До революції кияни святкували Різдво у сімейному колі, а ось Новий рік відзначали гучно, з ялинкою, біля будівель Дворянського і Купецького зібрань на балах-маскарадах. Після революції обидва свята опинилися під забороною, і їх відзначали потай, особливо на Подолі. Лише в 1935 році ялинку "реабілітували", і вона повернулася на вулиці столиці. Першим місцем, де відзначали свято, була Софійська площа. Пізніше головну ялинку ставили в декількох місцях на Хрещатику (див. фото). У 2000-х її встановлювали на непарній стороні Майдану, але після кривавих подій 2013-2014 років головна ялинка країни переїхала на Софійську площу.
А от листівки кияни писали і сто років тому, і в радянські часи, вітаючи один одного і бажаючи щастя. Рекорд був встановлений у знаковому 1900 році. Тоді близько 260 тисяч городян відправили по місту 600 тисяч листівок! 40 київських листонош не справлялися з роботою, і для доставки привітань довелося наймати добровольців.
ЛИСТІВКИ: ЯНГОЛИ І РУШНИЦІ
Редакція дякує за надані фотографії та листівки Музею історії Києва.
Ранок Різдва. Миле дореволюційне дитинство з котиком біля ліжка, іграшками і яскравими свічками на різдвяній ялинці.
Сажотрус. Бажає всім тверезого 1915 року.
Мода. На новорічних листівках не було ялинок.
Листівки діаспори. Христос народжується
Видові листівки. Софія Київська в снігу, зимові пейзажі Володимирського узвозу та засніжені стежки на Володимирській гірці
Післявоєнні. В ті роки було дуже модно поміщати в цифри на листівках фото людей
Великий попит. Коли листівок з новорічними сюжетами не вистачало, кияни вітали одне одного з Різдвом... літніми пейзажами з краєвидами Дніпра і Ланцюгового мосту.
Повстанець. Листівка з вояком УПА, 1947 рік.
Київ. Такі листівки надсилали в 1956 році.
Дореволюційні. Два янголятка біля ялинки.
Різдвяна. Дзвіночок і гілочка.