Наталка Денисенко: "Діти повинні жити з дорослими їхнє життя"

Бути щасливою мамою можна, головне – дозволяти собі нею бути, ставитися до всього простіше і обов'язково знаходити час на себе. Сегодня.Lifestyle розпитали відомих жінок, що для них означає материнство і як, незважаючи на всі клопоти, залишатися щасливою мамою.

Які риси зіркові мами помічають у своїх доньок – дивіться відео:

Героїнями нашої спецрубрики Happy mama вже стали керуюча ресторанами "Сім'ї Діми Борисова" Лена Борисова, екс-продюсер "Орла і решки" і співзасновниця мережі шкіл Наташа Шталтовна, начальник відділу креативу і контенту ЦУМ Маруся Коваль і письменниця Ірина Говоруха .

Сьогодні про своє щасливе материнство розповіла Наталка Денисенко, співвласниця контент-агентства VIDEOFIRMA і відеопродакшна BELOESUHOE, автор фуд-блогу Томати і Сіль, мама двох дівчаток: трирічної Уляни і десятимісячної Зої.

Наталю, як і коли ви зрозуміли, що хочете дітей і велику сім'ю?

Коли познайомилася з Юрою. Ніколи не розуміла, як можна хотіти абстрактну сім'ю і дітей. Вважаю, це треба відчути з конкретною людиною.

Ви – активно працююча мама. Ваша кар'єра впливає на материнство? І чи допомагають вам професійні якості та навички в батьківстві?

Так, я до останнього дня обох вагітностей була на роботі, в пологовому будинку отримала повідомлення про виграний тендер. Через місяць після народження старшої Уляни всю ніч була на складній зйомці, від'їжджаючи додому погодувати дитину. Можливо, це була легка істерика "Ні. Ні. Моє життя не зміниться", але через місяць я таки прийняла зміни – просто переорганізувала свої звички. Безумовно, професійні якості мені дуже допомогли. Тому що моя робота – організовувати. І я організувала своє життя по-новому. Вийшло ще краще і цікавіше, ніж було "до".

Ви часто подорожуєте, дітей з собою завжди берете? І якщо відпочиваєте тільки з чоловіком удвох, не виникає почуття провини перед дітьми?

Ми подорожуємо і з дітьми, і без. Це різні формати, але обидва зі своїми перевагами. Фантастично цікаво показувати дитині світ. І спостерігати за тим, як в таких поїздках відбуваються стрибки зростання. У подорожах ми отримуємо набагато більше досвіду. День проходить як тиждень. І по дітях це особливо помітно. В одній із поїздок у Улянки виросло 6 зубів, в іншій вона за місяць повноцінно заговорила.

Вважаю, що діти повинні жити з дорослими їхнє життя

Найкраще вони навчаються, просто беручи участь в повсякденних справах: похід на ринок, поїздка на поїзді, ескалатор – для нас це буденність, а для дітей – ціла пригода, пласт нових знань про світ. Згадуйте про це, навіть коли ви заклопотані побутом, проживайте з ними ці нові моменти. Завжди дозволяйте натискати кнопку ліфта. Особливо якщо він зі скляною стінкою.

Подорожі удвох не менш важливі. Я дуже люблю проводити час тільки з Юрою. Ми ніколи не приховуємо цього від дітей, не вигадуємо причини. Чесно говоримо: у мами з татом побачення, ми будемо пізно, спати тебе вкладе бабуся. Улянка може запитати, що ми будемо робити, куди підемо. І будь-яка чесна відповідь дитині підходить. Маленька людина повинна розуміти, що це нормально. Є час для спільних сімейних справ, а є час для мами і тата.

А коли ми їдемо, ми щодня записуємо відеоповідомлення, де розповідаємо, скільки днів залишилося до нашого повернення. Іноді ховаємо маленькі сюрпризики дома та організовуємо дистанційний квест з пошуку скарбу.

Ще про почуття провини. Чи виникає у вас це почуття, яке накриває багатьох працюючих мам у зв'язку з тим, що вони змушені жертвувати часом з дітьми заради кар'єри?

Ні, у мене такого почуття не виникає. Моє життя складається з безлічі ролей. І мама – далеко не єдина з них. Я підприємець і отримую від цього дикий кайф. Коли молодшій Зої було 6 місяців, я пішла на дуже інтенсивний бізнес-курс, робила домашку щодня після вечірніх укладань. А потім ще й разом з партнером Настею, теж, до речі, мамою двох дітей майже такого ж віку, ми відкрили ще одну компанію на додаток до вже наявної.

При цьому я взагалі не вважаю, що десь чимось жертвую. Мені якось вдалося шляхом грамотної організації знайти баланс. Я працюю, бачуся з друзями, подорожую, займаюся спортом, кожні вихідні ми кудись їздимо з дітьми, я навіть веду гастрономічний блог Томати і Сіль і при цьому я сплю!

Для вас робота є способом відновлення материнських ресурсів?

Звісно. А материнство є відновленням робочих. Саме так це і працює в моєму світі.

Ви – сувора мама, і яких основних методів виховання доньок ви дотримуєтеся?

Вважаю, що єдино працюючий метод виховання – це особистий приклад. Саме тому ми чесні з дівчатками. Перед укладанням спати, наприклад, я завжди розповідаю, як пройшов мій день, чим я займалася на роботі. Кажу як є, без малюкових евфемізмів. Якщо їм щось незрозуміло, готова пояснювати.

Мій материнський суперскілл в тому, що я дуже терпляче і зрозуміло пояснюю, отримую від цього задоволення

І тільки поділившись своїми подіями, розпитую її, що відбувалося в садку. Адже вона не зобов'язана мені доповідати, це не допит, а діалог, обмін враженнями.

З приводу суворості, є принципові моменти. Безпека, наприклад. Або поведінку в сім'ї. У нас ніхто нікого не б'є, не відповідає по-хамськи. До цього правила поблажок немає. І тут я дуже сувора, так. Поза стінами будинку нехай сама розбирається у відносинах з іншими людьми: конфлікти в садку, як вести себе з бабусями-дідусями – це її справи, її вибудовування кордонів і пошук методів комунікацій. А відносинами в сім'ї, що допустимо, а що заборонено, цим повинні управляти дорослі, і досить авторитарно, на мій погляд.

Пані Наталю, ви вважаєте себе щасливою мамою? І як досягти цього стану тим, у кого відбулося "вигоряння"?

Я вважаю себе щасливою людиною, не тільки мамою. І саме так це досягається, як на мене. Не жертвами, не боротьбою з почуттям провини, а прийняттям того, що ти людина, особистість, хочеш бути щасливою і ділитися цим, тому тобі необхідно займатися не тільки тим, за що ти несеш зобов'язання, а й приємними справами. Наповнювати себе з різних джерел, щоб було чим ділитися.

Адже саме від твого емоційного стану залежить домашня атмосфера

Ти дорослий, і можеш керувати цим. А дитина просто приймає задані обставини.

Читайте також інтерв'ю з Лерою Бородіною про принципи виховання, гендерну нерівність і улюблені книги .