Ганна Ковпак
Редакторка Займатися дитиною складно і морально, і психологічно, і фізично. Це зрозуміти зможе тільки людина, яка відчула всі ці аспекти. А при цьому ще почуття провини, яке не покидає батьків, які періодично замислюються, чи правильно вони виховують своє чадо.
Чому батькам важливо не бути ідеальними, розповіла Енг Портер, доула, блогер, мати п'ятьох синів знає все про ваш найбільший батьківський секрет. Вона в курсі того, що ви робите, зачинившись ввечері у ванній. І хоче вам допомогти. Тому що стрес, почуття провини і втома можуть коштувати вам і вашим родинам занадто дорого, передає Womo.ua.
Багато хто з нас, батьків, тримають при собі один секрет. Іноді ми про нього жартуємо. Сміємося, ніби це зовсім несерйозно. Іноді постимо фото "реального життя" в соцмережах. А потім ідемо до ванної, закриваємо двері зсередини, беремо із собою телефон або книгу, або просто сидимо і дивимося на кахельну стіну нашого притулку. Щось капає. Минає деякий час, перш ніж ми помічаємо, що це сльози течуть по щоках. Якщо нам пощастило, то в цей делікатний момент ніхто не вигукує під дверима наше ім'я, нічого не валиться у вітальні. І в цей момент, сидячи у ванній, ми думаємо про нашу невимовну таємницю. Ми неадекватні, виснажені, а іноді і зломлені батьки.
Якщо нам трапляється вийти самим у супермаркет, ми ходимо вздовж рядів у стані, близькому до трансу. Інші батьки, якщо зустрічають нас, відразу пізнають цей стан: "Ти сьогодні без дітей?" Ми можемо навіть пожартувати у відповідь. Наші партнери можуть сказати щось на кшталт: "Що за настрій? Ти ж вчора виходив/-а без дітей!" Я не кажу, що ці слова характеризують наших партнерів як грубих людей. Вони абсолютно щирі. Ми так завантажені турботами, що година в супермаркеті без дітей – нечувана розкіш! Ми ще можемо пожартувати про час "Ч", натякаючи на порцію вина, і друзі "в темі" згідно закивають головами, Лайкнути статус у Facebook або фото в Instagram, і, мабуть, треба було б дійсно з ними зустрітися.
Що ж відбувається з нами? Розповім про дослідження психічного здоров'я в тих племінних суспільствах, де немає такого жахливого тиску суспільства на батьків. "Батькам потрібна команда", "Для того щоб виростити дитину, потрібне ціла село", "Просіть допомоги в догляді за малюком, щоб хоч трохи поспати". Я б дуже хотіла, щоб ця магічна допомога була доступна всім нам. Кожен раз про це думаю, коли дивлюся в одну точку на стіні ванної і мрію напитися. Але нам доведеться працювати з наявними ресурсами, тому що немає ніякого села і ніякої команди.
Наше онлайн-ком'юніті. У кожного воно є або може утворитися, як би очевидно це не звучало, але ком'юніті важливе для моральної підтримки.
Професійна допомога. Я не маю на увазі лише психолога та інших фахівців з психічного здоров'я. Постарайтеся виділити кошти на допомогу домробітниці, доули, дог-сіттера. Порахуйте, наскільки регулярною може бути ця допомога в рамках вашого бюджету, і навіть якщо хтось буде давати вам перепочити раз на два тижні, – витратьте на це гроші.
Сон. Не смійтесь. Я знаю, що ви посміхаєтеся, тому що я така сама, як ви: я встаю раніше всіх, лягаю пізніше, бо я хочу насолодитися тишею і спокоєм, коли всі заснули. Іноді насолода спокоєм затягується до 4-ї години ранку, а через 3 години вже підйом. І потім доводиться жити на каві.
Мантри. Придумайте собі мантри, навіть якщо ви не захоплюєтеся філософією new age. Мантра займе 1 хвилину в день. Напишіть її на папері. Розфарбуйте. Займіться цим, поки насолоджуєтеся спокоєм вночі. Прикріпіть її на дзеркалі у ванній – наступного разу вам буде на що дивитися. Позитивний ефект має настати через тиждень.
Правда. Думаю, що цього ми потребуємо найбільше. Тому що жарти про вино та інші втечі від реальності не допомагають ні нам, ні іншим батькам. Скільки разів ви бачили ідеально чисті будинки, усміхнених батьків і зачесаних-вмитих-слухняних діток під час човнової прогулянки на фото? І думали, що ось ви даєте на вечерю дітям якісь бутерброди, нога по-звірячому болить, тому що ви нею розчавили якогось дуже лютого персонажа з конструктора Lego, а якби ви завантажили дітей на човен, вони б миттєво впали за борт і трапилося б страшне, і вас би показували по телевізору в розділі "Події".
Абсолютно нормально говорити про те, що ви завантажені й втомилися, що в деякі дні вам хотілося б не бути батьками, що є дні, коли ви мрієте на рік усамітнитися в модному лофті й малювати оголені натури. Якщо ми зможемо почати нормалізувати ці почуття, ми зможемо зрозуміти, як допомогти одне одному, самим собі, як бути найліпшими батьками для наших дітей.
У минулі часи навколо нас були якісь родичі, сусіди, ми могли, вибачте за вираз, сходити в туалет без крикуна-дитини на руках. А зараз? У нас є вино, ксанакс і кілька фальшивих понять про те, що прийнятно, а що ні.
Неприйнятно те, що батьки повинні поховати свої почуття, зарити їх так глибоко, що плакати від напруги і втоми вони можуть лише тихенько і в закритій на ключ ванній, а потім наспіх вмиватися холодною водою, щоб було непомітно. Неприйнятно – це те, що відпочинком для нас стало відвідування супермаркету без дітей.
Давайте міняти це. Просіть допомоги, пропонуйте допомогу, йдіть же нарешті до перукарні, зробіть манікюр, сходіть на масаж без почуття провини, поки хтось доглядає за вашою дитиною. Треба перестати ховатися. Від цього залежить наше життя.
Тим часом сайт "Сегодня" з'ясував, яких жінок не кидають чоловіки: шість важливих рис. Ви ніколи не побачите таких жінок в стосунках з партнерами, які витирають об них ноги.
Головні теми