Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.
Прийняти
Головна Сьогодні

Жахи ретро-медицини: в мокрих ковдрах, дерев'яному корсеті, скафандрі і без наркозу

БДСМ? Ні, всього лише лікування сколіозу.
БДСМ? Ні, всього лише лікування сколіозу.

Вразливим людям дивитися на фотографії, що зображують старовинні підходи до лікування тих чи інших захворювань, непросто. На перший погляд всі ці пристрої виглядають, як знаряддя тортур, і викликають лише одне бажання – развідеть це. Однак цікавість бере своє, і після першого шоку з'являється думка "от би дізнатися, що вони роблять". Адже дійсно цікаво зрозуміти, чому бідна дівчинка стоїть в моторошному пристрої, що нагадує катівня машину. Ще більший інтерес – до фото з лежачими в ковдрах людьми і підписи: "Метод роботи з буйними пацієнтами психіатричної лікарні". Жінкам буде цікаво розглядати фотографію з годують мамами в пологовому будинку (на кожній – косинка і ватно-марлева пов'язка) або з дітьми, яких опромінюють ультрафіолетом для того, щоб вилікувати їх від рахіту.

Ми з'ясували у фахівців, якими методами користувалися лікарі минулого і як далеко зробила крок медична наука з тих часів.

ТАЄМНИЦЯ ПОЛОГІВ: 250 років тому

new_image_04

Це не стілець для тортур, а крісло для породіль, на якому здійснювали таїнство народження жінки в середині XVIII століття. Притому цей експонат, у сучасних жінок викликає судоми одним своїм виглядом, нашими прародительками цінувався настільки, що передавався з покоління в покоління разом з приданим.

Про естетичності крісла і зручності застосування говорити не доводиться, а от наскільки цей винахід прийнятно з медичної точки зору, розповість акушер-гінеколог вищої категорії, старший науковий співробітник Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, к. м. н. Наталія Силіна: "Судячи з усього, це крісло для вертикальних пологів. Застосування його очевидно: жінка сідає на стілець, злегка відкидає спину на змінну позицію спинки і народжує. При цьому навіть якщо крісло розкласти, повністю відігнувши спинку, то складно уявити, що жінка може на ньому прийняти горизонтальне положення і впертися ногами в яку-небудь опору, крім підлоги. Скажу як є: багато акушерів-гінекологів не вітають вертикальні пологи через незручності і небезпеки. По-перше, в таких пологах акушерці не вдається допомогти породіллі в процесі, по-друге, складніше оцінити серцебиття плоду. Зверніть увагу, що в такому положенні жінка фактично просто сидить перед лікарем, і він не бачить те, що повинен бачити, а значить, підвищується ризик травматизації родових шляхів, а також родових травм, і в першу чергу – кефалогематоми (крововиливу під окістя черепа дитини). Ні я, ні мої знайомі акушерки ніколи не практикували і не практикуємо вертикальні пологи. На сучасних кріслах, на мій погляд, народжувати досить зручно, притому це зручність не тільки для лікаря, який може контролювати процес і допомогти в разі потреби, але і в першу чергу для самої жінки, яка може п'ятами тиснути в упори з боків крісла. Таким чином можна якісно тужитися". Справедливості заради відзначимо, що лежати під час пологів жінки стали відносно недавно, років 150 тому – до цього вони народжували як раз-таки вертикально.

СТОП-РАХІТ: загар лютою зимою 1925

new_image4_122

На цій фотографії – діти у віці від півроку, яких лікують від рахіту. Скоріше всього, УФО їм застосовується як фактор, що стимулює вироблення провітаміну D в умовах браку сонячного світла. Колись рахіт називали англійською хворобою через його великої поширеності у Великобританії з її специфічним кліматом.

Заслужений лікар України, професор, педіатр, д. м. н. Світлана Козак розповідає про лікування рахіту: "Рахіт – захворювання небезпечне, але при своєчасній і правильній терапії повністю виліковне. Лікування має бути комплексним. У нього входять прийом вітаміну D, дотримання правильного режиму дня, достатнє перебування дитини на свіжому повітрі (від 2 до 4 годин на день), лікувальна фізкультура, масаж, хвойно-сольові і сонячні ванни (інсоляції). При цьому краще всього не прямі сонячні промені, а "мереживна" тінь. Крім того, з дитиною, хворим на рахіт, потрібно регулярно проводити спеціальну гімнастику".

НОВА НОГА: протез нижньої кінцівки 1890-го

new_image6

Хоч цей протез і виглядає древнім в порівнянні з сучасними, проте він – нове слово в протезуванні того часу. Слід знати, що раніше цю сферу медицини не особливо розвивали, адже після ампутації через втрату крові виживали одиниці, а масово такі операції проводилися тільки під час воєн.

Перші протези робили з дерева. Займалися цим теслі, а часом і самі потерпілі. Їх дерев'яні ноги були важкі і, незважаючи на м'яку шкіряну сумку, часто натирали куксу. Однак, незважаючи на незручність, саме ця технологія протезосозданія застосовувалася кілька століть поспіль. З часом для виготовлення протезів стали використовувати залізо, срібло і бронзу, а також майструвати механізми, які дозволяли б кістяний нозі згинатися/розгинатися. "Сучасні протези роблять зі спеціального пластику, важать вони не більше 3 кг", – говорить технік-протезист з Кіровограда Ігор Масленников.

ПСИ-ІСТОРІЯ: від мокрих ковдр до заспокійливих

new_image7_36

Холодне сповивання душевнохворих.

На цьому фото зображені пацієнти психіатричної клініки, обгорнуті в мокрі ковдри. Київський психіатр Євген Тробуц вважає, що, ймовірно, тут показаний метод так званого холодного сповивання, який використовували в свій час для заспокоєння неспокійних пацієнтів психлікарень.

Таке сповивання – один із способів обмеження рухів, що широко застосовувався в психіатричних лікарнях минулого, аж до 60-70-х років XIX століття. "Зараз у лікуванні пацієнтів з психічними розладами він не використовується, – пояснює Євген Тробуц. – У подібних випадках сьогодні застосовують медикаментозну терапію (антипсихотичні препарати з переважно заспокійливим ефектом). У рідкісних випадках, коли не вдається погасити психомоторне збудження, використовується м'яка фіксація (пацієнта широкими матер'яними ременями прив'язують до ліжка за руки і ноги, іноді замість ременів використовують рушники) на якийсь час, щоб він не заподіяв шкоди собі або іншим".

НАРКОЗ: конопля і дубина

new_image3_158

Анестезія. Операція з ефіром 1855

Людині на фото пощастило, адже їй, перед тим як оперувати нижню кінцівку, поклали маску з ефіром – речовиною, отриманою вченими лише в XIX столітті. До цього з метою знеболювання до людей застосовували часом небезпечні методи, наприклад, викликали втрату свідомості, здавлюючи судини на шиї.

Добре, що в давні часи не було фотоапаратів, бо закарбовані на фотоплівці способи знеболювання пацієнтів ранима психіка сучасної людини не винесла б. Судіть самі: серед іншого до людей, щоб домогтися втрати свідомості, застосовувалися кийок (ним били по голові), коноплі (її курили, жували, варили з неї відвар), горілка, холод, кровопускання, а також настої трав, що містять речовини, які знижують больову чутливість. Ще втирали мармурову крихту з оцтом і, звичайно, використовували опій. Лише в XIX столітті були знайдені кошти для загального знеболювання: закис азоту, ефір і хлороформ. Справа пішла, і дійшло до кокаїну, який стали активно використовувати як анестетик із кінця XIX століття. На прокаїн, новокаїн і лідокаїн його замінили аж у ХХ столітті.

ДРЕС-КОД ПОРЯТУНКУ: свинцевий плащ

new_image2_202

Рентген-сестра всього 100 років тому.

Бажаючі зробити рентген на початку ХХ століття зустрічали на порозі кабінету таких ось медсестричок в свинцевій броні. Навряд чи у когось виникало бажання позалицятися до них, але це дівчат не бентежило, адже головною метою надягання такого вбрання був порятунок свого здоров'я від іонізуючого випромінювання.

Нічого дивного в тому, що в 1915 році так працювали фахівці рентген-кабінетів, немає. Адже німецький фізик Вільгельм Рентген вперше зареєстрував рентгенівське випромінювання лише в 1895 році. З потужним інструментом діагностики і сам першовідкривач, і його послідовники активно включилися в дослідження, не вивчивши до кінця наслідки впливу променів на живу матерію, внаслідок чого отримали важкі променеві опіки. Лише через роки були визначені безпечні дози опромінення і створені засоби захисту. Зараз питання безпеки рентген-діагностики не варто. Навіть при банальному лікуванні зубів вам можуть запропонувати зробити рентген кілька разів. "Цього не варто боятися, – говорить столичний стоматолог Галина Жураковська. – У день допустимо зробити до 6 рентген-тестів".

ДИВНЕ ЛІКУВАННЯ СКОЛІОЗУ

collage_11

Експеримент зі спиною: механізми dr. Мазоха.

На фото зліва – провідний американський ортопед-хірург XIX століття Льюіс Сейрю лікує сколіоз, перевіряючи ступінь викривлення хребта. Однак сучасні фахівці дуже сумніваються, що він зайнятий діагностикою та лікуванням. "Швидше, доктор Льюіс займається розгляданням грудей дівчини, поставивши її в положення, яке абсолютно не допомагає діагностиці, – говорить фахівець з фізичної реабілітації Олександра Слинько. – Сколіоз перевіряють, оглядаючи спину людини, яка поклала руки на коліна і при цьому пригнулася вперед".

"Що дасть доктору зв'язування рук пацієнтки – незрозуміло. І тим більше не ясно, як в такому положенні може відбуватися лікування, суть якого – фізичні вправи", – дивується Олександра.

Те ж можна сказати і про другій фотографії, на якій зображений спинний апппарата доктора Кларка (1878 рік). Його-то і сучасники доктора вважали "одним із найдивніших і найменш практичних методів лікування сколіозу". Олександра Слинька зазначає: "Щоб вилікувати сколіоз, потрібно розуміти основну причину цього захворювання, а вона в тому, що м'язи з одного боку сильно розслаблені, а з іншого – сильно напружені. З цього випливає і принцип лікування: затиснуті м'язи розтягнути і розслабити, а розслаблені – накачати. Ніякими пристроями, що обмежують руху, досягти цього неможливо, тому що способів лікування сколіозу лише два: регулярні тривалі вправи асиметричного характеру або (у важких випадках) операція. Крім ступеня сколіозу, також важлива його форма, тому перед початком лікування доктору слід дізнатися, придбаний він чи вроджений. При цьому важливо не забувати, що вроджений не піддається 100%-ної корекції, і мета терапії при ньому – домогтися стійкої ремісії. З придбаним на перших двох стадіях легше: впродовж нехай і тривалої (іноді до декількох років) лікувально-фізкультурної терапії можна добитися повного лікування. При важких формах мета одна: максимально відновити поставу, поліпшити стан хребта і зупинити процес. Тому мета докторів – виявити сколіоз якнайскоріше".

ПЕРЕКУШУВАННЯ: їжа з пляшечки шкодить імунітету

new_image_191

Повна стерильність на початку ХХ століття.

Годування новонароджених у пологовому будинку. Більш дику картину сучасні матусі й уявити не можуть. А років сто тому такий підхід, на думку фахівців, рятував і новоспечених мам, і новонароджених від ряду лікарняних інфекцій. У той же час такий спосіб годування рятував та економічну ситуацію, адже жінки, які не годують грудьми і привчили дітей з перших днів їсти з пляшки, не випадають з робочого ритму і вже через тиждень після пологів готові до праці.

Любов Плахотник, консультант центру підтримки грудного вигодовування "Молочні ріки", розповідає про недоліки такого підходу: "Годувати новонародженого сумішшю, а не маминим молочком – злочин проти здоров'я дитини і мами. Справа в тому, що маля народжується без мікрофлори, і дуже важливо заселити її, правильну і здорову, в перші хвилини життя. Найпростіший і грамотний спосіб такого заселення – прикладання дитини до материнських грудей в перші секунди після народження. Коли дитина п'є молозиво (перше молоко, яке з'являється у жінки відразу після пологів), його кишечник наповнюється рідний мікрофлорою, яка має величезне значення для формування імунної системи. Давно доведено, що діти, які з перших днів життя перебували на штучному вигодовуванні, більше схильні алергій, ніж виросли на грудному. Також ранній початок грудного вигодовування має значення і для мами, оскільки це відбивається на її стані. По-перше, у годуючих мам у великій кількості виробляється гормон окситоцин, активно допомагає жінці швидше відновлюватися після пологів. По-друге, за законом природи, груди жінки, що народила поступово наповнюється молоком, і якщо вона вчасно не спорожняється, то можна очікувати дуже неприємних станів, які вимагають спеціальної медичної процедури зціджування. Також дуже важливо під час налагодження грудного вигодовування уникнути будь-якого використання замінників материнських грудей. Справа в тому, що способи смоктання пляшки (пустушки) і грудей абсолютно різні. Дуже часто малюк починає їх плутати, що веде до тріщин на сосках у мами, може стати причиною недостатньої кількості молока, призводить до складнощів із захопленням грудей і, як наслідок, відмови від неї. Тобто зціджувати молоко і годувати з пляшечки в цьому сенсі теж не вихід – таким чином природний процес з часом перетворюється в складну процедуру".

Читайте найважливіші новини в Telegram, а також дивіться цікаві інтерв'ю на нашому YouTube-каналі.

Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Загрузка...

Популярні статті

Вчора, 09:01Food

Новини партнерів