становлять приблизно $ 700-900 з одного пункту.

"Вони відкриваються навпроти відділень банків і ставлять курс продажу-покупки на пару копійок вигідніше, – пояснює голова банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук. – Звичайно, вони заважають банкам. Люди кажуть: "Навіщо з банками мати справу, там потрібні паспорти, і там обмеження щодо продажу валюти. А тут можна купити або продати будь-яку суму". При цьому додає, що навіть у такій ситуації його дуже дивує кількість обмінних пунктів, що з'явилися останнім часом. "Вони ростуть, як гриби після теплого дощу", – констатує банкір.

Курс валют, представлений в подібних пунктах, став основним для населення. Саме за таким курсом валюта доступна громадянам у великій кількості, незалежно від адміністративних обмежень НБУ. До цього курсу також прив'язана вартість конвертації валют за платіжними картками. Для ряду економічних суб'єктів цей курс також став основним, враховуючи високу складову тіньової економіки.

Банкіри від співпраці з подібними установами відхрещуються. "У рамках обмежень банки продовжують працювати в офіційному порядку, де треба, залучають у населення, де треба – виходять на ринок і т. д. Чотири компанії – це юрособи з ліцензіями на обмін валют, в яких іноді навіть обліку операцій не велося", – підкреслює начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін. Він додає, що раніше обмінники дійсно співпрацювали з банками. Деякі фінустанови навіть пропонували послугу – відвести клієнта "туди, де є валюта". Інші банкіри на правах анонімності кажуть, що достатньо великій кількості банків і зараз доводиться співпрацювати з пунктами обміну валют, але відбувається це не в легальному полі.

"Чорний ринок валюти від вимог НБУ не зменшиться, і тим більше не зникне. По-перше, для реального, а не на словах, "закручування гайок" знадобиться підтримка силових відомств – МВС, СБУ і т.д. Навіть якщо вони всерйоз займуться "обмінниками", це призведе тільки до подорожчання валюти, оскільки "чорні" дилери будуть стягувати "плату за додатковий ризик", – упевнений глава правління великого банку, що побажав залишитися неназваним.

Ймовірно, значна частина чорного ринку може переміститися з обмінників в квартири і будинки дилерів. "Основні обсяги обміну валюти повернуться з чорного ринку в банки тільки після скасування обмежень на купівлю валюти і податків на обмінні операції", – прогнозує банкір. "На мій погляд, краще відкликати у всіх ліцензії, а потім атестувати і видати нові", – пропонує Дмитро Гриджук.

Проблема не стільки в прозорості структури власників цих фінансових установ, скільки в самій структурі валютного ринку України. Через обмеження НБУ населення не може легально і швидко купити іноземну валюту, а держава нездатна забезпечити реальну стабільність валюти національної. При цьому валютні обмеження, введені Нацбанком, певною мірою дискредитували капітал населення.

Також, незважаючи на всі заборони НБУ, протягом девальваційного процесу великі капітали в гривні можна було легко конвертувати у валюту за допомогою тих же ОВДП, в той час як решта отримала обмеження на легальну покупку в еквіваленті до 3000 гривень і змушена були відправитися на чорний ринок. При цьому, враховуючи нинішню поведінку гривні, фінансова стабільність, яку ставлять собі в заслугу як НБУ, так і Мінфін, досягнута поки що лише на словах.