Я не знаю, хто за часів мого дитинства спостерігав за тим, щоб кожен учень класу був задіяний в громадській роботі, – держава, школа, райком комсомолу або класний керівник. Але в моєму радянському минулому учень обов'язково повинен був бути якщо не старостою або командиром ланки, то хоча б квіткарем або бібліотекарем. Деякі моменти цього залучення в громадське життя мігрували і в школи незалежної України. Але, як завжди, прийняли незвичайні форми.
Зараз можна зустріти найнесподіваніші посади – наприклад, в одній з київських шкіл прекрасно уживаються староста і лідер класу (це різні посади), а в іншій – президент, міністри та їх заступники. На сайтах шкіл публікуються "Положення про вибори". Так, наприклад, на сайті запорізького ліцею "Логос" в "Положенні про кандидата на пост президента" читаємо, що "висувати свою кандидатуру на пост президента мають право учні 8-11 класів, які відповідають наступним вимогам: показують достатній і високий рівень навчальних досягнень; виконують правила для учнів; володіють лідерськими якостями; користуються авторитетом серед однокласників і вчителів".
Здавалося б, здорово, що є самоврядування. Але часто воно стає каменем спотикання і яблуком розбрату в колективі. Так, деякі батьки розповідають, що такі вибори розділили клас: староста була нав'язана класним керівником тільки тому, що вона дочка глави батьківського комітету. Та й багато дітей неоднозначно ставляться до посад (дуже непросто "користуватися авторитетом" одночасно у однокласників і вчителів). Так, одеська школярка Катерина Сінькова вважає, що їх староста подає поганий приклад: у нього "кульгає" поведінка, а "владою наділили" його тільки через положення батьків. "Сегодня" розібралася, що таке самоврядування в наших навчальних закладах і яка його роль.
ВСІ ДОКУМЕНТИ ЗА МІСЦЕВИМ РЕГЛАМЕНТОМ
Лідерів і міністрів щонеділі викликають на засідання школи. Фото: М. Джапоридзе/ТАСС
САМОВРЯДУВАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДОСВІДУ
Думки батьків з питання старост розділилися – в залежності від досвіду і віку дитини . Сучасні дорослі більш педантично ставляться до відносин в колективі і місця їх чада в ньому . Багато хто вважає , що в молодшій школі в посаді старости , лідера і т . д . немає потреби :
"Староста в початковій школі – це ябеда! Таке доручення привчає дитину стежити за однокласниками і доносити на всіх вчителю. А оскільки діти в цьому віці погано відрізняють хороше від поганого, то переказують все, що почують. Як правило, таке на руку недобросовісному вчителю: не працюючи з кожною дитиною індивідуально, можна знати все про кожного. А яка користь для дитини-старости? Одна тільки шкода, оскільки ця посада привчає до підозріливості, наклепів і доносів. Батькам треба намагатися берегти своїх дітей від таких доручень", – вважає учасниця групи "Батьки SOS" Ірина Іщук.
ПОМІЧНИКИ. "Це дійсно помічники вчителя , – розповідає мама київської учениці 7 – го класу Ірина Омельченко . – Староста стежить за порядком , носить журнал , замовляє обіди і т . д . А за лідером класу закріплені різні заходи : він нагадує про дати , визначає ролі в якихось заходах . У нас є тематичні проекти , які кожна дитина робить за якийсь період . Або , наприклад , у нас йшов хлопчик в іншу школу – з ним красиво прощалися , зробили йому проект на пам'ять про клас : загальні фото , різні побажання тощо" .
ДУМКА ПСИХОЛОГА
"Якщо в класі більше 16 осіб, то лідери класу потрібні, – вважає керівник "Центру раннього розпізнавання дітей" Олександр Прима. – Така людина сканує, збирає і висловлює педагогічній групі консолідоване розуміння, очікування класу. З іншого боку, він ретранслює, адаптує інформацію, запит, коридор норми від вчителя – в клас. Але ця людина не може бути призначена учителем. У ній, в її природі, в її генетичному потенціалі повинні бути передумови відповідних якостей – здатність почути і авторитет, щоб висловити і донести. Якщо дивитися на це завдання через призму Дизайну Людини (напрямок саморозвитку), то в рейв-карті дитини, карті її життєвих сил і енергій повинні бути конкретні активації в лідерських каналах".
ПРОФІ.Як і всюди , тут працює людський фактор , який будь-яку гарну ідею може довести до абсурду . " У наш клас приходили вчителі – психологи і проводили тест на лідерство . З'ясували дітей , з якими ніхто не хотів дружити , і на загальних зборах назвали прізвища ізгоїв і героїв , що і так було всім відомо . А потім намагалися похвалитися швидше і голосніше , що так легко і швидко все визначили " , – згадує харків'янка Лариса Лук'яненко .
Читайте також:
- Школа в Станиці Луганській запустила флешмоб до Дня рідної мови
- Українських дітей в соцмережах підштовхували до самогубства куратори з Росії – глава кіберполіції
- Дистанційна освіта для школярів в Україні: всі плюси і мінуси
- Чоловік вигнав на вулицю дружину з 7 дітьми – сім'я приїхала до Києва просити допомоги
- Унікальний канадський піаніст українського походження відкриє школу в Житомирі
- Український фільм "Школа №3" переміг на "Берлінале"
- Завдяки порталу "Сирітству – ні!" було усиновлено більше восьми тисяч дітей