Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Інтерв'ю з "Нюхачем" Кирилом Кяро: "Найбільше люблю запах кави і сиру фета"

12 жовтня 2015, 09:30

Шкільна Анна

Напередодні прем'єри другого сезону серіалу "Нюхач" виконавець головної ролі розповів, як на нього вплинув герой, чому рідко слухає критиків, в які прикмети вірить, а також про улюблені кінотеатри Києва

40-річний актор до прикмет ставиться серйозно

40-річний актор до прикмет ставиться серйозно

Ім'я: Кирило Кяро
Народився: 24.02.1975 в Таллінні (Естонія)

Кирило закінчив школу в Таллінні, але вищу освіту вирішив отримувати в Росії, для чого вступив у Театральне училище імені Щукіна. Після закінчення був прийнятий у трупу Театру під керівництвом Армена Джигарханяна, але через два роки повернувся на батьківщину, з 1999 по 2004 рік працюючи трупі Російського театру Естонії. Повернувшись до Москви в 2005-му, починає активно зніматися в кіно і телесеріалах. Популярність і любов глядачів принесла невелика роль Слави — племінника Штехеля в серіалі "Ліквідація", а також головна роль у серіалі "Нюхачі". За останній актор був неодноразово номінований на різні премії.

— Кирило, ваш герой в серіалі "Нюхач" має унікальний нюх. А які у вас улюблені запахи?

— Тут я консерватор: це запах рідного дому, коханої дівчини, гарної вечері. А ще — аромат ранкової кави, грецького сиру фета і ранкового салату де-небудь на Криті.

— Який вплив вчинив на вас образ Нюхачі?

— Мені спочатку подобалося, як Нюхач одягається — я навіть носив щось подібне під час зйомок першого сезону. Але коли фільм вийшов на екрани, мені було вже складно так одягатися. Тому зараз одягаюся досить просто, можна навіть сказати, по-фермерськи, — якісь пуховики, куртки...

— Роль в цьому серіалі принесла вам не тільки популярність і глядацьку любов в Україні та Росії, а й професійне визнання (у РФ Кяро номінували на приз Асоціації продюсерів кіно і ТБ в номінації "Краща чоловіча роль". — Авт.). Для вас важлива популярність?

— Звичайно, хочеться, щоб те, що ми робимо, було затребувано. Також для мене особливо важлива думка колег, тому що вони оцінюють роботу як професіонали. Але найбільше я довіряю думці режисера і своєму внутрішньому відчуттю. А до загальної критики не прислухаюся.

Реклама

new_image2_257

Другий сезон "Нюхачі". Знову в строю.

— Як ви налаштовуєтеся на складні епізоди?

— Допомагає фантазія: читаєш текст і починаєш представляти всю сцену, і в цей момент щось приходить. А якщо не приходить, то партнер чи режисер підкажуть. Головне, щоб суть не була втрачена і відповідала задуманому. За цим стежить режисер Артем Литвиненко: є загальний зміст сцени, а зіграти її можна по-різному, а він уже вибирає те, що йому потрібно. Звичайно, є наші акторські знахідки, і, буває, Артему вони не подобаються — дуже сумно потім відмовлятися від своїх "геніальних" ідей.

— А ви вірите в прикмети?

— Звичайно. Наприклад, у акторів є така: якщо впустив сценарій, потрібно потім на нього сісти і 12 секунд посидіти. Отаке я проробляю, причому незалежно від того, де перебуваю в цей момент — в метро або на вулиці. Ще є таке марновірство, що художникам по костюмах можна нічого пришивати-зашивати на артистові, інакше вважається, що пам'ять його "пришиєш". Але якщо це неминуче — треба зубами затиснути нитку. Я завжди боюся забути текст — у мене це просто фобія якась! Тому за ниткою я стежу. А найсерйозніше ставлюся до театральних забобон — вони ж пов'язані з традиціями, історією, це ціла культура. Вона передається з покоління в покоління, але вже, на жаль, потроху відходить.

new_image3_201

Реклама

Кадр зі "Змін". З Оленою Лядовою.

— Після закінчення театрального училища і роботи в театрі під керівництвом Армена Джигарханяна ви повернулися додому до Таллінна, а через 5 років знову опинилися в Москві. В якій країні ви сьогодні відчуваєте себе вдома?

— Мені добре і в Москві, і в Таллінні, і в Києві. Але будинок у мене в Москві, бо там, не рахуючи батьків, перебувають найближчі мені люди.

— Як вважаєте за краще проводити вільний час? У Києві є улюблені місця?

— Зараз я, на жаль, ніде в Києві не буваю, окрім як на майданчику, в кафе поряд зі своїм будинком та у спортзалі. Більше нікуди не ходжу, бо дуже багато роботи. Під час зйомок першого сезону було більше вихідних, знаходилися час і сили гуляти. Я люблю столичний Ярославів Вал, Пейзажну алею, Андріївський узвіз... Ще — кінотеатри "Київ" (там же кінофестиваль "Молодість" проходить?) і "Жовтень".

— Знаю, що у вас є собака. Як звуть?

— У нас ірландський тер'єр на прізвисько Веніамін. Спочатку моя дружина хотіла назвати його Ейнштейном, але я подивився на нього і сказав — ні, ну який же він Ейнштейн, тільки Веня, тільки Веніамін! Наш собака — повноцінний член сім'ї, який дуже сумує, коли нас немає вдома.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...