Каучсерфінг і подорожі в поодинці: українські авантюристки підкорюють світ

Подорожувати з другом або великою компанією , звичайно , весело . Але є люди , яким поодинокі поїздки не в тягар . Навпаки , без попутників їм комфортніше , а то , що розраховувати доводиться лише на себе , лише додає азарту . А тепер уявіть , що соло – мандрівник – дівчина . " Це ж небезпечно ! У чужій країні одна ?! " – заголосила песимісти і параноїки . Але наші героїні своїм прикладом спростовують всі " страшилки " . Втім , про все по порядку .

Наталі: проїхала три країни за 100 євро

Далеко не завжди господарі житла ( хости ) , йдучи на роботу , залишають гостей в квартирі , але нашій героїні щастило . У Празі господар житла дозволив дівчині вранці залишити рюкзак , а після домовилися зустрітися під знаменитим " танцюючим будинком " . " Знаючи , що я захоплююся фотографією , Ян запропонував піднятися на дах одного унікального будинку , з якого відкривається гарний вид на місто . Н абрехав охоронцеві , що я блогер з України , я підіграла , і все вийшло ! " – сміється Наталі .

По Франції дівчина подорожувала 9 днів : побувала в Бордо , Тулузі , Ліоні та Парижі . " Одного разу французький хост буквально врятував мене від запізнення на поїзд , – каже киянка . – 10 хвилин до відправлення , а у мене ще сумка в камері схову . Ми розділилися : я за сумкою , а він побіг шукати шлях відправлення . У підсумку я заскочила в вагон в останню хвилину ! Інакше довелося б витрачатися на новий квиток " .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Всім соло – мандрівникам наша героїня рекомендує тримати вухо гостро , не соромитися запитувати й уточнювати : не у всіх країнах вам дадуть відповідь по – англійськи , але завжди можна жестами або малюнками пояснити , що ти хочеш . " Всі потрібні ліки краще брати з собою , – радить Наталі . – У європейських аптеках без рецепта вам продадуть хіба що знеболююче або фітопрепарати . Харчуватися вигідно їжею з супермаркетів : на 10 євро можна набрати продуктів на цілий день " .

На думку нашої героїні , подорожувати в поодинці дуже здорово – розраховуєш тільки на себе і пізнаєш країну не за туристичними картами , а через спілкування з місцевими . Багато з яких , до речі , стають друзями надовго і потім з радістю приїжджають до Києва – і тут вже ваша черга показати себе гостинними господарями . Якщо немає можливості прийняти їх у себе вдома , на вас ніхто не образиться : головне – приділити час , показати улюблені місця в місті і атмосферні кафешки .

Туреччина: місце сили для Анни

Для Анни Діковської поодинокі подорожі – свого роду медитація. "Мені набагато комфортніше одній, – ділиться Анна. – Я знайомлюся сама з собою в поїздці. Ніколи не бронюю житло – все знаходжу на місці, можу передумати і поїхати в інше містечко. Люблю годинами бродити по вуличках, роздумуючи, насолоджуючись, вбираючи культуру, аромат іншої країни. Обожнюю Туреччину – живу там по місяцю-два, в нетуристичних місцях. Можу пройти 10 км в інше місто, пообідати в місцевій кав'ярні, попросити господаря навчити мене пекти місцевий хліб – відмов не буває! Якось п'ять днів поспіль приходила в турецьке вегетаріанське кафе і готував а разом з кухарем. Обожнюю ходити на ринки – ті, що для місцевих. Турецьку я вивчила раніше англійської, тому спілкуюся вільно. Недалеко від Бодрума якось жила два місяці – це моє місце сили. Обожнюю ходити по горах і кожен раз відкривати країну для себе заново. Турки дуже гостинні: варто присісти з чашкою кави – і через 20 хвилин тобі вже презентують десерт, кличуть показати місто.

У червні я їздила по Північній Італії . Так ось , на Сицилію ми з Трампом приїхали одночасно ! ( сміється . ) Місць в готелях не було , всюди розселили поліцейських . Я зайшла в ресторанчик , взяла чашку кави , познайомилася з господарем , поділилася своєю проблемою . Він тут же обдзвонив друзів – і вже через годину я оселилася в історичній квартирі в самому центрі Катанії !

Неподалік жила пара з Болгарії , ми часто вечеряли разом , тепер вони кличуть мене погостювати в своєму великому будинку . У Римі мені пощастило жити в родині : італійська мама зробила мені справжню пасту вручну , на машинці . Ми готували разом їжу . За кілька годин спілкування з цією сім'єю я дізналася про Італію більше , ніж за всі свої минулі приїзди сюди " .

В Туреччині пекла місцевий хлеб. Фото: архів А. Діковської

Життя в стилі каучсерферів

CouchSurfing (дослівно "переміщення дивана") – це не просто "кулі", це стиль життя. Каучсерфери швидше знаходять спільну мову з людьми, об'єднуються за інтересами. Перш за все це спілкування, нові знайомства і занурення в місцеве середовище. Якщо ви приїдете до хоста (так називають тих, хто приймає гостей) і будете мовчки сидіти в кутку з телефоном, навряд чи він залишить про вас хороший відгук. Тут не прийнято просто користуватися можливістю безкоштовного проживання. Тому хосту бажано привезти невеликий сувенірчик, не проситися більш ніж на три дні, не спустошувати його холодильник (якщо він сам не запропонує) і приділяти увагу і час тому, хто запросив. "Не завжди каучсерферу пропонують окрему кімнату, їжу і всі зручності. Іноді пишуть, мовляв, є диван, але постільна білизна ваша, – розповідає Наталі Корж. – Або взагалі пропонують нічліг в ... спальнику. У будь-якому випадку потрібно уточнювати всі принципові моменти заздалегідь".

Катерина Єгорова: "Одного разу вночі йшла пішки до кордону"

- Насправді поодинокі подорожі – це більше про самого себе , а не про туристичний інтерес . Відірвавшись від буденності , тієї самої " зони комфорту " , починаєш розуміти , чого хочеш насправді і на що здатна . Це дуже змінює світогляд . І , звичайно , дуже загартовує в багатьох життєвих речах .

Кожен день в поїздках я знайомлюся з неймовірною кількістю людей . Коли ти приїхала зі своєю компанією або навіть з однієї подругою – ви весь час " варитеся в одному котлі " , немає необхідності знайомитися з кимось , говорити англійською . Одна ти відкрита світу , легко йдеш на контакт з незнайомими людьми , просиш допомогу , дізнаєшся життя країни зсередини .

- Я зареєструвалася на ресурсі і докладно написала на своїй сторінці , що мені цікаво , чим я можу бути корисна . Це важливо , адже люди вибирають тебе не тільки за зовнішнім виглядом , але і за наявністю спільних інтересів і стилю життя . На мій запит по будь-якому місту практично завжди відгукується відразу кілька людей ! Оскільки більшість хостів ( так називають тих , хто готовий безкоштовно прийняти гостей ) – чоловіки , я завжди пишу , що можу допомагати по дому і готувати їжу . І уявіть собі , це працює ! ( Сміється )

Ризику в тому , що ночуєш в будинку незнайомого чоловіка , практично немає . Багато позитивних відгуків на сторінці хоста – значить , боятися нічого . Взагалі негативні випадки в каучсерфінгу бувають рідко . Знаю , як ось гість вкрав у хоста ноутбук , а один хлопець нарвався на приставучого хоста – гея . Але це поодинокі винятки .

- У загальних рисах ( посміхається ) . Збиралася в Італію на тиждень , а залишилася на місяць . Об'їздила 12 міст ! У Флоренції , наприклад , прийнято вечорами відвідувати якісь заходи . Зі своїми новими друзями ми побували і на дегустації вин , і на вечері в закритому приватному клубі , ходили на концерт живої музики в парку . Ось чому я так люблю жити у місцевих – потрапляєш на унікальні заходи зі знижкою " для своїх " , або безкоштовно .

Рим просто не може набриднути! Фото: архів К. Єгорової

- 550 євро – з огляду на дорогу , розваги , кафе , сувеніри і вхід в музеї . Я жила в нормальних умовах , добре харчувалася , щодня знайомилася з цікавими людьми . Важливо записувати витрати , інакше багато витрачається на дрібниці . Для питної води можна взяти з собою пляшечку – у багатьох містах Європи вода безкоштовна . Щоб економити на проїзді по місту , краще брати проїзний на день .

- Приїхала якось на вокзал в Захонь ( Угорщина ) . Дивлюся – ні людей , ні таксі , ні поїздів ... А вокзал до ранку закритий . І я пішла шукати кордон ... пішки ! Вночі ! Навігатор в такій глушині не працював , йшла по натхненню . Заблукала . Почала зупиняти машини , щоб дізнатися дорогу . Зупинилися поляки , сім'я , за словами " Україна " і " Чоп " зрозуміли , куди мені потрібно , і запропонували підвезти до кордону ! Скрізь є добрі люди , це правда . Далі мене підвезла машина з українськими номерами – хлопці їхали до Ужгорода . Звідти вже доїхала на поїзді до Львова . Вуаля !

- Не завжди є така можливість – я живу на зйомній квартирі з подругою . Але недавно приймала хлопця з Туреччини , пілота турецької авіакомпанії . Це н аймиліший турок з усіх , кого я зустрічала ! Ми жартували , що він , напевно , єдиний зі своєї країни , хто в Києві навіть у музеї ходив . Так що геть стереотипи , вибирайте людей за людськими якостями !

- Я подумала : досвід поїздок в поодинці у мене великий – Малайзія , Сінгапур , Таїланд , Угорщина , Польща , Італія . Захотілося ділитися своїми розповідями і рекомендаціями з іншими . Так і виник проект . Учасниці наших зустрічей – дівчата , що побували в н еймовірних місцях планети !

Джордж. Прихистив українку. Фото: архів К. Єгорової