Даріна Алєксєєва
Редакторка розділу "Зірки" Вже 5 жовтня на телеканалі "Україна" відбудеться прем'єра довгоочікуваного історичного серіалу "Сага", сюжет якого охопить 100 років української історії.
У фільмуванні 12-серійної картини взяли участь 300 українських акторів, серед них – Олександр Форманчук, на рахунку якого чимало видатних ролей в театрі та кіно. В інтерв'ю для Сьогодні.Lifestyle актор розповів, що змінив у його житті карантин і про свою підготовку до непростої ролі в серіалі "Сага".
Олександре, у Вас було під час карантину переосмислення того, чому приділяти більше часу, а від чого необхідно відмовитись?
Так, звісно. Карантин дуже багато чого змінив. Я зрозумів, що в житті людина може отримувати задоволення від звичайних речей. І що дуже цінне – це час, проведений з родиною, відпочинок, прогулянки.
Нам не так багато й треба. А ми хочемо бути скрізь, встигнути все і при цьому забуваємо про саме життя. Важливо не заганяти себе.
Я стільки встигнув побачити, поспілкуватися з природою, приділити час для свого власного розвитку, на стільки речей звернув увагу. І це мене дуже порадувало. Я зрозумів, що ми витрачаємо багато часу на те, щоб кудись бігти, аби нам не було сумно. А насправді, коли ти спокійний, коли в тебе чисті думки, тоді вже не треба нікуди поспішати.
У Вас дуже багато ролей в кіно і в театрі. Яка з них була непроста, але здивувала Вас і вашого глядача?
Я Вам чесно скажу, все виходить настільки по-різному. Наприклад, на мою думку, коли працюєш над роллю, хочеться завжди зробити її глибшою, щоб вона була ще більш філігранною. І коли дивишся свої ролі в кіно чи випускаєш виставу, то розумієш: "Ай, не так! Можна було б зробити інакше". Але в кіно ти цього вже не виправиш.
В театрі, на щастя, можна це зробити, тому що є період репетицій, протягом яких відбувається вдосконалення вистави, ти обговорюєш з режисером якісь речі. Тому кожен актор для себе визначає, вдала його роль чи ні.
Що для Вас – акторство?
Я люблю свою професію і люблю відкривати в ній щось для себе і для людей. Насправді акторство – це благословенна професія і водночас покарання. Тому що працюєш своїми нервами, ґвалтуєш свою нервову систему. Є такі ролі, де суцільні стреси, якісь конфліктні ситуації. Люди в побуті уникають стресів, а актори свідомо на це йдуть, щоб зіграти роль.
Але благословенна наша професія тим, що ми можемо зустрічатись з якимись своїми страхами. Людина не завжди замислюється над життєвими ситуаціями, а ми розбираємо персонажів, їхні мотивації. І коли це глибинно робиш, у тебе є можливість вчитися на помилках персонажів.
У Вас невелика, але дуже сильна роль у "Сазі". Ви показали через образ свого героя долю мільйонів людей. Як Ви готувалися до участі в проєкті про війну?
Я ще до "Саги" прочитав досить багато матеріалів про репресії. Я цікавлюсь історією своєї країни. Мені дуже болить те, що наша Україна попала під репресивну машину. Століттями наш народ намагаються або поневолити, або розстріляти, або русифікувати. Та страшна гангрена, яка проникла з совєтами, принесла стільки страждань, болю і нелюдських вчинків! Диявольська репресивна машина зробила дуже великий та невиправний злочин, який мають "викашлювати" цілі покоління. Це страх, який вони прищепили людському гену пам’яті. Страх, що тебе можуть розстріляти, страх смерті, відчуття ока, що слідкує. І ті покоління, які народжуються, все одно отримують невелику дозу страху і підсвідомо, але вони несуть цей тягар.
Розкажіть про свого персонажу в серіалі "Сага".
Він льотчик-випробувач, легенда Радянського Союзу. Людина, яка ризикувала власним життям і теж вірила у світле майбутнє.
Як на мене, це дуже чиста і порядна, сильна і вольова людина. Я думаю, що такі герої, як мій персонаж, могли б принести дуже багато цінного для країни. На жаль, їх не завжди тримає цей світ.
Герої "Саги" живуть в непростий для України час. У вашій родині хтось розповідав про той період? Що згадували рідні і як вони його пережили?
Моя бабуся, вже покійна, дуже багато мені розповідала. Мій прадід був освіченою людиною і працював бухгалтером у колгоспі. Таких людей, як він, залишилося на той час не так вже і багато. Одного разу за ним приїхали, посадили у "воронок" і шість місяців тримали в неволі. Хотіли повісити на нього якісь зради та все інше. Але, на щастя, односельці почали відправляти листи. Вони стали за мого прадіда, написали, що це чесна людина і не може бути ніяким інакодумцем, що він професіонал своєї справи, займається тільки добробутом села.
Потім бабуся мені розказала, що мій прадід попав під підозру, тому що був поляком і дуже освіченою людиною. А таких необхідно тримати в страху або знищити. Владі була потрібна сіра маса, яка йде на завод, не ставлячи запитання, за шматок хліба і за партію. Це треш!
Як війна вплинула на вашу родину?
Мою бабусю німці вивезли працювати на завод. Вона пробула там майже всю війну і потім дуже рідко це згадувала. Коли вони поверталися з Німеччини, їх везли в товарних потягах. Хто був на даху, хто – в середині. Але потяги шли безупинно. Люди почали розуміти, що з ними буде далі, тому вистрибували. На швидкості!
Якщо повернутися до "Саги", як ви думаєте, чому глядачеві важливо подивитися цей серіал?
Коли мені запропонували знятися в "Сазі", я дуже зрадів. Багато хто може сказати: "Я нічого нового не побачу, тому що я знаю історію". Але у людини коротка пам'ять. Не треба далеко ходити: багато хто в 13 році почав розмовляти українською, а потім втомився та вирішив: "Да какая разница?". І ти розумієш, що все забувається. Я не говорю, що потрібно щось драматизувати та тримати все постійно в невротичній напрузі. Ні. Але в Україні вже сьомий рік йде війна. І дехто вже забуває про це.
За сценарієм "Саги" ви опинилися в колі великої родини. Що допомагає сім’ї не розвалитися, жити без претензій і звинувачень?
Глибока повага до вибору іншої людини. Не нав’язування своєї думки. У кожного з нас є власні переконання, тому не треба вимагати, щоб хтось думав так саме, як і ви. Кожен з нас має своє бачення світу – і з цим треба рахуватися.
Важливо пам’ятати, що добре слово може згладити будь-які кути. Не треба гаркати. Якщо вас щось не влаштовує, просто скажіть: "Нумо домовмося, щоб цього більше не було". Є речі індивідуальні, а є вчинки, які впливають на спільний рух родини. Якщо вони розвалюють сім’ю, тут треба задуматися.
У кожної людини має бути бажання побути наодинці, піти в кіно або в театр, а ти, можливо, в той момент цього не хочеш. Через це не треба гніватися чи хвилюватися. Просто сказати: "Добре, йди. Але я хочу відпочити. Тільки прошу тебе з розумінням поставитися до цього". Тобто завжди знаходити спільну мову.
Ви теж з великої родини, у вас п’ятеро сестер. За що Ви завжди дякуєте батькам?
За цю свободу, в якій я ріс. Вона була навіть надлишковою. Дякую за ту довіру, яку демонструвала до мене мама. Вона довіряла мені в усьому. Завжди спілкувалася зі мною на такій позиції, що було розуміння – я важлива ланка у своїй сім’ї, на мене покладаються, не зважаючи на мій вік. Навіть коли я був ще досить малим, мама все одно могла покликати та порадитися про щось зі мною. Тоді я не усвідомлював важливості цього. Але зараз розумію, наскільки це важливо. Коли ти вже стаєш на ноги, це відчуття довіри, волі та свободи, яке всередині вибудувалося завдяки спілкуванню з мамою, впливає на все життя. І ти зовсім по-іншому комунікуєш з людьми.
Раніше ми повідомляли, що прем'єра серіалу "Сага" відбудеться на 11-му ОМКФ. А глядачі телеканалу "Україна" зможуть побачити захопливий історичний серіал вже 5 жовтня о 21:00.
Головні теми