В якому випадку у злісних неплатників комуналки можуть забрати квартиру

"На стіні нашого ЖЕУ висить оголошення: "Відбувається вилучення і примусовий продаж житла боржників... і залучення їх до кримінальної відповідальності". І що уникнути цього можна, тільки терміново сплативши борги по "комуналці". Наскільки законно відібрати у людини квартиру за такі борги? І чи дійсно можуть за них притягнути до кримінальної відповідальності?" - Євгенія Долотенко, м. Хмельницький.

Відповідає Анатолій Жила, провідний фахівець "УкрЮрЦентр":

"Правовідносини одержувача послуг, тобто громадянина, і постачальника послуг, відповідної компанії, організації, комунального підприємства, регулюються цивільним законодавством. У Кримінальному кодексі України не передбачено кримінальну відповідальність за несплату житлово-комунальних послуг. Будь-які повідомлення-залякування на дошках оголошень з цього приводу не мають ніякої юридичної сили.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось відібрати квартиру за борги з оплати "комуналки" для погашення заборгованості мають право. І ось чому. Ст. 68 Житлового кодексу України передбачає обов'язок власника (наймача) своєчасно вносити плату за комунальні послуги. А в разі невиконання боржником своїх зобов'язань ЖЕУ не може припинити надання комунальних послуг, адже це заборонено законодавством України (ч. 3 ст. 16 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги") – починається судовий процес. Але постачальник послуг через суд має право на стягнення суми заборгованості за надані послуги. Судовий наказ є виконавчим документом, і після пред'явлення його до виконавчої служби відповідного району починається виконавче провадження.

ЗУ "Про виконавче провадження" передбачені заходи примусового виконання рішень. Якщо у боржника немає достатньої суми або рухомого майна, то проводиться звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи. Однак звернення про стягнення єдиного житла боржника не задовольняється, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати (14 500 грн). Якщо ж перевищує, то житло боржника під загрозою – на нього можуть накласти арешт і продати. В Україні подібні прецеденти вже були".