Житель аеропорту "Бориспіль" свариться з робітницями кафе і проситься в "гавань англомовних країн"

Життя в залі очікування. Уже третій рік поспіль Андрій Усик живе в аеропорту "Бориспіль". Йому 51 рік, 20 з них він працював в Сполучених Штатах. Тепер – залишився без житла і коштів.

У залі очікування аеропорту "Бориспіль" – будка з парасольки і візків. Її житель, Андрій Усик, збирає кораблик в кутку. Всі його майно – у двох валізах, є ноутбук, щоб дізнаватися новини. Людина принципово говорить по-англійськи, хоча українську знає. Розповідає: 20 років працював в США інженером-будівельником, а потім – в Польщі. На батьківщину прибув, щоб поховати матір. І вже тут дізнався, що залишився без житла.

"Мою квартиру за 120 тисяч вкрали. Моє майно, за яке я платив 20 років, нині належить банку, як і три мої машини. Я досить сказав. Мене засмучують такі розповіді", – розповідає Андрій Усик.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На що живе – Андрій не говорить. Задарма його тут не годують. Працівники терміналу спочатку його жаліли, тепер – сваряться.

"Спочатку, коли ми тут працювали, то було дійсно шкода. Наливали окріп. Але, вибачте, потім, коли стоїть у мене 20 осіб і йому відмовляєш, тому що треба обслужити все-таки – починаються мати... я вважаю, що це ненормально", – розповіла Анастасія, працівниця кафе.

Чому живе в аеропорту, а не шукає роботу і житло, пан Усик не пояснив. Хоча навіть тут йому неодноразово пропонували підробіток. "Він спочатку прибирав. Потім він розсовував візки. У підсумку він нічого робити не хоче. Він просто сидить. Жебракує у людей. Випрошує їжу, гроші", – обурюється бариста Аліна.

У "Борисполі" кажуть: нічого не можуть вдіяти з цим мешканцем. "Людина не є порушником, не заважає. А ми зі свого боку не маємо жодних важелів для того, щоб позбавити людину права перебувати в громадському місці", пояснює Оксана Ожегова, прес -секретар Міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Керівництво аеропорту неодноразово зверталося до місцевої влади Борисполя, щоб кудись прилаштували бездомного. Однак там Усика не вважають безпритульним, тому що він заявив: в аеропорту не живе, а чекає, коли його відправлять до Великобританії. "Боже, ти відправив мене в пекло. Забери мене назад, дорогий Боже, в безпечну гавань англомовних країн", – нарікає Андрій Усик.

Однак ні візи, ні грошей на таку подорож у Андрія немає. Тому за ці три роки він став місцевою зіркою.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".