Як змінився Київ за 100 років: на місці "Динамо" було кабаре, а замість МЗС – церква

1910. Перетворюватися в площу Майдан розпочав у XIX столітті. До цього ця місцевість іменувалася не інакше, як "Козине болото" – на цьому місці було урочище, а поряд знаходилася вулиця Козьєболотна. З 1851-го по 1976 рік тут розташовувалася триповерхова будівля Дворянського зібрання (друга після Інституту шляхетних дівчат кам'яна будівля в районі Хрещатицькій площі), яку зруйнували в 1976-му, а на її місці в 1980 звели Будинок профспілок. За легендою, будівлю з годинником побудували спеціально для Першого Секретаря ЦК КП УРСР Володимира Щербицького, який звіряв час з вікна свого кабінету на Банковій. А ще до 1941 року між нинішнім Будинком профспілок та Головпоштамтом знаходилася Київська міськдума. У 1941 році будівлю зруйнували, а сучасна КМДА з'явилася на місці аптеки Марцинчика. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2014. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1913. Список архітектурних втрат Києва величезний: за останні сто років було знищено більше 120 церков і соборів, садиб, маєтків і парків. Зрівняли з землею Василівську церкву, зведену Володимиром Святославовичем після Хрещення Русі, будівлю Присутніх місць. На їх місці в 1938 році високо став МЗС. Для будівництва Кабміну знесли одноповерхову садибу Браницьких і недобудовану меценатом Гінзбургом синагогу. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2014. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1907. У 1897 році на вул. Миколаївській (Городецького) побудували готель "Континенталь". Тут же був і знаменитий "Підвал Мистецтв", інтер'єр якого прикрашали оригінальні панно художника Анатолія Петрицького. У цих стінах молодий Лесь Курбас починав свою блискучу театральну кар'єру з інсценувань віршів київських поетів. Самі ж поети кочували з клубу в клуб, які розташовувалися переважно в підвалах "Континенталю". У вересні 1941-го німці розмістили в готелі свій штаб, тому її підірвали однією з перших. Пізніше на базі коробки, що залишилася була побудована Консерваторія ім. Чайковського. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2014. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1910. У 1840-х для контори Госкомбанка у польського дворянства був викуплений красивий двоповерховий будинок з восьмиколонним портиком. У той час аристократія Києва любила відвідувати контору не тільки з фінансових справ, але й тому, що в чудовому залі для прийомів проводилися бали і маскаради. Незабаром в будівлі стало мало місця, і в 1902 році почалося будівництво за проектом архітектора Кобелєва поруч зі старим будинком. У результаті Київ отримав прекрасну двоповерхову будівлю з цокольним і підвальним поверхами, але при реконструкції в 1934-му до будівлі надбудували ще два поверхи. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2014. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1906. В 1804-1806 роках на початку Хрещатика був побудований перший в Києві міський театр під керівництвом Андрія Меленського. Проіснував він майже півстоліття, і лише в 1851 році театр знесли і на його місці за проектом Беретті побудували готель "Європейський", який тривалий час вважався твором високого зодчества. Новозбудований готель пережив дві світові та громадянську війни, але в 1978-1982 роках на її місці, як данина "моді" і традиціям увічнення пам'яті вождів, звели музей Леніну, а будову перейменували в Український дім. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2013. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1906. У XVIII столітті територію нинішніх Міського саду, Хрещатого парку, стадіону " Динамо" і оточуючих схилів займав Царський сад. Уздовж краю верхньої тераси тягнулася дорога на Поділ (Петровську алею "прорили" в колись єдиному масиві гори тільки в 1902-1912 роках). На верхній терасі були посаджені плодові дерева, розміщені альтанки, дерев'яні сходи, а в лощині, де тепер розташований стадіон, знаходилася "Долина троянд" – штучне озеро і оранжереї. Тут же, на території Царського саду, розміщувалося кафе-шантан (театр) "Шато-де-Флер . У 1917 році парк був зруйнований, і замість "буржуазного" кафе-шантану тут з'явилися спортивні майданчики, а в 1933 році урочисто відкрився стадіон "Динамо". / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2014. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1908. До середини XX століття фактично весь лівий берег був пустирем. Лише місцями були невеликі приватні поселення. До території Києва лівобережжя було віднесено лише на початку XX століття, а його забудова розпочата з 1956 року. Будівництво великих житлових масивів вимагало великих вільних територій в межах міста. Такі ділянки знаходилися в основному на лівому березі, однак під час паводків значна їх частина затоплювалася. Тому землі для перших житлових масивів на лівобережжі були виділені на відстані 3-5 км від Дніпра. Саме тому спочатку забудовувалася Дарниця, а потім Лівобережна, першим з'явився Харківський масив, а Позняки і Осокорки побудовані пізніше. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

2014. / Фото: Анастасія Іскрицька, Григорій Салай, Олександр Яремчук

1/14

Цього року Київ відзначає своє 1532-річчя. Напередодні дня народження столиці ми розповідаємо і показуємо, як місто виглядало 100 років тому. Трамваї, тролейбуси та автобуси, бізнес-центри, висотки – все це з'явилося за останні сто років. А колись замість стадіону "Динамо" на схилах красувався Царський сад і кабаре, а замість столичної мерії – аптека Марцинчика.

З губернського містечка в європейський мегаполіс Київ перетворила промислова революція кінця XIX -початку ХХ століть. Спочатку з відкриттям залізниці в 1870 році до Києва потягнулися промисловці і купці, а на нові заводи і фабрики – робітники. Завдяки інтенсивним темпам зростання в 1900-і Київ навіть називали європейським Чикаго. Починаючи з 1930-х років спочатку більшовики, а пізніше і Велика Вітчизняна, стерли з лиця землі безліч пам'ятників історії. За останні 100 років Київ втратив більше 100 церков, храмів і соборів, безжально знищувалися садиби, маєтки та громадські парки.