Що робити, коли діти не слухаються: п'ять порад батькам

У кожного з батьків буває, що вони вже 10 разів попросили дитину сісти за уроки, помити руки або прибрати іграшки. І саме на вмовляння і нескінченні повторення йдуть всі "добрі" сили дорослих, після чого вони починають підвищувати голос і погрожувати, що мультики не дивитиметься цілий тиждень, заберуть гаджет або ще щось. Як же правильно поводитися батькам, коли діти не слухаються, знає психолог Марина Романенко. На своїй сторінці в Instagram вона надала п'ять корисних порад, як впоратися з дітьми.

Психолог зазначила, що коли ми говоримо з дитиною на підвищених тонах – у нього включається система захисту, він несвідомо пручається всьому, що ми говоримо.

Що потрібно зробити батькам: п'ять підказок

1. Зупинитися і подумати

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Марно повторювати одні й ті ж дії, якщо вони не приносять результату. Перш ніж робити якісь рухи на адресу дитини, зробіть паузу і подумайте: що саме вам зараз не подобається? Що ваша дитина хоче вам сказати такою поведінкою? Як це можна вирішити мирним шляхом? Перетворіть емоції в слова, чітко сформулюйте думку, перш ніж почати розмову.

Що робити, якщо діти не слухаються

2. Обійдіться без слова "не можна"

Ми часто вживаємо такі слова: "Не роби так! Не можна!". Але мозок дитини не може уявити чим саме замінити це "не можна". Не можна – це як? Що тоді можна? Мозок повинен обов'язково отримати інструкції до того, що можна робити. Замість "не можна" говорити "можна", пояснюючи, що потрібно робити в конкретній ситуації.

Наприклад, ваша дитина побігла через дорогу. Не кричіть "не можна!", а скажіть: "Стій! Дай мені руку. Можна переходити тільки з мамою". Дитина це формулювання запам'ятає і буде так чинити.

3. Дайте чітку інструкцію

Замість "не біжи по сходах – впадеш" вимовляємо "по сходах ходять спокійно". І дитина на автоматі робитиме це. Якщо повторювати загрозу "ти впадеш на сходах", дитина це зафіксує і неодмінно впаде.

Читайте також:

4. Без ультиматумів

Багато батьків кажуть дітям фразу в дусі: "якщо ти не прибереш зараз свої іграшки, я на тебе ображуся/ти залишишся без мультиків/ти не будеш грати в комп'ютерні ігри". Але такі фрази вчать дитину філософії, хто сильний, той і правий і ультимативному методу ведення переговорів. І якщо ми не хочемо, щоб наші діти, коли підростуть, шантажували нас подібним чином – "не купиш новий телефон – піду з дому", змініть стиль розмови з дитиною вже сьогодні.

5. Ім'я – це не покарання, а заохочення

Часто, в пориві гніву, батьки кажуть дитині "Микито, прибери нарешті свої іграшки!" – починаючи поводження з імені. Дитина здригається від тону, яким ми вимовляємо його ім'я і намагається уникнути спілкування з вами будь-яким доступним чином. Але ім'я – це все, що у нас є і людина повинна вимовляти його з гордістю, впевнено і позитивно.

Забудьте про таку форму. Тому що до свого імені дитина повинна ставитися не як до покарання, а як до заохочення. Зверніться якось інакше "Маленький, час прибирати іграшки". А ось якщо хочемо подякувати дитини, використовуйте ім'я "Микито, дякую за допомогою".

Чому розпадаються сім'ї і які особливості виховання дітей без батька – дивіться відео:

Раніше ми вже з'ясовували, як працювати, подорожувати удвох з чоловіком і не відчувати почуття провини перед дітьми: досвід мами Наталки Денисенко.