Прогулянка по Львівській площі в Києві: символи мистецтв і маленька дочка князя Ярослава

Чорні дівчата і львівські ворота

Територія сучасної Львівської площі відома вже багато століть. Одна з перших згадок про неї датується ХІ століттям, тут знаходилися Жидівські ворота, які згодом стали називати Львівськими (звідти відкривався шлях з Києва до Львова). Сучасна назва площа отримала лише в середині ХІХ століття. На Львівській площі, 1-5, зараз знаходиться Будинок художника, побудований в радянський період. Увагу привертають сім величезних жіночих фігур на фасаді, що символізують різні види мистецтв.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Наприклад, фігура жінки з фарбами і пензлями в руках – живопис, з циркулем – графіка...

До слова, в темну пору чорні фігури на тлі світлої стіни здаються в польоті, в повітрі, через що до будівлі "приклеїлася" неоптимістична народна назва "будинок сімох підвішених". Зараз в Будинку художника проходять театральні вистави, виставки, концерти.

Казенна палата і художнє училище

На Львівській площі, 14, розташований пам'ятник архітектури 1913-1914 рр. з жовтим фасадом.

Спочатку будівля призначалася для розміщення Казенної палати, а пізніше його займали різні навчальні заклади. І зараз тут знаходяться вуз і коледж.

По сусідству, на вул. Бульварно-Кудрявській, 2, варто ще один незвичайний будинок. У 1900 році його спроектував архітектор Микола Казанський, і належав він власнику цегляного і пивоварного заводів на Куренівці Михайлу Ріхерту. У ньому хотіли відкрити прибутковий будинок, але перемогло мистецтво. У 1902 році тут розмістилося Київське художнє училище. Під час війни будівля була спалена, а після відбудована заново.

Столітній особняк з міфічними образами

Чотириповерхова будівля з зеленуватим відтінком на вул. Ярославів Вал, 37/1, яка "дивиться" на Львівську площу, вражає незвичайною ліпниною.

Тут і декоративне листя, і квіти, і людські обличчя, і образи міфічних, трохи лякаючих істот.

Будинок побудований ще в 1899 році. Спочатку його знатні господарі постійно змінювалися. Серед них були військові, купці, лікарі і навіть чиновники. А після революції вишуканий особняк націоналізували, як і багато інших в ті часи. Зараз на першому поверсі будинку працює ресторан, а верхні поверхи житлові, причому деякі мешканці трохи зіпсували фасад пластиковими балконами.

Юна Анна, "пологовий будинок талантів" і Земфіра

Всього два місяці тому на Львівській площі з'явилася нова визначна пам'ятка: пам'ятник Анні Ярославні, дочці князя Ярослава Мудрого. Скульптор Костянтин Скритуцький зобразив її маленькою дівчинкою з книгою в руках.

А ось недобудована будівля через дорогу від пам'ятника і поруч із театральним університетом ім. Івана Карпенка-Карого вже багато років спотворює площу.

На стіні довгобуду не так давно з'явилися графіті із зображенням співачки Земфіри. Подейкують, що там часто збираються її прихильники, які і намалювали портрет свого кумира. Примітний і університет, який називають "пологовим будинком талантів", адже там навчалися Ольга Сумська, Богдан Ступка, Ада Роговцева, режисер Оксана Байрак. Будівля вузу була побудована в 1907 році на кошти цукрового магната і мецената Миколи Терещенка.

Будинок мистецтвознавця і знаменитого лікаря

З Львівської площі добре видно будівлю, яка знаходиться на вул. Великій Житомирській, 40.

П'ятиповерховий житловий будинок зі світло-зеленим фасадом побудований в 1912 році за проектом київського архітектора Володимира Ніколаєва у стилі неокласицизму.

Тут проживало багато впливових людей. Наприклад, сім'я мистецтвознавця й археолога Адріана Прахова, в гостях у якого бували легендарні художники Віктор Васнецов і Михайло Нестеров. Тут жив і відомий хірург Андрій Ромоданов, ім'ям якого в 1993 році був названий інститут нейрохірургії в Києві. Саме він розробив принципи надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги і створив перші в Україні спецустанови для лікування хворих на епілепсію.

Фото: Анатолій Бойко (фото)