Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.
Прийняти
Головна Сьогодні
Ексклюзив

Ярослав Войцешек: "Мені хочеться, щоб українське кіно розвивалося, а наші фільми підкорювали весь світ"

Сценарист рассказал также о новых проектах "Мавка" и "Пульс"

Фото: Олег Батрак, Сьогодні

10 жовтня відбулася прем'єра українського фільму "Захар Беркут". Режисерами картини виступили Ахтем Сеітаблаєв і Джон Вінн. А ось сценаристом став Ярослав Войцешек, відомий ще з українського фільму-фентезі "Сторожова застава", а також мультиплікаційної картини "Викрадена принцеса: Руслан и Людмила".

Сегодня.Lifestyle поспілкувалися зі сценаристом "Захара Беркута" про сценарну роботу, про особливості фільму за мотивами твору Івана Франка, а також про нові проекти Ярослава Войцешека.

Ярослав, ви родом з Маріуполя і поїхали підкорювати Київ, кинувши свій бізнес. Чому раптом таке рішення?

Я в Маріуполі довго займався бізнесом. І коли життя вийшло на якісь рівні рейки "дім-робота, робота-дім", почав замислюватися, а чого б хотілося від життя і взагалі в житті. А я завжди цікавився кіно, і одна з моїх перших робіт – це робота в прокаті. Я дуже добре знав, що, коли виходить (фільми, які виходять в прокат на широкі екрани. – Ред.). Звичайно ж, я критикував тих, хто знімає фільми, особливо спроби українських майстрів.

Але якоїсь миті я задумався, що це, звичайно, чудово, але чому б не зробити самому щось. Тим більше що я з дитинства придумував різні історії в форматі фільму і розповідав їх батькам.

Фото: Олег Батрак

А що потрібно зробити для цього? Перше – вчитися. На відміну від багатьох, я не схопив відразу камеру і не почав знімати все підряд, а вирішив, що потрібно спершу повчитися. На той момент мені було майже 25, я поїхав до Харківської академії культури, де не брали хабарі, за що їм дуже вдячний (сміється).

Потрібно виховувати в собі дух переможця.

Тоді я ще погано уявляв, які професії бувають в кіно. Багато хто думає, що придумує кінорежисер. Виявляється, що придумує сценарист! (Сміється.) Я поступив на режисуру, а там в процесі навчання розібрався, що до чого, зробив упор на сценарку. Після Харкова я почав робити свою випускну роботу, і якщо всі робили роботи "аби, як би", то у мене підхід був амбітний. Але далеко не завжди все виходило.

Але тим не менше я зробив "Постапокаліпсіс", у мене була знята пілотна серія серіалу "Легенди нового світу", я її зняв у Маріуполі.

Цей фільм показали в кінотеатрах Маріуполя, і з цим фільмом я приїхав до Києва, ще написав пару серій серіалу – таких, яких я б хотів знімати. Але не розумів, що зараз потрібно каналах. Я взагалі ближче до містики, тому пишу сценарії до мультиків, фентезі. Паралельно ми ще зустрічалися завдяки моїм проектом з продюсером фільму ("Захар Беркут". – Ред.) Єгором Олесовим, поки я не прийшов на Film.ua.

Фільм "Захар Беркут" знятий за мотивами твору Івана Франка. Як проходила робота над сценарієм і коли вам запропонували за нього взятися?

Запропонував взятися продюсер Єгор Олесов. Він розповів про ідею екранізувати повість Франка. Мені ця ідея сподобалася. Це чи не єдиний твір шкільної програми, який мені було цікаво читати, бо там перемагали наші. Там не було жахливого пригніченого настрою, коли все погано і все пропало. Там наші за допомогою хитрості, розуму, відваги перемагали набагато сильніших загарбників, і це було круто. Потрібно виховувати в собі дух переможця. Перемагати, як не дивно, теж потрібно вміти. Для цього потрібно бути готовим і психологічно, і фізично. Тому, я сподіваюся, вся моя творчість, так чи інакше, має наближати до нашої загальної перемоги. І виховувати у глядачів "жагу до перемоги".

Фото: Олег Батрак

Мені сподобалося, і я сів писати "Захар Беркут". Притому що історія Захара Беркута сама по собі досить драматургійна: зрозумілі конфлікти, і зрозуміло, що відбувається.

Для того, щоб писати сценарій, і для "Захара Беркута" в тому числі, що насамперед необхідно? Чи є певні етапи написання або дедлайни?

Будь-яка сценарна робота починається зі синопсиса. Я пишу синопсис, потім затверджую з усіма зацікавленими особами, які також вносять свої корективи. Я, природно, пручаюся (сміється). Це нормальний процес у всіх сценаристів. В результаті ми виходимо на щось середнє. Далі пишеться поепізодник, з усіма затверджується. А потім – сценарій.

Щодо дедлайнів, то вони завжди є. Найчастіше це на завтра або на сьогодні, а буває і на вчора. По-різному відбувається. Природно, найчастіше у сценаристів дедлайни збігаються з дедлайнами заявок на пітчинг Держкіно (сміється).

Фото: Олег Батрак

Скільки часу пішло на написання сценарію до фільму "Захар Беркут"?

Насправді я вже так і не згадаю. Але всі сценарії пишуться досить швидко, за умови вже написаного поепізодніка, близько 10 сторінок в день.

У чому полягала складність написання цього сценарію?

Складнощі були скоріше... була ж ще американська сторона. І ось там були основні складності. Все інше добре.

Як тільки режисер виходить на майданчик, він стає господарем, і оскаржувати якісь речі вже не можна.

Розкажіть про персонажі: які давалися складніше, а які, навпаки, легко. І чи є взагалі у сценариста улюблені персонажі?

Так складно сказати. Чесно кажучи, писалося як на духу. У мене є улюблений персонаж з "Вікраденої принцеси" – жаба. Я її хотів навіть озвучити (сміється), але вирішили, що потрібен професійний голос. В принципі, в історії, яку ти написав, любиш всіх персонажів і розумієш, що всі вони там потрібні. А якщо є якийсь нелюбимий персонаж, то він, напевно, і не потрібен.

Чи були такі персонажі, які писалися під конкретного актора, або ж усі ролі без винятку затверджувалися після кастингу?

Всі актори проходили кастинг.

Ви були присутні на зйомках?

Так, але не постійно. Я приїжджав, дивився, знімав з акторами (сміється). Тут треба розуміти, що сценарист зробив все що міг – це все пре-продакшн. Як тільки режисер виходить на майданчик, він стає господарем, авторитетом, і оскаржувати якісь речі і лізти зі своїми коментарями вже неможна. Це неправильно, шкідливо для процесу. Як тільки починається продакшн, я вже не лізу.

Фото: Олег Батрак

Чи є якісь сцени, які не ввійшли в стрічку і залишилися на папері?

Так, були такі.

Розкажіть ще про одну свою роботу – "Мавка. Лісова пісня" (український ЗD-мультфільм за мотивами драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки й образів народної міфології. Прем'єра запланована на 2020 рік. – Ред.). Для якої аудиторії цей мультфільм?

Вся анімація повнометражна і практично вся розрахована на широку сімейну аудиторію. А це має на увазі те, що фільм буде багатошаровим: будуть персонажі для більш дорослих (щось смислове, більш складне, яке буде цікаво батькам або більш дорослим дітям) і персонажі для маленьких (те, що зрозуміло дітям, легке, і щось трохи складніше, щоб не залишати байдужими дорослих).

Як проходила робота над цим проектом? У вас же є досвід роботи над анімацією "Викрадена принцеса: Руслан та Людмила".

Робота ще триває, і я беру участь у процесі. Робота над анімацією досить цікава, хоча довга і складна. Але приємно дивитися, пройшовши всі етапи, як все вийшло. Буває по-різному: щось дається складніше, щось простіше. Адже "Мавка" – це трохи інша смислова історія, інший рівень, більш дорослий, більше різних посилів, які ми намагалися вкласти, і це у нас вийшло. Тим більше хронометраж мультика обмежений, а відмовитися від того, що ми придумали, складно (посміхається). Тому важливо ще стримати запал, скажімо так, і при цьому не втратити основне.

У "Принцеси" озвучка оригінальна – англійською мовою, а після – дубляж українською. Так само буде і з "Мавкою"?

Так. Це обумовлюється правилами гри. Роблячи анімацію, ми розраховуємо, що вона буде продаватися за кордоном.

Фото: Олег Батрак

Хотіли б писати сценарії для Disney? Або для марвеловських супергеройських блокбастерів?

Насправді хто буде реалізовувати мій сценарій, мені все одно. Найголовніше, щоб це було зроблено якісно. Так, у Disney це буде в рази дорожче, а я як сценарист отримаю великі гроші. Але якщо це будуть робити у нас, я буду в рази щасливішим. Тому що мені хочеться, щоб саме українське кіно розвивалося, українські творці вчилися, вирощували і робили хороший, якісний фільм, який підкоряв би світ. А влитися в зрозумілу структуру, яка вже працює, – це найпростіше. А хто тоді буде працювати і розвивати тут? Якщо хочете, це у мене така місія, чи що. Мені подобається, що наш кінематограф розвивається.

Моя місія – розвивати український кінематограф.

Розкажіть про фільм "Пульс" (українська спортивна драма. – Ред.). Його вже знято? Можете трошки поспойлерити? Коли чекати трейлер?

Трейлер вийде днями. Ось уже скоро.

Обіцяєте?

Звичайно!

Ви писали історію на основі реальних подій. Як відбувався процес?

Складно було. Складність реальних історій полягає в тому, що вони дуже недраматургічні – сильно розтягнуті в часі, не вистачає деяких подій. Якщо робити те, як було в житті, то буде нудно.

Всі персонажі були реальними. Ми зустрічалися з Оксаною Ботурчук, я і режисер з нею спілкувалися, писали основні поворотні події такими, якими вони були в її житті.

* Оксана Ботурчук – українська легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України. Паралімпійська чемпіонка 2008 року, п'ятикратний срібний і бронзовий призер літніх Паралімпійських ігор 2008, 2012 і 2016 років.

Оксана брала участь у робочому процесі?

Так, в якості консультанта.

Ярослав, скажіть, чи існує універсальна формула хорошого сценарію? Або все шліфується в процесі кіновиробництва?

Ви самі відповіли на своє запитання. Дивіться: основне, що потрібно розуміти, – на яку аудиторію розрахований фільм. Якщо ви будете це розуміти, якщо ви будете знати, що потрібно аудиторії, то ви напишете цілком пристойний сценарій. А закони драматургії абсолютно зрозумілі: герої, перипетії не змінювалися ще з часів Аристотеля. Проблема в тому, що багато творців байдуже до цього ставляться, мовляв ми чогось зробимо, а ви дивіться. Це неправильний підхід. Аудиторію потрібно знати, аудиторію потрібно любити.

Чи є у вас улюблені сценаристи або фільми?

У мене є низка улюблених фільмів. Але я не знаю, як були написані сценарії до цих фільмів. А для того, щоб розуміти, який сценарій, його потрібно прочитати в оригіналі. Але є улюблені фільми. Найулюбленіший – це "Бійцівський клуб". Девід Фінчер, який його зняв, на мою думку, нічого подібного більше не робив. У моєму топі це номер один. А нещодавно подивився "Воно". Також згадуються "Зелена книга", "Реальна любов". По-різному цікаві, але однаково чіпляють.

А українські фільми подивилися?

Крім своїх? (Сміється.) Я із задоволенням подивився "Дике поле". Там є проблеми з історією. Але, з точки зору візуала, режисури, добре підібрані персонажі, прописані діалоги. Це і показує схід України, звідки я родом, не як якесь чорнушне місце, де всі страждають, а як місцевість, де живуть звичайні люди. Вони можуть бути щасливими, а можуть бути і нещасними.

Як ви тренуєте свою майстерність або навички?

Так мені б його не гнути, цей розум (сміється). Я постійно пишу і придумую. Придумувати – це не складно, складніше написати. Оскільки я постійно цим займаюся, краще сказати, як я розслабляюся. Мені це приносить задоволення, тому не напружуюся. Крім того, я веду курси для сценаристів. Я викладаю, це стимулює до повторення теорій, схем. Я чомусь вчуся, дивлюся на студентів, на їх реакцію. Це все дуже важливо. Ми, кінематографісти, працюємо зі сприйняттям, в принципі. Потрібно розуміти, як глядачі реагують на інформацію.

Що ви читаєте?

Я завжди щось читаю. Але я не з тих людей, які постійно вивчають якусь сценарну літературу, не можу висловлюватися висловами з книг. Багато перелопатили всі книги, таке відчуття, що говориш з Siri. Але коли вони починають писати, то, на жаль, майстерності там і не видно.

Також читайте ексклюзивне інтерв'ю з Ахтемом Сеітаблаєвим про зйомки "Захара Беркута", роботу з іншим режисером і масштаб фільму.

Всі подробиці в спецтемі Персона

Читайте найважливіші новини в Telegram, а також дивіться цікаві інтерв'ю на нашому YouTube-каналі.

Новини партнерів

Загрузка...

Популярні статті

Новини партнерів