Сенсація від археологів: у Лаврі розкопали стіну часів стародавньої Русі

У столиці – чергова археологічна сенсація. На території Митрополичого саду Національного Києво-Печерського заповідника археологи розкопали залишки оборонної стіни Києво-Печерського монастиря XII століття. За словами дослідників, унікальність стіни в конструкції її фундаменті, яка раніше не зустрічалася. 

Як розповів "Сьогодні" завідувач науково-дослідного сектора археології заповідника Сергій Тараненко, розкопки проводилися "слідами" відомого археолога Володимира Богусевича.

"У 1951 році в саду стався провал, і на його місці Богусевич провів розкопки, виявивши в трьох місцях залишки фундаменту оборонної стіни. Але точної інформації археолог не залишив, і наше завдання полягала в тому, щоб знайти його старі розкопки. Ми їх знайшли, а також відкрили нові ділянки", – пояснює Тараненко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Розкопки. Довжина оборонної стіни може бути 212 метрів. Фото: С. Тараненко

Дослідження стартували 25 червня. За цей час археологи розкопали шість траншей, і в п'яти з них знайшли фундаменти і напівзруйновані фрагменти стіни. Побудована вона була з колотого каменю (фундамент) і плінфи – тонко, обпаленої цегли періоду давньоруського зодчества.

"Наші дослідження підтвердили, що довжина об’єкта становить 21 метр. Загальна ж довжина стіни може бути 212 метрів. Ширина фундаментів – 2,5 метра, а конструкції над ним – близько двох метрів. Висота, думаю, була не більшою трьох метрів. Точні дані ми, можливо, отримаємо наступного року, коли відкриємо об'єкт великим розкопом", – розповів Тараненко.

На місці розкопок археологи виявили близько 1500 артефактів, серед них майже 1000 фрагментів плінфи (в Києві, доречі, недавно встановили міні-скульптуру на честь цього матеріалу). Самі незвичайні знахідки – фрагмент давньоруського металевого литого браслета з плетеним орнаментом, який був копією більш дорогої жіночої прикраси зі срібла. Виявили дві свинцеві "Дрогичинські" пломби XI-XIII століть із зображенням двозубця.

Браслет. Жіноча прикраса з плетеним орнаментом. Фото: С. Тараненко

"Цими пломбами могли опечатувати зв'язки шкурок, які виконували функції кредитних грошей у Київській Русі, і засвідчувати плату митного збору за переїзд князівської волості і перевіз товару", – розповів археолог.

Пломби. Ними могли опечатувати зв'язки шкурок. Фото: С. Тараненко

МОНЕТИ У СОФІЇ. Тривають археологічні розкопки і в "Софії Київській", що стартували на початку липня. Тут дослідження ведуться на місці провалу, який стався в квітні цього року за 25 метрів на північний захід від будівлі собору. У нацзаповіднику кажуть, що в цьому місці розташовані стародавні монастирські льохи XVII в. З перших цінних знахідок – кілька старовинних монет.

"Перша монета з розкопу була знайдена на глибині 1,25 метра в шарі, який, попередньо, датується другою половиною XVII – початком XVIII століття. Це півторак Сигізмунда 1622 року в хорошому стані. Друга монета – литовський солід (гріш) Яна Казимира 1666 року . У народі називається "боратінкі", але правильніше було б називати її "буратінкою", тому що її карбував Тіто Лівіо Бураттіні (польський інженер і винахідник італійського походження. – Авт.). Попит на ці монети зберігався аж до 1765 року, тому не дивно , що одна знайшлася в будівлі Χ VIII століття", – розповів археолог Тимур Бобровський.

Нагадаємо, з травня в Києві археологи проводять розкопки біля пам'ятника архітектури XVIII століття "Кутова вежа оборонної стіни", неподалік від легендарної Кирилівської церкви. Археологи в перший же день виявили цінні знахідки, які будуть передані до фондів Національного заповідника "Софія Київська".

Крім того, під час реконструкції сходів від Пейзажній алеї до Воздвиженки будівельники наткнулися на незвичайні знахідки. Активісти запевняють, що на Старокиївській горі, біля Нацмузею історії України, екскаватор зрізав культурний прошарок, який, скоріш за все, можна датувати XII-XVI століттям.

Тим часом, депутати Київради підтримали за основу проект рішення про створення на Поштовій площі музею археології Києва.