Інна Петрова
Редактор Зірки Сьогодні 7 листопада Сергію Бабкіну, який нещодавно вилікувався від коронавірусу, виповнюється 42 роки. Спеціально для Сьогодні.Lifestyle артист розповів про свої знакові треки і поділився історіями їх створення.
Спалах feat. Олена Кравець
"Я дуже люблю космос, все що з ним пов'язано. Одного разу я подумав про великий вибух – найголовніший спалах, через який і народився Всесвіт. Між людьми цей спалах теж є, і відбувається він по-різному: кохання з першого погляду, зустріч споріднених душ і т.д. Відбувається щось таке, що словами неможливо описати, тому що це інший рівень усвідомлення, тонкі матерії. Ось тоді я і зачепився за це слово "спалах". Це дуже красиве слово, яке повело за собою все інше.
Спалах головне зберігати. Ось в чому сенс. Якщо одного разу з вами стався спалах – це і є кохання. Всі пазли зійшлися, ви знайшли один одного, ви на правильному шляху. А далі важка робота – утримати це. Це дуже складно, але дуже важливо, про це власне і пісня.
І я такий щасливий, що вдалося вмовити Олену Кравець, яка страшно боялася і говорила, що у неї нічого не вийде, на що я сказав: "Ну перестань. Тільки мені цього не говори, у тебе точно все вийде". І вона приголомшливо написала своє висловлювання від імені жінки. Вийшло так здорово, в саму точку".
Бомба-ракета
"Спочатку у мене народився гітарний риф, який в подальшому став лейтмотивом пісні. Потім я підібрав акорди, вийшло досить характерно: трохи Іспанії, трохи Балкан, трохи фанку, трохи диско. Це одна з небагатьох моїх по-справжньому танцювальних пісень, чому я дуже радий. "Моря з берегами" – мабуть, це те, чого я розумів, що не буде цього літа. І ось вийшло, що я піснею замінив поїздку на море. А потім сам по собі народився приспів, бо це поєднання слів я використовую в житті. Для мене "бомба ракета", як верхівка "вау-круто". Все не надумано, чи не штучно, все з життя".
Де би я
"Пам'ятаю тільки те, що спочатку я комплексував, мені здавалося, що бридж пісні схожий на Рей Чарльза. Я її писав, напевно, протягом місяця, коли з'явився якийсь зародок музичного шматочка. Я довго виправляв, міняв, підрихтовував. Записав її я на студії 211 у Віталія Телезіна. Пам'ятаю він надсилав різні варіанти, а ми стояли зі Сніжкою на балконі і слухали. У моїй музиці ще не було такого звучання, такого ритму, і ми як діти разом сказали: "Вааау". Не роблячи на неї жодних ставок, коли вона була готова, ми відразу ж випустили її.
А потім вона, звичайно ж, змінила повністю моє творче життя. Тобто вона є "містком" з однієї епохи в іншу. "Де би я" взяла естафетну паличку від Забери і побігла далі, тоді навіть не було думки зняти на неї відеокліп. І тільки через 3 роки все склалося так, що пісня отримала свою візуалізацію. І таку, що краще не придумаєш. Мені здається, що якби ми тоді замислювалися над кліпом, то тільки над такою ідеєю".
Хто далі йде
"Якось я приїхав до Віталія Телезіна і привіз йому чернетки, недороблені пісні, демки. Тоді я хотів вибрати треки, що увійдуть до альбому. Їх було близько 40, і з них Віталік відібрав 8. І тут я заліз в Гараж-бенд в своєму телефоні, і думаю, може бути, я пропустив щось і була ще пісня. Я відразу ж переслала її Віталіку, він побачив і повертає голову: "А це що таке? Це круто!", я кажу: "Що круто? Нічого ж немає!", а він: "Ну ось і добре, треба дописати слова, хороша мелодія". "Зараз?". "Так, зараз", – він приносить гітару і каже: "Сідай і пиши". Я написав куплет, кілька варіантів, він повернувся, я йому заспівав, він вніс деякі правки. Тепер потрібен приспів. Я його написав і потім ще додав бридж.
"Хто далі йде" єдина пісня в моїй практиці, що створювалася на студії. І їй допомагали всі: і Ростислав Терешко, і Віталік Телезін. Папірці валялися на підлозі, я ходив від стінки до стінки, взявшись за голову. Спасибі хлопцям, що така пісня народилася і що вона така є!"
Пробач
"Пісня почала зароджуватися не в найкращий момент мого життя, нашого життя зі Сніжкою. Це був третій рік нашого спільного життя в шлюбі і кажуть, що дуже небезпечні ці роки у пар – 3,7,11 років. Якщо ці роки пройти, то нічого вже не страшно. У нас сталося те, що сталося. Ми були на межі розриву, на валізах.
В той момент, ось я фізично відчув на собі значення фрази "земля йде з під ніг", я ніби кудись падав, в безодню. Було дуже страшно. Ось тоді почалася народжуватися пісня Пробач. Може бути прямо в той момент, серце вже почало щось говорити і писати, але головою я цього ще не розумів. Тоді це все обійшлося, все повернулося знову не без допомоги потойбічних сил, не без допомоги тонких матерій, не без допомоги того, чого ми не бачимо, не чуємо, можемо лише тільки відчувати. І потім я став писати!".
Раніше ми згадували найращі ролі Емми Стоун, якій виповнилося 32 роки.
Головні теми