Всі плюси і мінуси дистанційного навчання

Сам навчальний процес зводиться до наступного: дитина вчиться за розкладом, який допомагає організувати режим дня. "Учень має можливість проходити уроки за індивідуальним графіком (за темами, модулями), "занурюватися" в один предмет на кілька днів", – пояснює гендиректор ТОВ "Центр освіти "Оптіма" Марія Мілецька. У "Афінах" також сказали, що вчителі викладають на ресурсі поточні контрольні роботи, а в якому режимі їх виконує дитина – це вибір її і батьків. "Їх необхідно здати за два тижні до очної зустрічі, – пояснює заступник директора школи "Афіни". - Можна привезти або надіслати електронною поштою, можна приїхати і здати достроково. Можна відкласти і здати пізніше, якщо на те є поважні причини. Учитель бачить дитину тричі на рік – обов'язково, при очній здачі. Можна і частіше: за бажанням батьків надаються додаткові консультації. Після цього вчителі заповнюють табелі (електронні), і кожен батько по електронній пошті отримує свій табель. У ньому також є коментар з кожного предмета (що повторити, довчити або, навпаки, – все чудово)".

У "Оптимі " трохи по – іншому : тут оцінюється кожна робота і оцінки виставляються в системі . Вони відразу видно і учневі , і батькам . Двічі на місяць робиться виписка оцінок і розсилається батькам з супутніми рекомендаціями . Самостійність виконання перевірочних робіт дистанційна школа контролює точно так же , як і очна ( від списування та шпаргалок ніхто не застрахований ) .

Дистанційка : ті ж знання , тільки без зубріння з ранку до ночі.

ЦІНА І МОН.В основному навчання в приватних школах , які практикують дистанційне навчання , платне – від 1500 до 12 тис . грн / рік . У МОН нам повідомили лише , що міністерство не створює і не вимагає додаткової , не передбаченої законодавством України , звітності місцевих органів управління освітою , загальноосвітніх навчальних закладів .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЗМІНА ФОРМАТУ ЗАНЯТЬ

Останнім часом все більше батьків схиляються до того, щоб їхня дитина отримувала знання в рідних стінах. Тим більше що при такому навчанні видають той же атестат, що і в середній школі. Так, мовляв, і конфліктів немає, і навантаження менше, можна встигати на всі гуртки, та й бюджет економиться – на форму, підручники, "добровільні" внески. До того ж не потрібно витрачати час на дорогу і безцільне сидіння по 6-8 годин. Плюс це відмінний вихід для дітей-інвалідів та дітей з тимчасово окупованих територій. Шкіл ж, які пропонують дистанційне навчання, стає все більше. Принцип вступу в них схожий: подача документів (заява, копії документів, особиста справа учня, фото тощо), що часто може бути навіть без фізичної присутності учня/батька. "Є тест і спілкування з психологом, крім 1 класу – у них тільки спілкування з психологом, – розповіла заступник директора школи "Афіни" Тетяна Швець. - Визначаємо рівень знань (це для батьків), а психолог формує базу даних про особливості дитини, яка буде доступна викладачам, що проводять дистанційку. Вони не бачать дітей, але зобов'язані враховувати їх особливості при зустрічах і спілкуванні". Для навчання ж потрібен комп'ютер і підключення до мережі. "Періодично необхідний принтер і сканер для здачі письмових робіт, навушники і мікрофон", – додала директор Центру освіти "Оптіма" Ольга Білодід.

БАТЬКАМ: ЗВАЖИТИ СВОЇ СИЛИ

Думки психологів з приводу дистанційки розділилися. Одні вважають, що потурати індивідуальності потрібно. "Якщо дитині в школі погано (не розуміють або ображають), нудно, оскільки вона обдарована, а програма стандартна, або, навпаки, потрібен особливий підхід через відставання в навчанні, то дистанційне навчання – відмінний вихід, – вважає психолог Наталія Біловол . - Це дозволить зберегти душевну рівновагу і не заробити комплекси. Для соціалізації ж досить гуртків і секцій". Іншої думки (не рахуючи дітей з обмеженими можливостями) дотримується психолог-консультант Лілія Лобас: "Робити якусь роботу вдома – це велика праця, яка не кожному під силу. Для прикладу згадайте, як складно дорослим робити якусь роботу вдома. Ти в тапочках і халаті, поруч вабить холодильник, диван та домашні справи. При цьому у дорослого мотивація працювати є, а у дитини уроки вчити – не завжди, коли навколо стільки спокуси. До того ж поширена думка для першокласників "батько і сам може все пояснити" – панацея не для всіх. Так, більшість шкільних знань так і не стали в нагоді, зате це – уроки спілкування і практика пристосовуватися в суспільстві. Не всі європейські стандарти навчання підходять нашому менталітету. За фактом дитина буде позбавлена дитинства, спогадів, про які ми розповідаємо все життя, не буде здорової конкуренції, адже деякі діти вчаться, щоб не відставати від всіх. Особливо в підлітковому віці важлива думка однокласників. Плюс якщо діти навіть в школі примудряються грати в іграшки, то де гарантія, що він паралельно з дистанційним уроком не займатиметься своїми справами?"