Шахи на стелі, наркотики і харасмент: гросмейстер Павло Ельянов про "Ферзевий гамбіт"

Український шахіст, гросмейстер (2001) Павло Ельянов подивився разом із "Сьогодні.Lifestyle" хітовий мінісеріал Netflix "Ферзевий гамбіт". Це історія становлення в Америці 60-х шахового вундеркінда Бет Гармон, одержимої, крім гри, ще й внутрішніми демонами – наркотиками, алкоголем і тягою до саморуйнування. Павло розповів, наскільки правдоподібно показаний у серіалі шаховий світ, чи п'ють шахісти, чи легко було реалізуватися шахісткам у чоловічому світі великих шахів і багато іншого.

Про те, чому сподобався серіал

Сам факт появи цього серіалу мене дуже радує. Звичайно, і раніше були фільми про шахи – "Ігри чемпіонів" ("Жертвуючи пішаком") один з останніх. (Біографічний фільм Едварда Цвіка відтворює обставини історичного матчу 1972 року між Боббі Фішером і Борисом Спаським. – Авт.) Але у "Ферзевому гамбіті" блискуче показаний світ шахів, який в інших фільмах неабияк відгонить "грушами на вербі".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Про правду життя

Світ шахів в Америці того часу показаний дуже правдиво – такий непрофесійний і богемний. Припустимо, згадаємо найсильнішого гравця на ім'я Бенні Воттс, який у підвалі живе. Перший серйозний суперник героїні серіалу, Гаррі Белтік, за сюжетом працював менеджером у супермаркеті, і це теж показує, який аматорський підхід був у США. Легендарний Роберт Фішер був також вундеркіндом і самородком. В Америці тих років і близько не було побудовано такої потужної спортивної та наукової бази для шахів, як у Радянському Союзі. Переважно шахи того часу були аматорські, це тепер, звичайно, все змінилося.

Про знаменитих консультантів серіалу

Раніше творці фільмів не запрошували для консультацій кваліфікованих шахістів. А тут, як ми знаємо, було два радники високого рівня. Це знаменитий гросмейстер, 13-й чемпіон світу Гаррі Каспаров і відомий американський тренер Брюс Пандольфіні. Завдяки їхнім порадам вся шахова складова серіалу вийшла правдивою і гармонійною, на найвищому рівні.

Павло Ельянов / Фото: Twitter

Про повагу до суперника

У серіалі правильно показаний один повчальний, такий суто виховний момент – у сцені найпершої шахової гри, яку ще маленька Бет Гармон зіграла в підвалі з прибиральником. Нагадаю, що героїня отримала програну позицію і хотіла грати далі, але вчитель пояснив їй, що в безнадійних позиціях вона повинна здаватися, тому це вияв поваги грі й супернику. Мені здається, це важливий виховний момент, оскільки навіть деякі сильні шахісти керуються принципом "перемога будь-якою ціною", що суперечить, на мій погляд, моральному кодексу гри.

Про те, що доводилося долати жінкам у професійних шахах

Не всім шаховим профі серіал припав до душі. Одна із сестер Полгар, які стали унікальним явищем у світі шахів, Сьюзен Полгар, залишила дуже важливий відгук про цей серіал. Всі три сестри грали на найвищому рівні, при цьому наймолодша – Юдіт, входила в еліту не тільки жіночих шахів, а й чоловічих. Вона єдина в історії жіночих шахів могла змагатися із чоловіками як рівня в найкращі роки.

Читайте також:

Окупація України Росією і Трамп по-британськи: навіщо дивитися серіал "Роки нашого життя"

Так от, найстарша, Сьюзен, яка тепер відома тренерка в Америці, дала негативний відгук щодо цього серіалу. Вона написала, що протягом своєї кар'єри їй довелося долати величезні перешкоди, вона піддавалася дискримінації і харасменту, її неодноразово ображали політики, чиновники і навіть колеги. При цьому вона не курила, не пила, чи не зависала в клубах, не вживала наркотики, як героїня серіалу. Замість цього вона тренувалася як фізично, так і ментально. І її думка – що такий гламурний, богемний світ, який показаний у серіалі, може відвернути дівчаток від світу шахів. Мені важко погодитися з такою оцінкою, але, безумовно, її бачення також має сенс.

Про алкоголь і наркотики

Є такі дослідження, що та-таки чарка коньяку або горілки підвищує концентрацію – буквально 50 грамів. Тому вона навіть може спрацювати на користь. І в нас часто кажуть, що головне – не переборщити, знати свою дозу. Шахісти, як будь-який зріз суспільства, це люди зі своїми чеснотами і вадами. Звичайно, є і питущі.

Про прототипи фільму

Жоден справжній, реальний шахіст у серіалі не показаний. Багато писали про Бориса Спаського як про прототип російського шахіста Боргова. Але це неправильно технічно, тому що Спаського згадують у серіалі десь в розмовах, на рівні легенди. Багато в чому прототипом Боргова, як мені здається, став Михайло Мойсейович Ботвинник. Він був теж такою "людиною-машиною", у нього був абсолютно науковий підхід до шахів.

Про шахові фігури на стелі

Здатність бачити шахові фігури на стелі, як це показано в серіалі, і розігрувати подумки комбінації може здатися читачеві фантастикою, але таке цілком може бути, і наркотики тут ні до чого. Все це показано дещо гіперболізовано – шахісти, звичайно ж, ніяких фігур на стелі бачити не можуть. Але для топових гравців ось так підняти очі і, не дивлячись на дошку, розігрувати в думці варіанти – абсолютно буденна форма, скажімо так, проникнення в таємниці позиції. Така звичку можна спостерігати, наприклад, у нашого Василя Михайловича Іванчука, а також у Бориса Гельфанда або Петра Свідлера. Багатьом дошка навіть заважає, тому що втомлюються очі, і хочеться іноді з іншого ракурсу подивитися на позицію, переключитися.

Дякуємо Софії РОСОВЕЦЬКІЙ за допомогу в підготовці матеріалу.