"Українці відвикли від річок": чому в країні зникають пасажирські теплоходи

Ще на зорі Незалежності по Дніпру ходили "Ракети" з Києва до Канева, Черкаси, Чорнобиль. Вони ходили по Прип'яті і Десні. Із Запоріжжя по воді можна було дістатися в Дніпро, з Херсона і Миколаєва – до Одеси.

За 27 років пасажирські перевезення річками скоротилися в 40 разів. В основному залишилися туристичні маршрути по Дніпру і кілька переправ в Херсонській, Запорізькій і Миколаївській областях.

Чи зможуть ще користуватися українці теплоходами як транспортом, дізнався сайт "Сегодня".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Куди поділися "Ракети"?

28 років тому річковий транспорт обслуговував 18 млн пасажирів. Теплоходи "Ракета", "Полісся" та "Комета" були найпопулярнішим річковим транспортом. Вони буквально летіли над водою на підводних крилах, розганяючись до 60-80 км /год, а й споживали більше 100 літрів пального на годину.

З 1992 року потік перевезень почав падати, а теплоходи поступово зникати з Дніпра, Дунаю, Прип'яті і Десни. З 2016 річковими перевезеннями скористалися 400 тис. Пасажирів. Це 2% від 1990-го року.

Справа в тому, що річкові перевезення стали невигідними.

Фото: А. Бойко

При СРСР по Дунаю ходили теплоходи з Ізмаїла в Одесу, Вилкове та ще в Румунію і Болгарію. В "Українському Дунайському пароплавстві" підрахували, що якщо відновити маршрут від Ізмаїла до Одеси, то вартість квитка складе 500 гривень. При цьому квиток на автобус коштує 180 грн.

"Цей вид перевезень завжди був дотаційним, зараз він тим більше був би збитковим. Двигуни на "крилатому" флоті не економічні, при сьогоднішній вартості пального використання даного виду перевезень нерентабельно", – пояснює глава правління "Українського Дунайського пароплавства" Дмитро Чалий.

Тому регулярні пасажирські річкові перевезення в Україні в занепаді. За 27 років пасажирський флот розікрали і розпродали. Сьогодні на плаву – усього 150 судів, тоді як в 1991 році їх було 2500.

Нещодавно тільки дві компанії в Україні почали їх відроджувати – "Нібулон" і "ПоліссяONE". Але, в цьому році "ПоліссяONE" не змогло запустити регулярні рейси, а для "Нібулона" рейси "Нова Каховка-Херсон-Гола Пристань" і прогулянкові в Миколаєві – цей проект соціальний, тобто збитковий.

"Українці відвикли від річки"

За роки Незалежності українці відвикли від річкового транспорту, каже підприємець, власник човнів на підводних "крилах" Дмитро Власов.

"Нове покоління зовсім не розуміє, як це судно летить над водою. Раніше були катери із Запоріжжя в Дніпро, з Херсона і Миколаєва до Одеси і це було швидше наземного транспорту. Але зараз це дорожче, і ніхто не заплатить більше, ніж за маршрутку", – говорить він.

З цієї ж причини не вигідні регулярні маршрути з правого на лівий берег Києва. Хоча за часом це було ви вигідніше – "Ракета" здатна доставити пасажирів з одного берега столиці на інший за 10-12 хвилин. Швидше можна хіба що вертольотом. Однак вартість буде як при поїздці на таксі через витрати палива.

Інші катери ходять повільніше, але за вартістю доступнішим. А щоб поїздка була дешевше проїзду в метро, потрібно 200 пасажирів на одну ходку судна. Але це утопія. Знайти 200 пасажирів на короткі регулярні рейси нереально, нарікає підприємець.

Але це не єдині проблеми. Річкові перевезення в Києві обмежені інфраструктурою.

"У нас немає місць висадки та посадки по Києву. Це тільки річковий вокзал на Поштовій або біля станції метро Дніпро. Це дві обладнані стоянки для суден. Оболонь має обмеження по проходу суден. На Лівому березі взагалі немає місць висадки та посадки", – додає підприємець.

Дмитро Власов також намагався запускати річкові перевезення і по Україні. Проблеми всюди однакові: немає попиту та стикувань з іншими видами транспорту.

"Навіть в Києві біля річвокзалу мало зупиняється транспорту. У Черкасах є тролейбуси і автобуси, але їх мало. Так само в Херсоні. У Дніпрі вже навіть зупинки немає, а в Запоріжжі сам вокзал нічого не являє собою. Так само саме в Кременчуці та Миколаєві", – розповідає підприємець.

Коли Дніпро знову стане "дорогою"

Пасажирські перевезення можуть відродитися, вважає Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортну інфраструктуру Українського інституту майбутнього.

Фото: А. Бойко

Але цей вид транспорту повинен стати конкурентним з наземним: автобусами, залізницею.

"За часом річка програє. Значить річка повинна бути набагато комфортніша і тариф повинен бути конкурентоспроможним. Єдиний спосіб відродити пасажирські річкові перевезення – створити тариф менше нинішнього і збільшити комфорт перевезень. Але все одно цю будуть або короткі перевезення, або туристичні", – говорить експерт.

Зараз собівартість пасажирських перевезень надзвичайно висока. Для прикладу: теплохід на підводних крилах типу "Полісся" споживає 105 літрів дизельного палива на годину. Час проїзду з Києва до Канева (приблизно 150 км по Дніпру) становить 3.5 години. Пасажиромісткість "Полісся" – 55 осіб, таким чином, при вартості дизельного палива 28 грн /літр на одного пасажира припадає 28 * 105 * 3,5/55 = 187 грн. Якщо врахувати інші витрати перевізника: амортизацію судна, ремонт і техобслуговування, зарплату персоналу, бункерування на стоянках і в доках під час зимового сезону, шлюзування і лоцманських послуг, витрати зростуть як мінімум удвічі. Якщо закласти мінімальну рентабельність, то вартість квитка з Києва до Канева складе близько 400 грн. Для порівняння, автобусом з Києва до Канева можна дістатися за 110-120 грн.

Перш за все теплоходам треба міняти старі двигуни, вважає Дмитро Чалий. Але цей вид транспорту не окупить себе.

"Без участі інвесторів жодна державна компанія не зможе відродити флот. Держава також має сприяти розвитку пасажирських річкових перевезень. Наприклад, надати податкові канікули, зменшити рівень портових зборів на строк, поки" крилатий "флот не почне працювати на беззбиткове рівні. Тільки на таких умовах відродження пасажирських річкових перевезень в Україні можливо. Це в інтересах держави, так як зменшиться навантаження на автомобільні дороги, на деяких напрямках відпаде питання дефіциту залізничних квитків", – вважає Чалий.