Олена Вус
нічний редактор Загадкові швидкі радіоспалахи, які вважалися певний час сигналами інопланетян, виникають у галактиці за 6 мільярдів світлових років від нас, що говорить про їх "космологічну", а не інопланетну природу, пишуть вчені у статті, опублікованій у журналі Nature.
Вперше про існування таємничих спалахів радіовипромінювання (fast radio-burst, FRB) астрономи заговорили в 2007 році, коли вони були випадково відкриті під час спостережень за радіопульсарами за допомогою телескопа Паркс (Австралія).
У наступні роки вченим вдалося знайти сліди ще дев'яти подібних сплесків, порівняння яких показало, що вони можуть мати штучне походження і навіть потенційно бути сигналами позаземних цивілізацій через незрозумілу періодичність у їх структурі.
У квітні поточного року вчені довели, що FRB-сплески народжуються в космосі, а не на Землі, що зробило їх ще більш загадковими.
У грудні їхня природа була частково вирішена – поляризація одного з таких спалахів показала, що вона могла народитися усередині нейтронної зірки в ході незвичайних "зірковотрясінь" в її надрах, або ж у результаті формування чорної діри або низки інших процесів всередині надгустих згустків матерії.
Точна відповідь на це питання, як зазначає Еван Кін (Evan Keane) із Технологічного університету Суїнберн (Австралія), неможлива без однієї невеликої, але вкрай важливої частини цього космічного пазла – відстані до об'єкта, де народився цей спалах або один з її "кузенів".
Кіну і його колегам вдалося визначити цю дистанцію, використовуючи дані одного з останніх подібних спалахів — FRB 150418, що відбувся 18 квітня минулого року і був зафіксований телескопом Паркс. Вчені підготувалися до його відкриття й оперативно підключили до його вивчення потужний радіотелескоп ATCA і низку інших обсерваторій.
Комбінація потужностей телескопів допомогла Кіну і його колегам приблизно в тисячу разів збільшити точність спостережень. Як виявилося, у спалаху, що триває всього кілька секунд було досить довге багатоденне післясвітіння, яке допомогло ідентифікувати джерело радіохвиль і оцінити відстань до нього.
Даний спалах, як розповідають вчені, стався у далекій еліптичній галактиці, віддаленій від нас на 6 мільярдів світлових років. Це виключає можливість того, що його могли породити відносно малопотужні магнетари в Чумацькому Шляху або в його супутниках, і говорить про надзвичайно високу потужність FRB спалаху.
За розрахунками астрономів, він затьмарив собою всю галактику, де він знаходиться, і його яскравість у мільярд разів перевищувала силу світіння Сонця. За частки секунди було виділено стільки енергії, скільки наше світило виробляє за два дні життя. Як вважає Кін, прабатьком цього спалаху послужили дві нейтронні зірки, що злилися воєдино і перетворилися в чорну діру.
Крім світла, радіохвиль та інших форм електромагнітного випромінювання, цей катаклізм повинен був породити досить сильні гравітаційні хвилі. Через велику відстань до галактики, де знаходиться FRB 150418, LIGO й інші детектори гравітаційних хвиль не змогли б їх побачити, проте в майбутньому, якщо такі "інопланетні" сплески знову будуть спіймані, ніщо не заважає фізикам перевірити, чи так це насправді.
З іншого боку, FRB 150418 вже допомогла вченим розкрити одну космічну таємницю – "розтягування" радіохвиль спалаху допомогло астрофізикам вирішити проблему "відсутньої матерії у Всесвіті того, що всі видимі галактики містять приблизно вдвічі менше видимої матерії, ніж вони повинні містити.
За словами Кіна, хвилі FRB 150418 були розтягнуті саме так, як передбачають сучасні космологічні теорії. Це означає, що "втрачена" матерія насправді існує, просто поки ми її не змогли знайти. Це стане можливим після побудови нового покоління оптичних і радіотелескопів, а також у процесі вивчення інших FRB-спалахів, сподіваються вчені.
Головні теми