Темп підписання договорів з "Київенерго" зберігає позитивну динаміку. Про це заявила Ольга Ієвлева, директор з правового забезпечення ПАТ "Київенерго", в ході прес-конференції в прес-центрі "Сегодня Мультимедиа". Так, на сьогоднішній день прямі контракти на поставку тепла і гарячої води вже уклало близько 8 тисяч столичних будинків, які обслуговуються комунальними ЖЕО. Навпаки, не поспішають встановлювати прямий контакт частина ОСББ та ЖБК. Таких неукладених договорів – близько 130, поскаржилася представник ПАТ "Київенерго".
"Прямий договір з компанією "Київенерго" несе тільки плюси для городян. Маючи його на руках, кожен киянин зможе поскаржитися нам, якщо його батареї будуть холодними або вода почне литися з крану не гаряча. Для цього навіть існує окремий телефонний номер 1588. І ми, як взяли на себе юридичні зобов'язання, повинні будемо відреагувати на скаргу, звичайно, усунувши неполадку. В іншому випадку, ми не зможемо відповідати за те, скільки градусів у квартирі городянина і наскільки комфортна по температурі для нього вода", – пояснила Ієвлева.
Вже підписали прямі договори з ПАТ "Київенерго" мешканці ЖБК "Арсеналець 25". За словами голови ЖБК Сергія Панаса, користь наявності. "Прямий договір – це перевага. Якщо відбувається зниження градуса води або батареї стають холодними, ми створюємо комісію з експертами і знаходимо причину неполадки", – розповідає Панас.
Підтримує підписання прямих договорів і адвокат, публіцист і громадський діяч Тетяна Монтян. Однак, за її словами, мешканцям не варто забувати, що в цьому випадку на їх плечі лягає і відповідальність за внутрішньобудинкові комунікації.
"На них обов'язково треба встановлювати лічильники. Це до того ж дуже зручно. Наприклад, в тому будинку, де я живу, стоїть такий прилад контролю споживання тепла. І зараз, поки на вулиці зберігається досить тепла погода, ми ослабили на ньому подачу гарячої води в наші батареї, тим самим зменшивши наші рахунки за опалення", – розповіла Монтян.
Фото: А. Пархоменко
До того ж, правозахисник впевнена, що установка таких рахункових приладів – обов'язковий захід для всіх киян, яке вони повинні виконати за свої гроші. На її думку, лічильники коштують не дуже дорого, тим більше, якщо розбити їх вартість на всіх мешканців, які отримують тепло від одного "куща" мережі. Фінансування ж їх установки за рахунок міського бюджету Монтян вважає неправильним, адже в цьому випадку витрати діляться між усіма жителями столиці.
В бюджеті зараз немає вільних грошей на установку лічильників – про це розповів заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. За його словами, є 1500 закуплених ще 2007 року приладів, які найближчим часом встановлять киянам, правда, лише тим громадянам, які потрапляють під категорію малозабезпечених.
"За місяць ми встановимо 50 приладів, а до кінця року доведемо цю цифру до 100. Наступного року, сподіваюся, ми повністю закриємо це питання. Таким чином, ми допоможемо малозабезпеченим громадянам встановити обчислювальні прилади за рахунок скарбниці. Однак, ті будинки, де проживають цілком заможні люди, можуть це робити за свій рахунок", – впевнений Пантелєєв.
Водночас, заступник голови КМДА не виключає, що ситуація може змінитися на краще. І в міській скарбниці знайдуться гроші на установку приладів на всі будинки.
"Ми продовжуємо шукати кошти, крім того будемо просити підключитися до фінансування цього проекту тепловиків і, по можливості, інвесторів", – обнадіяв Пантелєєв.
За словами присутнього на зустрічі експертів голови ОСББ "Осокорки – Київ" Володимира Чернявського, установка лічильників для внутрішньобудинкових комунікацій має чималий фінансовий ефект. Так, за його спостереженнями, ті будинки, які вже встановили прилади, економлять до 35% енергії. Він же впевнений, що допомогти обладнати ними комунікації повинен місто. Адже в Києві проживає чимало пенсіонерів, малозабезпечених громадян, яким не під силу оплатити всі документи по установці такого лічильника і сам прилад.
Крім того, експерти акцентували увагу на тому, що кияни в своїй більшості досить інертно ставляться до проблеми установки обчислювальних приладів на внутрішньобудинкові комунікації. "Вони не відчувають себе власниками свого житла, а значить, у них немає почуття відповідальності за нього", – припускає Монтян. За словами правозахисниці, люди все ще розраховують на допомогу ЖЕКів та впевнені, що комунальники їм тільки повинні, наприклад, проводити капітальні ремонти. Сама ж Монтян стверджує, що часи ремонтів, які робили ЖЕКи, давно пройшли, а тому радить киянам бути активнішими і брати відповідальність за своє житло на себе.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми