Раптова смерть близьких: поради психолога, як пережити втрату

Тема-табу. Те, про що намагаються навіть не думати. Те, після чого життя поділяється на "до" і "після". Смерть близьких, особливо раптова і передчасна, – шок, від якого отямитися дуже складно. У цей момент здається, що земля іде з-під ніг, разом із чужими порадами про те, що "час – найкращий лікар". Згодом відчуття справді притупляється, тому що людина вимірює час роками – так працює наше мислення. Але біль не зникне. Говорити про смерть в Україні не заведено. Тому одні не знають, як реагувати на біль людини, яка перебуває поруч. Інші звинувачують себе, що страждають не так, як належить.

У сюжеті "Сьогодні. Підсумки" на телеканалі "Україна" з'ясовували, чому про смерть потрібно говорити змалку – не приховувати, не робити з цього табу, і як навчитися проживати свої емоції.

Раптова смерть родича може призвести до самобичування: особиста історія

Наталя Басюк втратила матір. Це був звичайний день. Наталя побачилася з мамою і потім дуже поспішала на роботу. Дівчина згадує, як вони разом їхали в маршрутці. І мама, ніби щось передчуваючи, пропустила свою зупинку, щоб хоч на кілька хвилин довше побути з дочкою. Далі вони обнялися, попрощалися і домовилися зустрітися наступного дня.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але вони так і не зустрінуться. Енергійна і життєрадісна мама Наталі, яка ніколи не скаржилася на здоров'я, вночі раптово померла від інсульту. Їй було всього 43. За словами Наталі, вже рік минув, а час її так і не вилікував.

У якийсь момент дівчина почала думати про те, що могла б щось змінити, зробити по-іншому, і стала картати себе. Витягала себе з цього стану за допомогою роботи.

Як людина переживає горе: 5 стадій

Переживання втрати близької людини умовно можна розділити на кілька етапів.

1. Шок

Спочатку смерть шокує – коли ще не до кінця розуміємо, що сталося. Банальні фрази не допоможуть. У цей момент людина взагалі нічого не чує. Смерть збиває з ніг, просто руйнує.

2. Заперечення

Потім настає стадія заперечення, коли ми живемо з думкою, що "це неправда" і "все це відбувається не зі мною". Найважче повірити, що вже нічого не можна вдіяти.

3. Гострий душевний біль

Це період самих страждань і гострого душевного болю. Людину охоплюють різні почуття: тривога і страх, злість і вина, печаль і жалість, спустошення і самотність, відчай і безпорадність.

4. Втрата інтересу до життя

Починаються самозвинувачення, а гнів спрямовується всередину, на себе. Згодом цей стан переростає в депресію – коли взагалі втрачається інтерес до життя. Людина не знає, як взаємодіяти зі світом, тому що у неї всередині справжня прірва.

5. Прийняття втрати

Це остання стадія.

Читайте також:

Як пережити карантин всією сім'єю і зберегти мир: поради психолога

Що робити і говорити, щоб допомогти людині пережити всі ці етапи?

Психолог Наталя Ломоносова каже, що не можна лізти з розмовами, якщо вас не просять. Якщо просять – вислухайте. Якщо не просять – просто будьте поруч.

У цей момент не допомагають жодні слова на зразок "ти тримайся", "співчуваю". Краще запропонувати якусь конкретну допомогу. Наприклад: "Завтра рівно о 15-й я заїду, привезу продуктів. І поїду".

У якийсь момент людині, можливо, захочеться відкритися і все це проговорити. Коли настає усвідомлення цієї втрати, починає гризти чуття провини.

Наталія Ломоносова пояснює, що людина може так себе звинувачувати – ізолюватися від інших людей. Тому що реакція у людей різна: одним потрібно постійно з кимось говорити, а інші, навпаки, про це говорити не можуть.

Чим небезпечна апатія

Може настати стадія апатії, коли взагалі не хочеться жити. Людина не їсть, не п'є, у неї буквально немає сил, і вона просто лежить. Це саме той момент, коли людина найбільше потребує підтримки рідних і друзів. Треба підняти людину з дивана і допомогти проговорити свій біль, випустити емоції. Так ми проживаємо своє горе.

За словами православного священника Георгія Коваленка, християни вірять в життя вічне. Хоча і важко та сумно розлучатися зі своїми близькими, але люди сподіваються на зустріч із ними в Царстві Небесному.

Поступово людина вчиться жити по новому / Фото: Pexels

Дозвольте собі пережити горе

Потрібно дозволити собі плакати, коли хочеться. Це стосується і чоловіків. За словами психолога Наталії Ломоносової, буває так, що людина просто не здатна плакати, тому що ще в дитинстві їй прищепили: потрібно бути сильним і соромно здаватися слабким.

У таких людей сильно затиснуті м'язи, тому вони не можуть розслабитися. Тоді корисний масаж. Він призначається як лікування.

Всі стадії проживання втрати – це нормально. Але важливо не застрягати у своїх стражданнях, а піклуватися про себе і рідних.

Чому так важливо прожити все стадії горювання від утрати близької людини

Психолог Олена Рихальська пояснює, що нам потрібно оплакати, пом'янути, сумувати. Не просто так говориться про 40 днів, після яких померлу людину слід емоційно відпустити. Потрібно вирішити для себе: я живу далі. Можливо, допомагати її близьким. Запитати себе: що я можу зробити на землі для людини, яка пішла в засвіти?

І головне – проживіть своє життя щасливо. Адже ті, кого ми любили і втратили, навряд чи хотіли б бачити наші страждання...

Зверніть увагу всі, хто пересувається містом пішки або на велосипеді: в Україні вже набули чинності нові штрафи для пішоходів і навіть велосипедистів. Влогер-пенсіонер Дід Панч усе з'ясував і розповів у новому випуску ютуб-шоу:

Читайте також, як прийняти себе і почати змінюватися: три поради.