Олександр Марущак
Провідний редактор Київ Сьогодні Столичні чиновники знову почали опікуватися долею київських "хрущовок", готуються до перепису населення, обіцяють цього року відкрити для проїзду автотранспорту Подільський міст, знести цех №5 заводу "Більшовик" і добудувати розв'язку на Шулявці. Про плани влади сайту "Сьогодні" розповів Володимир Прокопів, секретар Київради. Нагадаємо, у першій частині інтерв'ючиновник розповів нам про плани продовжити столичне метро до Броварів і про перебіг будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва.
- Як ви оцінюєте перспективу будівництва метро на Виноградар? Чи зуміє місто відкрити дві станції метро до кінця 2021 року?
- Цього року на продовження зеленої гілки метро місто виділило 350 мільйонів гривень. Нагадаю, що загальна вартість першої черги цього будівництва становить 6,3 мільярда гривень. На даний момент будівництво йде активними темпами, боргів із зарплати перед метробудівниками немає і вже у березні планується запустити в роботу прохідницький щит, який буде рити тунель від "Мостицької" до станції "Сирець". Очікувати відкриття двох нових станцій метро "Мостицька" і "Проспект Правди" варто, як і було обіцяно, у 2021 році.
- До кінця цього року мер Києва анонсував відкриття автомобільного сполучення по Подільсько-Воскресенському мосту. Чи реально буде це зробити?
- Мостовий перехід активно будується. І все йде за планом. Я навіть знаю, що київський міський голова вже проїжджав по мосту на автомобілі. Звичайно, це була тестова поїздка ... Щоб запустити міст для всіх автомобілістів, ще багато потрібно зробити. До речі, його пропускна спроможність становитиме 60 тисяч авто на добу.
Зараз на мосту започатковано важливий етап робіт – установка натяжних тросів, які будуть забезпечувати надійність конструкцій моста, розрахованого на автосполучення і гілку метро. До початку квітня місто отримає 68 тросів, поки на будівництво доставлені чотири з них. Активні роботи з установки розпочнуться у травні, тоді кардинально зміниться зовнішній вигляд моста. Через кілька місяців підрядники обіцяють добудувати частину перегону від дамби Русанівських садів до нового шляхопроводу через залізницю на лівому березі. Там триває процес бетонування опор.
У цьому році на будівництво моста плануємо виділити близько 3 мільярдів гривень. Це буде найбільший арочний міст в Європі. На верхньому ярусі – 6 смуг для автотранспорту, а на нижньому – колії для поїздів метрополітену. Думаю, що до кінця цього року – проїзд для автотранспорту по Подільському мосту буде відкритий.
- Киянам обіцяють і нову розв'язку на Шулявському шляхопроводі. Наскільки ймовірно, що до кінця літа вона буде добудована? І як йдуть справи з викупом цеху №5 заводу "Більшовик", щоб побудувати розв'язку?
- Питання щодо викупу цеху заводу "Більшовик" на стадії вирішення. Фонд держмайна оцінив вартість цеху №5 в 700 мільйонів гривень. Але місто не платитиме таку завищену суму. Справа в тому, що у вартість цеху внесли навіть суму, на яку складені договори з торговцями "секонд-хенду", який функціонує в приміщенні цеху. Зараз місто чекає результатів оцінки вартості приміщення цеху, яку проводить сертифікований експерт. Після цього зможемо провести викуп приміщення, почати процес демонтажу цеху і будівництво транспортної розв'язки на Шулявському шляхопроводі.
- Не так давно в Київраді повідомляли про проведення інвентаризації столичних "хрущовок" і застарілого житла. Чи є вже результати і коли може розпочатися реконструкція таких будинків?
- Інвентаризація зараз триває. Наразі в Києві є понад три тисячі будинків, які відносяться до так званого "застарілого житлового фонду". Разом з тим, орієнтовно, в Києві непридатними для проживання або аварійними є 9 мільйонів квадратних метрів такого житла, тобто шоста частина будинків. Основна частина таких будинків – це так звані хрущовки, термін експлуатації яких давно минув.
Це дуже важливе і чутливе питання для міста. Ми вивчаємо зарубіжний досвід з реконструкції таких будинків. Я вважаю, що найбільш якісно її провели в Німеччині, де ухвалили відповідний закон. Ми вивчаємо зарубіжний досвід, передаємо до парламенту напрацьовані зміни до законодавства. Сподіваюся, вони будуть прийняті і тоді у міста з'явиться можливість розпочати цей процес.
- На Позняках люди чекають садок і школу вже більше 15 років, а на цьому місці поки пустир, який невідомі перетворюють в автостоянку. Чи отримає місто повноваження будувати школи і дитсадки без детального плану території?
- Для мене як для менеджера столиці – цей болюче питання. Ви навіть не уявляєте, скільки на це витрачено часу і сил ... Згідно із законодавством, місто не може будувати дитячі садки і школи, якщо відсутній або не затверджений детальний план території. Хоча, по суті, цю проблему можна вирішити дуже просто. У законі України необхідно замінити всього два слова. У статті №24 закону про регулювання містобудівної діяльності необхідно після слів "будівництво заборонено" замість крапки поставити кому і дописати: "за винятком закладів освіти". От і все. Щойно приймуть такі зміни у законодавстві, місто відразу розпочне проектування і будівництво шкіл і дитячих садків, фінанси під ці роботи є. Вирішиться питання, якого чекають десятки тисяч людей. А все залежить від заміни лише двох слів у законі ...
- Наприкінці цього року в Оболонському районі Києва проводився тестовий перепис населення. Чи відомі вам його результати? Чи готується місто до загального перепису населення?
- Звичайно, місто готується. Перепис населення необхідний нам, оскільки це питання планування – ти не можеш правильно планувати бюджет своєї сім'ї, якщо точно не знаєш, скільки людей у твоїй родині.
Тестовий перепис населення проводився Держслужбою статистики у Бородянському районі Київської області та частині Оболонського району, він коштував 45 мільйонів гривень. Це було тестування системи перепису населення, який нас очікує цього року. Тут важливі не стільки результати, а то, як його проводити. Наскільки мені відомо, фахівці задоволені отриманим результатом. Були виявлені певні недоліки, які будуть виправлені. А ось коли його проведуть по всій країні, залежить від рішення Кабміну. Ми готові надати всі необхідні ресурси і допомогу для проведення перепису населення Києва.
- Чим закінчилася ініціатива створення в Києві Музею тоталітарної пропаганди на ВДНГ, куди планували звозити з усієї України пам'ятники вождям і полководцям радянських часів?
- Поки що нічим. Від створення приватного музею довелося відмовитися. Всі напрацьовані матеріали та концепція музею були передані до Міністерства культури, для створення державного музею. Там спочатку ідею сприйняли з ентузіазмом, та й більшість мерів різних міст з більшим інтересом передавали б свої експонати до державного музею, ніж до приватного. Але, на жаль, держава створює музей набагато повільніше, ніж група приватних інвесторів.
- Чи потраплять в цей музей київські пам'ятники Щорсу і Ватутіну?
- Для демонтажу кінного пам'ятника Щорсу необхідно розпорядження Кабміну, оскільки цей пам'ятник є об'єктом монументального мистецтва та знаходиться в Держреєстрі пам'яток. Київрада звернулася з таким проханням до Міністерства культури, щоб винести це питання на розгляд Кабінету міністрів, але рішення досі не прийнято. Я думаю, логічно було б проводити демонтаж цієї та інших пам'яток, коли буде створений згаданий вище музей.
Що ж стосується пам'ятника генералу Миколі Ватутіну, який знаходиться в Маріїнському парку, то його демонтаж неможливий, оскільки він є могилою генерала. Хоча в Київраді зареєстрована петиція від киян з вимогою демонтувати пам'ятник Ватутіну. Якщо документ набере більше десяти тисяч голосів киян, місто розгляне цю вимогу.
- Коли поміняють таблички на вже перейменованих вулицях Києва? Їх з 2014 року було перейменовано близько 200. Деякі вже перейменовані по 3-4 роки, але на будинках красуються колишні назви.
- Перейменовувати таку кількість вулиць в рамках закону про декомунізацію, я вважаю, потрібно було однозначно. Але особливо тиснути на балансоутримувачів будинків, щоб вони змінювали таблички, місто не поспішало. Я думаю, це буде зроблено найближчим часом. Зараз процес перейменувань відбувається з ініціативи киян. Наприклад, на Осокорках є 136 Садових вулиць і 43 Виноградних. Люди просять перейменувати такі вулиці-дублі, щоб уникнути постійної плутанини. Ми виконуємо їх прохання.
Дивіться повне відео інтерв'ю з Володимиром Прокопівим:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми