NASA показало анімацію поширення попелу і частинок в атмосфері Землі після виверження вулкана. Для цього агентство використовувало дані з супутників.
Вулканічна хмара містить два типи аерозолів – діоксид сірки і силікати (які включають кремній). Супутники можуть виявити ці сполуки завдяки тому, що на них розсіюються ультрафіолетові промені.
Знаючи місце, час, тривалість і динаміку виверження, а також напрямок вітру в районі природного лиха, вчені здатні спрогнозувати поширення вулканічних продуктів в атмосфері планети і їх вплив на навколишнє середовище.
Після виверження вулкана прилеглі райони можуть опинитися покритими багатометровим шаром попелу, який разом з димом і газом поширюється на сотні кілометрів від вогнища. Це призводить до ускладнень в русі літаків і необхідності евакуації жителів населених пунктів, що знаходяться в районі природного лиха. У розпорядженні NASA є ефективні засоби прогнозування наслідків природного явища.