Прогулянка по Києво-Печерській лаврі: піднімаємося на дзвіницю, шукаємо могилу Столипіна і милуємося відновленим храмом

Подивитися на столицю, подолавши 374 сходинки

Ченці стали споруджувати тут келії і храми , і незабаром обитель перетворилася в монастир . Зараз Лавра ділиться на дві частини : музейна і діючий монастир . Зайшовши через парадний вхід ( з боку вул . Івана Мазепи ) можна помилуватися фресками із зображенням ликів святих .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Дзвіниця Лаври була побудована в 1731-1745 роках за проектом Готфріда Йоганна Шеделя . Діаметр основи дзвіниці – 28,8 метра , висота – 96 м . Протягом півтора століття дзвіниця залишалася найвищою будівлею України . Щоб помилуватися панорамою столиці з її висоти , потрібно піднятися на дзвіницю , подолавши 374 сходинки .

Головний храм, який був підірвано у війну

Головний храм Лаври – Успенський собор . Він був закладений у 1073 році і побудований за три роки на гроші київського князя Святослава Ярославича . У ті далекі часи храм постраждав від землетрусу , а потім його розграбували орди хана Батия , які захопили Київ . Відремонтували собор тільки через кілька століть . Але на цьому біди храму не закінчилися .

Він був зруйнований після великої пожежі в XVIII столітті і відновлений через десятиліття , після чого став трохи більше і прикрашений в стилі українського бароко . Найстрашніше руйнування храму відбулося під час Другої світової війни . До сих пір ведуться суперечки , хто саме підірвав собор : фашисти або відступаючі радянські війська . У 2000 році храм був відновлений за старими кресленнями , зі збереженням останків древніх стін . Але його внутрішнє оздоблення відновлювалося кілька років .

Музей древньої книги і Скіфська пектораль

Ближні печери і могила Петра Столипіна

Хрестовоздвиженська церква – пам'ятник архітектури , побудований в 1700 році на кошти полковника Павла Герцика . У 40 – х роках XVIII століття до східної стіни церкви прибудували одноповерхову споруду, яка одночасно служила одним із входів до Ближніх печер .

Храм у водонапірній башті і Нестор-гігант

На виході з святині ( на вул . Лаврську ) можна заглянути в невелику церкву Сергія Радонезького , яка знаходиться неподалік від головних воріт Нижньої частини лаври , перестоенних кілька років тому . Храм присвячений одному з найбільш шанованих святих – преподобному Сергію , який вважається покровителем усіх учнів . Є в цій святині своя унікальна особливість .

Храм тут був обладнаний лише в 2010 році, його облаштували в переобладнаної водонапірній башті лаври , яка була зведена в 1879-1880 роках . Вона перебувала в напівзруйнованому стані . Церква дуже маленька – в ній поміститься не більше 20 чоловік , але дуже затишна і популярна серед прихожан . До речі , там часто можна зустріти київських чиновників , мабуть , відмолюють гріхи .

Перед стінами лаври варто звернути увагу на величезний монумент . Він присвячений Нестору – літописцю , який був ченцем Києво – Печерського монастиря . Він же вважається одним з автором " Повісті временних літ " . Нині Нестор – літописець канонізований в лик святих . Гранітний монумент висотою 2,75 метра . Скульптор зобразив давньоруського літописця з розкритою книгою в руках . Встановлено пам'ятник ще за радянських часів – в 1988 році.

Фото: Анатолій Бойко