Реформа ЖКГ: жеки поки що не йдуть

1 липня минає два роки відтоді, як набув чинності закон "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", який повинен був поліпшити надання компослуг жителям багатоповерхівок. Головне нововведення документа – введення інституту управителів будинками, в яких не створені ОСББ.

Керуючі повинні були забезпечити умови, щоб у мешканців були теплі батареї, гаряча і холодна вода, чисті під'їзди тощо, уклавши договори з постачальниками послуг і контролюючи їх виконання. На жаль, два роки по тому експерти роблять висновок, що реформа буксує. Чому це сталося і як житимемо далі – з'ясувала "Сегодня".

ЩО ПРИЙНЯЛИ. Ст. 13 Закону говорить, що якщо за рік з дати набуття чинності закону (1 липня 2015 року. – Авт.) співвласники будинку, в якому не створено об'єднання співвласників (ОСББ), не прийняли рішення про форму управління будинком, туди призначається керуючий. Призначити його повинен місцевий орган влади на конкурсній основі, а зарплату кербуду планувалося включити до рахунку за компослуги, що автоматично підвищувало суми в платіжках.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Через рік Рада була змушена відкласти на 6 місяців, або до 1 січня 2017 р., цю норму. Зараз вона знову діє, але тільки на папері. Як роз'яснив нам голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко, на сьогодні її не можна правильно виконати. "Кабмін не розробив нормативи, тому органи місцевого самоврядування діють на свій страх і ризик, – каже Кучеренко. – Крім того, норму про примусову передачу будинку в управління якійсь структурі треба вилучити із закону. Якщо люди зрозуміють, що ОМСД їм вигідніше, ніж жек, вони самі його створять. А загнати їх до ОСББ страшилками про "злих кербудів, які в рази піднімуть тарифи", не вийшло".

Експерт ринку ЖКГ Олександр Сенченко додав, що в місцевих бюджетах не виявилося зайвих грошей для проведення конкурсів і достатньої кількості бажаючих, які відповідали б вимогам, що пред'являються до кербуда: профільну освіту, досвід роботи в сфері ЖКГ.

ПЕРСПЕКТИВИ. В Мінрегіонбуді та ЖКГ визнають, що закон не працює на повну силу. За словами віце-прем'єра і міністра ЖКГ Геннадія Зубка, щоб його дія стало максимально ефективною, Раді треба ухвалити у другому читанні та в цілому закон "Про житлово-комунальні послуги", де прописана відповідальність, права споживача і постачальника послуг, їх якість. Днями закон спрямований до Ради на повторне друге читання.

Але процес поступово все ж йде. За даними Мінрегіонбуду на 1 червня 2017 р. в 30% житлових будинків, або понад 42 тис., вже є "власники". У тому числі – 27,4 тис. ОСББ, в 8,6 тис. мешканців вибрали управителя, в 6,2 тис. його призначила місцева влада. Ще в 18,5 тис. будинках оголошений конкурс на кербуда. Зубко вважає, допоможе децентралізація: "Великі територіальні громади, які об'єднують кілька десятків невеликих громад, дозволять реалізувати більше інфраструктурних проектів".

Кучеренко каже, що реформа йде повільно через інертність мешканців і через складну процедуру заміни нечесного або некомпетентного кербуда. "Поки що рано робити висновки про ефективність реформи, треба почекати рік-два, щоб побачити, як це буде працювати", – упевнений він. А Сенченко вважає, що без серйозних держінвестицій говорити про успішність реформи рано: "Якщо у держави і громад не буде грошей на ремонт і утеплення старого житлофонду, заміна жеків кербудами нічого не дасть".