У сучасному світі однією з головних бід працюючих людей стало емоційне вигорання на роботі. Цією напастю страждає близько третини працівників. Люди перестають працювати із задоволенням, впадають в депресію, починаються серйозні проблеми зі здоров'ям. Чому ж люди вигоряють, хто більше за інших піддається цьому явищу, які ознаки емоційної спустошеності і як з нею боротися? На ці запитання "Сегодня" відповіли професійні психологи.
БІДА ПСИХІАТРІВ І МЕНЕДЖЕРІВ
"Головні причини емоційного вигорання – невміння планувати свій графік, регулярна перевантаженість на роботі і фанатична захопленість улюбленою справою, тобто ситуація, коли воно стає головним сенсом життя, – каже керівник Центру психології та психоаналізу PSV, психолог вищої категорії Сергій Пономарьов. – Дістати вигоряння ризикують люди з комплексом відмінника, які всі повинні робити на всі 100, а то і 150 відсотків. Такі працівники вважають, що вони в усьому повинні бути кращими і навіть дрібну помилку сприймають, як світове лихо. Ще одна причина вигоряння – нездійснені надії: люди не домоглися в професійній сфері того, чого хотіли. Причому цілі можуть бути різними: повага колег, просування по кар'єрних сходах, збільшення зарплати або професійний успіх і популярність. Якщо працівник цього не отримує, то починає вважати, що його працю не цінують і вплинути ні на що він вже не може".
За словами психолога, першими в зону ризику емоційного спустошення потрапляють працівники розумової праці – людям, які працюють фізично, вигоряння не загрожує. У зоні ризику і фахівці, що працюють в стресових умовах: хірурги, реаніматологи, психіатри, міліціонери, пожежники і т.п., а також люди, які відчувають сильні емоційні навантаження – актори, співаки, вчителі, соцпрацівники. Незалежно від роду діяльності емоційне вигорання загрожує керівникам середньої і вищої ланки, а також новачкам. На перших тисне вантаж великої відповідальності, а на друге – прагнення довести собі і оточуючим свою користь і талант.
ВТРАТА ВІРИ В СЕБЕ, АПАТІЯ І БЕЗСОННЯ
Синдром вигоряння зачіпає не тільки здатність продуктивно працювати, а й впливає на емоції і фізичне здоров'я людини.
Співробітник показує більш низькі результати, ніж раніше, стає безініціативним, замкнутим, апатичним або дратівливим – все це емоційні ознаки вигоряння. Зазвичай вони супроводжуються внутрішньої пригніченістю, незадоволеністю своєю роботою, втратою віри в себе і в подальші кар'єрні успіхи. Багато людей, страждаючих апатією, починають замикатися в собі – намагаються звести до мінімуму спілкування з колегами, друзями і навіть сім'єю.
На фізичному рівні вигоряння виливається в хронічну втому, безсоння або сонливість, головні болі і проблеми з шлунково-кишковим трактом. Щоб забути або полегшити стрес, людина починає налягати на сигарети, алкоголь, солодке чи ліки. А це, в свою чергу, може спровокувати нові проблеми зі здоров'ям.
ШВИДКА ДОПОМОГА: ЙОГА, ІНОЗЕМНА МОВА І ПИКНИК ЗА МІСТОМ
РЕЖИМ І СОН. Як не банально, але здоровий сон 7-8 годин на добу і правильно спланований робочий графік – перший крок до позбавлення від багатьох ознак вигоряння.
"Без нормального сну неможлива нормальна працездатність і врівноваженість поведінки. Так що здоровий сон в провітрюваному приміщенні – перше, з чого потрібно почати, – говорить Сергій Пономарьов. – Бажано розподілити час робочої активності відповідно до своїх біоритмів. Тобто "жайворонкам" основну частину роботу і зустрічі краще планувати до 14:00, а "совам" – після 14:00. Під час роботи кожні дві години потрібно хоча б 10-15 хвилин перемикатися на щось позитивне: поспілкуватися з колегами на приємні теми, послухати музику, подивитися веселий ролик або почитати хороші новини. Ідеальний варіант – рух. Можна піднятися по сходах, зробити невелику розминку, просто вийти подихати повітрям біля офісу або прогулятися в магазин. Взагалі, по можливості, слід збільшити кількість прогулянок. Наприклад, вранці або ввечері виходити з транспорту за кілька зупинок до дому чи роботи і йти пішки. Це піднімає настрій і заспокоює".
ДОЗВІЛЛЯ І НАВЧАННЯ. Змусити людину здригнутися і відкинути робочий негатив можуть також правильно організоване дозвілля та хобі. "Помірні або активні фізичні навантаження: заняття в тренажерному залі, плавання, різні види танців, йога або єдиноборства – все це способи отримати позитивні емоції, які здатні допомогти переключитися і відпочити психічно, – вважає психолог першої категорії, член Європейської Федерації Коучинга Тетяна Михеєнко. – Кожен вибирає те, що йому до душі. Якщо раніше людина була досить товариською, а зараз стала цуратися людей, то їй обов'язково треба хоч раз на тиждень зустрічатися з друзями, з якими можна весело й цікаво провести вечір, сходити в театр, кіно, на концерт або фестиваль. Відмінний варіант дозвілля – хобі, при занятті яким задіяні руки. Наприклад, ремонт авто або техніки, кулінарія, столярство, різьба по дереву, в'язання, шиття, вишивання і взагалі будь хенд-мейд. Такому хобі добре присвячувати не менше 2-3 годин два-три рази на тиждень. Ці заняття відмінно заспокоюють і відволікають. Навіть сімейним людям, щоб позбутися симптомів вигоряння, необхідно приділяти у вихідні дні по 2-3 години тільки для себе".
Не менш ефективна і різка зміна "декорацій" – від'їзд у відпустку. Психологи вважають, що для запобігання вигоряння дуже корисно раз на три місяці на два-три дні здійснювати поїздку в інше місто або хоча б на природу.
А для тренування розуму і повернення інтересу до роботи варто піти на курси або тренінги, які підвищать кваліфікацію фахівця. Вони можуть бути пов'язані з основною роботою людини або ж бути допоміжними. Наприклад, можна записатися на курси іноземної мови або ораторського мистецтва.
КОРПОРАТИВНІ ПОСИДЕНЬКИ І РЕАЛЬНІ ЦІЛІ. "Щоб побороти або запобігти вигоряння на роботі, багато компаній практикують кожні 2-3 роки ротацію кадрів. При цьому співробітників переводять в інший відділ або місцевість, – каже Тетяна Михеєнко. – Популярні також професійні та особистісні тренінги. При проведенні подібних заходів забезпечується зміна обстановки, отримання нового досвіду і знань, що не дозволяє людям впадати в зневіру. У Європі та Азії багато компаній для своїх співробітників регулярно організовують корпоративи, виїзди за місто і вечірні посиденьки в барах, що дозволяє зняти робочу напруженість, згуртувати колектив і мінімізувати конфлікти. Але є моменти, коли людина в змозі допомогти собі сама. Наприклад, звести до мінімуму спілкування чи конфлікт з колегою або начальством, усвідомлено піти на компроміс".
Щоб знову побачити свої професійні перспективи, працівникові необхідно сісти і подумати, чого він хотів у минулому від роботи, що збулося, а що ні, і що не влаштовує зараз. Після цього слід визначитися з реальними цілями на найближчі 2-4 роки, детально і поетапно розписати, як їх можна досягти. Допомогти в цьому, за словами психолога, зможе система SMАRT, яка дуже часто використовується в професійному менеджменті. Далі залишиться тільки почати діяти.
Зміна місця роботи може допомогти тільки в тому випадку, якщо в нинішній компанії, працівник, згідно своїм планам, не зможе досягти поставленої мети.
Головні теми