Володимир Грисюк
Редактор Як Володимир Путін став президентом РФ, яким він був майже 20 років тому і в чому полягала операція "Наступник" – в ексклюзивному інтерв'ю "Сьогодні" розповів російський режисер Віталій Манський. В рамках 10-го Одеського кінофестивалю, стратегічним партнером якого є телеканал "Україна", він презентував свою документалку "Свідки Путіна". Після показу фільму журналіст "Сегодня" Володимир Грисюк зустрівся з режисером в одеському готелі "Mozart".
- Віталію, у вас є дуже багато цікавих архівних відеозаписів. Як ви вибирали кадри для цього документального фільму?
- Я розповідав конкретну історію, тому все, що не стосувалося цієї теми (як би воно не було ефектно, цікаво, актуально, важливо) і не входило до цього чіткого і зрозумілого оповідання, я просто не включав. Історія фільму про те, як була проведена операція "Наступник" і до яких наслідків це призвело. До фільму не включалися якісь обставини особистого життя Володимира Володимировича. Хоча, як ми знаємо, росіянам практично нічого не відомо про людину, яка ними керує вже два десятиліття. Аж до того, одружений він чи ні, хто його діти, чи є нові від цієї спортсменки, яка незрозуміло ким йому приходиться. Коротше кажучи, у мене було дуже жорстке самообмеження.
- Як ви опинилися в оточенні Путіна?
- Це цілий ланцюжок випадковостей і закономірностей. Насамперед, потрібно розуміти, що 2000 року Росія була принципово іншою країною. Інший раз, коли говориш про минуле, люди не до кінця розуміють, як вирішувалися ті чи інші питання. Наприклад, як можна було прийти і поговорити з президентом, відстоювати свою точку зору в цій розмові або бути незалежним.
- Ваші враження після першої зустрічі з Путіним.
- Наша перша зустріч була з його ініціативи. Путін запросив мене до себе до Кремля – познайомитися і поговорити. Ті питання, які він ставив, і сам стиль розмови мене тоді не напружував.
- Про що була розмова, якщо не секрет?
- Єльцин зробив його президентом... Точніше "виконуючим обов'язки", що в російській транскрипції означає одне і теж. Це сталося 31 грудня, напередодні Нового року. В той момент я працював керівником департаменту кіно телеканалу "Росія" і розумів, що в країні з'явився новий президент, про якого ніхто нічого не знає. І ось буквально 2 січня без попереднього узгодження з керівництвом я запустив фільм, щоб відповісти на запитання, хто такий містер Путін. Доручив нашим партнерам в Санкт-Петербурзі терміново розшукати людей, які вчилися з ним, працювали, займалися спортом, жили в одній квартирі або номері в готелі. Потрібно було, щоб вони просто розповіли, що про нього знають. Ми також зняли інтерв'ю з вчителькою Путіна – Вірою Дмитрівною Гуревич, яка, очевидно, сильно вплинула на формування його особистості. Коли я подивився це відео і побачив, наскільки неблагополучно вона живе, то вирішив передати запис Путіну. Думав, що він подивиться, фінансово допоможе їй якось. І ось через кілька днів я отримав від нього запрошення: Путін поцікавився, як хто поживає, кого ми ще знімали для фільму. Після нашої неформальної зустрічі ми домовилися, що він до неї заїде. Тоді мені й запропонували зняти картину про нового президента РФ, що, власне, я почав робити.
- У вас була неформальна розмова з учителькою Путіна?
- Коли я особисто приїхав до неї, то досить довге базове інтерв'ю вже було знято. Тобто всі цікаві для мене моменти я вже знав.
- Умови життя його вчительки не вражають, м'яко кажучи. І я так подумав, може, Путін, навпаки, хотів, щоб всі бачили цю його показову простоту?
- Творці проекту "Наступник" розуміли, що для довіри, яка була для них дуже важливою, необхідно пред'явити реальну картину світу. Може бути, саме тому вони в якомусь невідомому кастингу режисерів вибрали мене, людину, яка на екрані не прикрашає життя. Стосовно того, як жила вчителька, то, по-моєму, вражаючішим був його приїзд до будинку, де жив капітан підводного човна "Курськ". Коли Путін йшов обпльованим і обшарпаним під'їздом до квартири високого офіцера найпотужнішого атомного підводного човна РФ, це, звісно, було абсолютно шокуюче. Це дає точне уявлення того, чим є сучасна Росія.
- Як ви думаєте, Путін дивився ваш фільм?
- Я знаю, що він дивився.
- І яка реакція?
- Не знаю.
- Зрозуміло. А ось якби ви повернулися зараз назад у 2000 рік, що б йому сказали?
- Точно не торкався б питань внутрішньої і зовнішньої політики. Поговорив про нього самого. І, до речі сказати, я не бачу, що б хтось з них так говорив. Але ж подібна розмова могла б багато пояснити.
- Ви можете сказати, що знаєте Путіна?
- Ні, я знав Путіна, а зараз можу тільки здогадуватися. Якщо чесно, мені і не дуже цікаво, багато часу вже минуло.
- Після перегляду вашого документального фільму мені здалося, що тоді він був набагато людянішим.
- У нього не було іншого виходу. Він працював на людей, які створювали і реалізовували якийсь проект. Путін тоді грав роль в іншому сценарії, а зараз він сам пише текст, ми бачимо його вже натуральнішого.
- Ви, напевно, в курсі про ситуацію з грузинським журналістом, який обматюкав Путіна в ефірі.
- Так, знаю.
- Як ви думаєте, якою має бути критика влади? Чи можна висловлюватися в подібній формі?
- Ні. Я вважаю, що в жодному разі неприпустимо ображати, принижувати, глумитися над померлими батьками твого опонента. Це аксіома. Далі починають діяти інші обставини: Росія володіє потужнішим військовим потенціалом, ніж Грузія, там перебуває велика кількість грузинів... Адже це людина, в руках якої 20% окупованої території твоєї батьківщини. Ну, це нерозумно і занадто провокативно. Ти можеш так думати, говорити про це в своєму вузькому колі, але виходити з подібними словами в телевізійний ефір – це безвідповідально. Ціна такого виступу може бути значно вище, ніж будь-яка користь.
- А Путін здатний на помсту?
- Він людина злопам'ятна – це очевидно. Але навіть мала ймовірність того, що він може мстити, вже не дає права проводити подібні експерименти.
- Росією може правити демократичний лідер? Що буде з країною?
- Говорячи про території Росії, слід зазначити, що вони виникали в результаті правління не демократичних лідерів. Тому прихід демократичного лідера може видозмінити карту РФ. Далі виникає питання: а чи трагедія це? Якщо перенестися до якогось там 1972 року, то 99,9% громадян Радянського Союзу не припускали можливості розвалу СРСР, але це сталося і жодної особливої катастрофи, крім думки Путіна з цього приводу, незалежні країни не відчувають. Можливо, прихід до влади в Росії нового Горбачова або Єльцина, може бути, приведе до того, що деякі території стануть вільними країнами. Кавказ, Чечня перетворяться, наприклад, на жорсткі диктатури, а ось якась Московія або Новгородське князівство будуть цілком собі цивілізаційними європейськими демократіями.
- Як вам реакція українців на фільм "Свідки Путіна"?
- Я бачив щиру і яскраву реакцію глядачів в десятках країн світу, але ось в Україні я не знав, як відреагує зал. І мені було приємно чути, як люди аплодують стоячи. Це аванс. Дякуємо!
Раніше ми також розповіли, як минув п'ятий день ОМКФ 2019.
Головні теми