Що і як працює в ЄС: інфографіка

Останніми роками в Україні тільки й розмов, що про євроінтеграцію, однак багато хто досі не розуміють, хто і чим керує в Євросоюзі. "Сегодня" розібралася, як працює найбільше в світі міждержавне об'єднання, в якому живе понад 500 млн осіб.

Сама ідея об'єднаної Європи належить французькому філософу Гійому Постелю, який придумав цю модель ще в XVI столітті. Однак в тому вигляді, в якому ми його знаємо зараз, ЄС почав формуватися тільки після Другої світової війни. За допомогою Паризького договору було створено Європейське об'єднання вугілля і сталі, куди входили Бельгія, Німеччина, Франція та Італія. Далі за допомогою Римського договору ці країни створили Європейське економічне співтовариство і Євроатом. Останнім етапом становлення Євросоюзу в тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні, став Маастріхстський договір 1992 року. Він створив безпосередньо Європейський союз і поміняв правила роботи багатьох його інституцій.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК

Безсумнівно, настільки потужна економіка, як в Євросоюзі (ВВП становить понад $ 13 трлн), не могла обійтися і без власної банківської системи, на чолі якої стоїть Європейський центральний банк. Він був утворений в червні 1998 року і знаходиться в німецькому місті Франкфурт-на-Майні. Головна його функція – виробляти і здійснювати грошово-кредитну політику єврозони. Крім того, ЄЦБ управляє золотовалютними резервами союзу, друкує євро і визначає ключові відсоткові ставки тих кредитів, які видає ЄС через інвестиційний банк.

2. ЄВРОПЕЙСЬКА РАХУНКОВА ПАЛАТА

Головний аудиторський орган Євросоюзу, штаб-квартира якого знаходиться в Люксембурзі, був створений 1975 року. Головне завдання Рахункової палати – перевірка бюджету співдружності, а також його установ. Тобто аудитори виїжджають з інспекціями до Єврокомісії або Європарламенту, перевіряючи їх звіти про витрати і доходи. Крім того, орган має право перевіряти також бюджети країн-членів ЄС, а також держав, які отримують фіндопомогу від союзу. Наприклад, минулого року президент України підписав закон, за яким вітчизняні аграрії можуть отримати від Європейського союзу 400 млн євро. У разі, якщо ЄС все ж виділить ці гроші, то нам варто чекати на інспекцію в особі головного аудиторського органу Європи. Свої висновки рахункова палата представляє у вигляді доповіді наприкінці кожного року перед ЄП і Радою ЄС.

3. ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ЦЕНТРОБАНКІВ

Нарешті, важливу роль в банківській системі відіграє Європейська система центральних банків (ЄСБ). Вона об'єднує в одну структуру ЄЦБ і національні банки всіх 28 країн-членів ЄС. Мета всієї структури – підтримувати стабільність євровалюти, а також підтримувати основні напрямки діяльності ЄС в економіці. При цьому у ЕСБ немає можливості регулювати монетарну політику всіх країн, які входять до єврозони, – далеко не всі держави використовують як головну валюту євро.

4. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК

Інвестбанк завідує довгостроковими кредитами Євросоюзу. Його статутний капітал формується з внесків держав-учасниць і минулого року становив трохи більше 232 млрд євро. Головні цілі, на які він виділяє позики, – розвиток регіонів і модернізація підприємств, які мають важливе значення для ринку ЄС. Насамперед це енергетика, транспорт і телекомунікації. Так, минулого року ЄІБ надав Україні 3 млрд євро на енергетичну безпеку. Крім того, за словами голови інвестбанку Вернера Хойера, за два наступних роки Україна отримає ще 8 млрд євро.

5. РАДА ЄС

Раду Європейського союзу ще називають Радою міністрів або латинським словом Консиліум. Це щось середнє між традиційним Кабінетом міністрів і парламентом – якийсь симбіоз між виконавчою і законодавчою владою. Складається з 28 осіб – по одному від кожної країни-члена, а також ще один єврокомісар, у якого, однак, немає права голосу. Незважаючи на те, що Рада ЄС повторно голосує практично за всі документи, які пройшли Європарламент, є функції, які належать виключно їй. У неї більше, наприклад, контролю над питаннями зовнішньої політики і макроекономічної координації. З цих питань Рада ЄС може приймати рішення самостійно, не чекаючи вердикту ЄП. Зазначимо, що над підготовкою її рішень працюють близько 250 експертних груп. Після проходження Європарламенту доля візового режиму між Євросоюзом та Україною залежатиме саме від Ради ЄС.

6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РАДА

Найвищий політичний орган Європейського союзу, який складається з глав держав і урядів всіх держав, які входять до співдружності. Спочатку він не входив до структури інституцій ЄС і використовувався переважно для "церемоніального" керівництва. Однак все змінилося з ратифікацією Лісабонського договору 2009 року. Головне завдання органу полягає в тому, що при розгляді того чи іншого питання (наприклад, українського безвізу) присутність політиків найвищого рівня надає ухваленим рішенням максимальну значимість і легітимність. Якщо проводити аналогію, то позитивне рішення Євроради можна порівнювати з підписом президента під законом, що остаточно надає йому силу.

7. ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ

Центральний орган виконавчої влади, який стежить за виконанням рішень Європарламенту і Ради Європейського союзу. Крім того, вона володіє винятковим правом законодавчої ініціативи – тільки вона має право вносити законопроекти до Європарламенту. Варто зазначити, що переважно її діяльність стосується економіки. Розташовується комісія в Брюсселі, в спеціально спроектованому ще 1960 року будівлі, яка носить назву Берлемон. Всього в Єврокомісії працюють близько 33 тис. осіб, велика частина з них бельгійці. Також зазначимо, що перша комісія була створена 1951 року, коли місце Європейського союзу займало Європейське об'єднання вугілля і сталі. Саме на Єврокомісію покладатиметься функція призупинення дії безвізового режиму в разі будь-яких порушень.

8. ЄВРОПАРЛАМЕНТ

Один з головних законодавчих органів Союзу, члени якого безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС. Європарламент – другий за величиною орган в світі, що обирається (751 депутат), поступається тільки парламенту Індії (790 народних обранців). Розподіл депутатів тут також нерівномірний: Німеччину представляють 96 осіб, а Мальту – 8. Вибори до ЄП відбуваються кожні п'ять років з 1979 року, хоча експерти зазначають, що з кожним роком явка все нижче – з 1999 року вона не досягає 50%, а останнього разу (2014 року) становила 42,54%. Основна роль парламенту, насамперед, – затвердження бюджету Євросоюзу (2017-го він становить майже 158 млрд євро, тобто вшестеро більший за український). Однак кожне рішення співдружності вимагає або схвалення парламенту, або запиту його думки. Цікава ситуація склалася в питанні законодавчих ініціатив – Європарламент не може подавати закони сам собі на розгляд, як це можуть робити народні депутати України. Це виняткове право віддано Єврокомісії, стежить за якою... Європарламент! Він схвалює призначення членів, а також має право її розпустити, хоча за весь час свого існування так і не скористався цією можливістю. Якщо говорити про наболіле питання безвізового режиму для України, то спочатку він розглядається на комітетах ЄП, а потім переходить безпосередньо до зали голосування. Так, зараз голосування очікується 13-16 лютого.

9. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОМІТЕТ

Дорадчий орган ЄС, створений 1958 року завдяки Римській угоді. До його складу входять 344 особи, яких призначає Рада Європейського союзу на 5 років за рекомендацією урядів держав-членів. При цьому кількість членів розподіляється нерівномірно. Так, наприклад, сьогодні в комітеті по 24 представника від Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії. Однак Данію, Фінляндію та Литву представляють дев'ять осіб від кожної країни. Головне завдання цього органу – представляти інтереси різних груп (фермери, захисники навколишнього середовища, роботодавці) в Європейській комісії та Європарламенті. Крім того, ключові органи співдружності зобов'язані консультуватися з комітетом щодо всіх соціально і економічно важливих питань. До таких, наприклад, належить і надання безвізового режиму для нашої країни. Фактично, за словами Восьмого голови Єврокомісії Жака Делора, ЄСЕК – міст між самим Євросоюзом і його жителями.

10. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД

 Євросуд – найвища судова інстанція ЄС, рішення якої оскаржити не можна. Це один з перших органів, який був створений в об'єднаній Європі: з'явився він ще 1951 року завдяки Паризькому договору. При цьому вже 1957 року Римський договір зобов'язав його стежити абсолютно за всіма європейськими договорами. Так, сьогодні він моніторить, в тому числі, і Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. До складу суду входять 28 суддів: по одному від кожної держави – члена співдружності. У роботі їм допомагають вісім генеральних адвокатів. У Євросуду дві основні функції: по-перше, він перевіряє на відповідність основним законам всі документи, які приймає ЄП і Рада ЄС, а по-друге – працює з запитами національних судів, виносячи остаточний вердикт у тих чи інших питаннях. Фактично це єдиний судовий орган в структурі ЄС. Винятком є Європейський суд з прав людини, однак Його юрисдикція поширюється не тільки на країни-члени.

11. ІНСТИТУЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОМБУДСМЕНА

Окремим блоком варто кабінет уповноваженого з прав людини Європейського союзу, який створили 1993 року завдяки Маастрихтському договору. Омбудсмен обирається на п'ятирічний термін Європарламентом і при цьому має бути громадянином країни-члена ЄС, а також відповідати вимогам, які висуваються в його країні до кандидатів на найвищі судові посади. Уповноважений має право проводити розслідування за власною ініціативою або у відповідь на скаргу про порушення прав людини. При цьому інституції ЄС без винятку зобов'язані йому надавати будь-яку інформацію і доступ до документів. Свій остаточний звіт з розслідування омбудсмен повинен представити Європейському парламенту. Крім того, він щорічно звітує в ЄП про всі розслідування, які проводив протягом року.

12. КОМІТЕТ РЕГІОНІВ ЄС

Один з центральних консультативних органів ЄС, який створили 1994 року і об'єднує 350 органів місцевої влади (муніципалітети, округи і комуни). Він служить гарантом того, що регіональні влади беруть участь в діяльності Європарламенту, Європейського соціально-економічного комітету та інших інституцій ЄС. Фактично основне його завдання – відстоювати позицію регіонів Євроспільноти під час законотворчого процесу. За Маастрихтським договором, Єврокомісія і Рада міністрів зобов'язані консультуватися з Комітетом з питань, що зачіпають регіональний рівень. Йдеться, зокрема, про соціально-економічні питання, охорону здоров'я, освіту, культуру та транспорт. Що цікаво, після набуття чинності Амстердамського договору 1999 року Комітету не потрібно узгоджувати свої рішення з Радою ЄС, як це було раніше. Наприклад, 2015 року в Комітеті створили групу, завданням якої було розробити для України план з децентралізації влади.

ПОЛІТИКА ФОРМИ

2014 року два нідерландських архітектора-дизайнера Давид Мюлдер ван дер Вегт і Макс Коен де Лара, проаналізувавши форми майже двохсот парламентів світу, порівняли їх з політичним устроєм країн за допомогою індексу демократії, дійшовши несподіваного висновку – політичний устрій країни впливає на архітектурну форму його головного законодавчого органу. Так, згідно з їх дослідженням, переважно зустрічається п'ять видів парламентів: "дві лави", "класна кімната", "коло", "підкова" і "півколо". Так, наприклад, зовні Держдума РФ і Кготла (офіційна назва парламенту) Ботсвани один на одного схожі мало – якщо в першому випадку це добре освітлене приміщення з величезними екранами, то в другому – невелике приміщення з дерев'яними лавками і солом'яними дахами.

"Але обидві ці будівлі успадковують одну архітектурну ДНК – класна кімната. І це дуже зручно, якщо хочеш сфокусувати всю увагу на передньому плані, – каже ван дер Вегт. – Такий підхід популярний в країнах з недемократичними режимами". Дійсно, згідно з Economist Democracy Index, і в РФ, і в Ботсвані – авторитарні режими. Якщо ж говорити про Європарламент, то його форму дослідники класифікують як "півколо" – найпоширеніший вид парламенту в Європі. Форма ця сягає корінням до античних амфітеатрів і належить до демократичних типів правління. На думку авторів, такий тип організації простору дозволяє аудиторії краще бачити і чути будь-якого виступаючого, де б він не перебував. Крім того, подібний план "усуває візуальні ознаки влади".