Аліна Бонд
редактор День Незалежності України щороку традиційно відзначається 24 серпня. Цього року ми будемо святкувати 28 років незалежності нашої країни. Традиції українського народу беруть свій початок ще з давніх часів та існують такі, які вас по-справжньому здивують.
Дивіться відео про те, що буде 24 серпня в Україні:
На честь Дня Незалежності пропонуємо згадати традиції українського народу, а також дізнатися цікаві факти про свято.
День Незалежності України: традиції українського народу
Український одяг
В українському національному одязі відображена мальовнича природа України, художня обдарованість і смак людей. Історія народного одягу українців пов'язана з традиціями Київської Русі. Люди носили кожух, сорочку, свиту, корзно. Але найпоширенішою залишилася жіноча подовжена сорочка, розшита магічними орнаментами, та жіночий костюм.
Особливим елементом жіночого одягу був головний убір. Він свідчив про сімейний стан: незаміжні дівчата носили вінок, а заміжні жінки – високий очіпок.
Чоловічий одяг був менш яскравим, але досить виразним. Костюм чоловіка складався з довгої сорочки, широких шароварів або вузьких штанів, безрукавки, схожої на сучасну жилетку, і паска з довгими китицями. Взувалися українці в чоботи.
Популярним верхнім одягом були жупани, свитки або опанчі, а також кожухи з овечої шкіри.
Українська кухня
Українська кухня багата і різноманітна. Одних тільки способів приготування борщу налічується понад 30, а до його складу входить близько 20 найменувань різних продуктів!
Для української кухні характерні різноманітні способи приготування їжі: смаження, тушкування, варіння, запікання, пасерування. Із страв борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпіговане сало, печеня, буженина і т.д.
Велика увага в українській кулінарії приділяється смаковим якостям страв, тому використовується безліч прянощів. Для приправ в Україні вирощують кмин, цибулю, часник, хрін, м'яту, перець, чебрець, петрушку, пастернак. Чимало страв ароматизують свіжою зеленню кропу, петрушки.
Улюбленими напоями українців вважаються кваси (хлібний, буряковий, яблучний, березовий, журавлинний, калиновий, малиновий, грушевий), узвари із сушених і свіжих яблук, груш, слив, вишень, медова сита, пиво. Поширені також варенуха, паленка, спотикач, муселець.
Українські свята
Українські традиції, які стосуються свят – особливо колоритні і незвичайні. Наприклад, українське весілля – красивий символічний обряд в національній культурі, а традиції і звичаї різних регіонів настільки різноманітні, що гуляння могли тривати цілий тиждень. Починається українське весілля зі сватання. До потенційної нареченої йдуть родичі нареченого, тільки чоловічої статі. За традицією разом зі сватами повинен йти й наречений. Заручини відповідно до української традиції проходять із пов'язуванням рук над зерном або хлібом.
На Святий вечір готувалося чітко визначена кількість страв – 7, 9 або 12. Обов'язковим атрибутом різдвяних свят було колядування. Це залишилося й досі. Дівчата, наприклад, повинні були обдарувати кожного Коляду яблуками і горіхами. Дуже схожим на колядування був звичай щедрування. Цей обряд вважався в Україні чи не головним дійством на Щедрий вечір і Новий рік.
На Водохреща освяченою водою кропили всіх членів сім'ї, а також будинок, двір, колодязь, всю домашню худобу. Вважалося, що освячена на Водохреще вода має чудодійну силу.
На Масляну хлопці і дівчата тягли колоду – в покарання за те, що ще не одружилися восени: до них прив'язували колоду або стрічку та вимагали викуп.
На Великдень обов'язково випікали і святили паски, фарбували і розмальовували писанки, начиняли ковбаси, готували інші страви для розговіння. А ввечері розпалювали великодні багаття – вважалося, що вони відлякують нечисту силу.
Український побут
Українці – дуже працьовитий народ. Наприклад, після закінчення жнив святкувалися обжинки. З останніх колосків жниці робили сніп і вінок, які передавалися господареві садиби. Зерном з цього снопа починали наступну сівбу.
У побуті ж особливе значення завжди приділялося рушникам. Назви рушникам давалися відповідно до їх призначення. Наприклад, для витирання обличчя і рук – утиральник, для прикраси образів – покутник, для шлюбних церемоній – весільний, для поховання – похоронний, для того щоб пов'язати сватів – плечовий і т. ін.
Що стосується проживання, то на більшій частині території України сформувався відкритий тип двору, в якому земельна ділянка, безпосередньо прилягала до будинку і господарських будівель, залишався під відкритим небом. Безпосередньо біля будинку знаходилися різноманітні господарські споруди: клуні, комори, хліви, стайні, курники, приміщення для відгодівлі свиней, льохи.
Залежно від регіону, відрізнявся матеріал, з якого будували будинки, інтер'єр і меблі.
Українські традиції, які вас здивують
Освідчення дівчат
Як виявилося, що до XVII століття українські дівчата могли першими освідчуватись в почуттях хлопцям. Про таку традицію згадував французький інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан в своєму "Описі України". Дівчина приходила додому до хлопця, в якого була закохана, і при всіх його рідних пропонувала одружитися. Відмовити дівчині вважалося поганою прикметою. Тому більшість хлопців так прощалися зі своїм холостяцьким життям.
Ворота не на місці
На Андрія хлопці часто мали право бешкетувати. Раніше хлопці біля будинків дівчат заплутували дорогу нитками, ставили опудала. А найчастіше (і ця традиція збереглася досьогодні) знімали ворота і ховали їх неподалік. Наприклад, ворота знаходили на даху будинку.
Яйце вказує, де скарб
У великодню ніч українці намагалися не спати, бо вважалося, хто засне в цю ніч – весь рік буде сонним. Тому люди часто не спали в цю ніч і вірили, що червоне яйце допоможе знайти ... скарб! Вважалося, що яйце, нагріваючись у руці, вказує на прихований скарб.
Налякати сокирою дерево
У Святвечір або на Новий рік господар будинку лякав дерева! Для цього він брав сокиру і замахувався нею на дерево, яке погано плодоносить. Однак господар не рубав його, а тільки лякав. Хтось із членів сім'ї мав заступитися за дерево і пов'язати його солом'яним перевеслом.
Сіно на підлозі
На різдвяні свята до будинку заносили сіно і стелили його на підлогу. Так по ньому й ходили до третього дня Різдва або раннього ранку на Старий Новий рік. Після цього сіно виносили і спалювали на дорозі, біля воріт або в саду. Іноді через цей вогонь стрибали. Вважалося, що так можна вигнати злих духів.
Нагадаємо, раніше ми зробили афішу заходів, куди піти на День Незалежності.
Святкуйте День Незалежності разом з новинами "Сьогодні":
- 22 серпня – дивіться спецпроект "День українця" про повсякденне життя українців в усьому світі;
- 23 серпня – стежте за всеукраїнською експедицією і встановленням рекорду України до Дня Державного прапора;
- 24 серпня – святкуйте День Незалежності і приєднуйтесь до нагородження надзвичайних Героїв "Сьогодні".
Новини "Сьогодні" об'єднують всю країну!
Головні теми