В Україні запустили громадський транспорт: чи безпечно в ньому

В Україні відновив роботу громадський транспорт. І якщо метро в Києві запустили тільки сьогодні, 25 травня, то автобуси, тролейбуси, трамваї та маршрутки стали доступні жителям столиці ще на вихідних. Наземний транспорт перевели на роботу в звичайному режимі – тобто не тільки для тих, у кого є спецпропуски.

Головна умова користування транспортом – дотримання масочного режиму та дистанції. Кількість пасажирів, які заходять в салон, контролюють водії та кондуктори. Частина пасажирів задоволена тим, як працює транспорт, але є й ті, хто не встиг виїхати вчасно через те, що водії беруть в салон лише обмежену кількість людей.

А нинішнє метро відрізняється від докарантинного мітками на есклаторах і платформах – жовті й зелені лінії попереджають про необхідність дотримуватися дистанції. Інформація про коронавірус і запобіжні заходи – майже на кожному кроці. Вестибюлі, ескалатори, платформи і рухомий склад – вимиті та знезаражені засобами тривалої дії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ми максимально посилили проведення дезінфекції. Будемо проводити двічі на день дезінфекцію всіх поверхонь, де пасажир теоретично може доторкнутися. Що стосується рухомого складу, то кожен поїзд, який буде виходити з ДЕПО, буде продезінфікований", – розповів начальник київського метрополітену Віктор Брагінський.

Вірусолог Алла Мироненко впевнена: за умови носіння маски і дотримання дистанції у громадському транспорті не небезпечніше, ніж у заповнених людьми магазинах.

"В метро навіть краще умовах для повітрообміну, фільтрується повітря, яке подається. Якщо всі будуть в масках, будуть обробляти руки, не думаю, що це (запуск метро. – Ред.) може вплинути на захворюваність. Тому що це короткий проміжок часу в засобах індивідуального захисту. Але маску потрібно міняти вчасно – хоч вона одноразова, хоч багаторазова", – розповідає Мироненко.

Друга традиційна рекомендація – гігієна рук. Їх після тримання за поручні, сидіння і ручки дверей в громадському транспорті обов'язково треба мити або обробляти санітайзером.

Окрема тема – вентиляція в підземці. Через запах вогкості, може здатися, що там застояле повітря. Однак, у метрополітені запевняють, це не так.

"У метрополітені працює величезна система вентиляції. Цим окремий підрозділ займається. Це великі промислові вентилятори. Легені метро – це наші вентиляційні шахти, які виходять на вулицю ... У нас є датчики, і ми контролюємо якість повітря", – пояснює речник київського метрополітену Наталія Макогон.

Дійсно, вентиляційні виходи метро розташовані переважно в зелених зонах – наприклад, у парку політехнічного інституту, ботанічному саду або скверах.І хоча система стара, працює вона добре, стверджує дослідник метрополітену Олег Тоцький.

"На старіших станціях, ранніх лініях, потужність вентиляторів була нижчою, тому що була розрахована на інший пасажиропотік. Але вентиляція в цілому працює добре, і повітря змінюється кілька разів на годину", – зазначає Тоцький.

Більше питань до контролю над дотриманням карантинних рекомендацій. Представники поліції, а також громадські організації стежать за дотриманням масочного режиму. Кількість людей в вагонах метро примусово обмежувати не будуть – кажуть, що це відповідальність самих пасажирів.

"У нас є нормативна щільність – 8 осіб на 1 кв. м, уявіть собі! Це ще радянські норми. Але якщо уявімо, що у нас потрібно мати соціальну дистанцію в півтора метра, то вагон метро замість 300 чоловік зможе возити 30 або 50. А тоді це не метро, це маршрутка. Звичайно, таке метро не впорається з попитом і пасажиропотоком", – упевнений експерт з питань транспортного планування Дмитро Беспалов.

Тим часом загалом і без того складна ситуація з українським транспортом загострюється. Комунального транспорту критично не вистачає, а його дефіцит компенсують маршрутками – нехай і некомфортними, але безальтернативними.

Тільки у столиці до карантину маршрутки перевозили понад мільйон пасажирів. А за час жорстких обмежень їх власники зазнали великих збитків, а тому хочуть підвищити тарифи на проїзд. Правда, напередодні місцевих виборів зробити цього їм не дозволяють. Експерт Дмитро Беспалов упевнений: без наслідків все одно не обійдеться.

"Думаю, вони будуть економити на сервісі. Тобто ще більше людей буде всередині маршруток, ще менше інтервали, ще менше безпеку руху, наприклад. Якщо можна не купити вогнегасник, то вони його не куплять – просто для того, щоб заощадити", – вважає фахівець.

Але, врешті-решт, без повноцінного запуску громадського транспорту, розмови про ослаблення карантину і відновлення економіки, не мають сенсу. Адже без транспорту більшість просто не може добиратися на роботу, відвозити дітей до садочків, їздити за продуктами на ринки.

Нагадаємо, раніше представники українського бізнесу розповіли, як налагодять роботу після карантину. Поки тільки 35% компаній готові повернутися в офіси в травні, ще 34% – в червні.