Сонце вперше "атакувало" Марс

Фахівці НАСА спостерігали потужне авроральне сяйво на Марсі, викликане викидом маси з атмосфери Сонця 10 вересня 2017 року. Світіння, яке виявилося в 25 разів яскравішим за інші подібні події на Червоній планеті, було зафіксоване американським штучним супутником MAVEN. Про це повідомляється в прес-релізі на сайті Phys.org.

На Марсі немає магнітосфери, яка сприяє виникненню аврори (полярного сяйва), на зразок земної. Магнітні поля Землі і деяких інших планет, наприклад, Юпітера, направляють потік високоенергетичних частинок до полюсів, де світіння зазвичай і виникають. У разі Червоної планети фотони бомбардують всю атмосферу, а не тільки полярні області. В результаті верхні шари газової оболонки Марса починають випромінювати світло в ультрафіолетовому спектрі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• У США представили марсіанську станцію

За словами вчених, спалах викликав дворазове посилення потоку радіації, що падає на поверхню планети. Дані, отримані космічними апаратами, допоможуть розробити системи безпеки астронавтів, які в майбутньому висадяться на Марс.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• NASA здивувало новими фотографіями з Марса

Потужний спалах на Сонці сталася 10 вересня приблизно о 19:00 за київським часом. З початку вересня було всього чотири великих вибухи. Спочатку спостерігалася серія з п'яти слабких викидів енергії класу М, а 6 вересня стався вибух, який виявився найбільшим за останні 12 років і одним з п'яти найпотужніших вибухів на Сонці за всю історію спостережень. Друга потужний спалах, який віднесли до класу Х, стався 7 вересня, а третій – на наступний день, 8 вересня.

Раніше космічне агентство NASA опублікувало новий ролик про Марс, що показує "живу" планету. На кадрах чітко видно всю різноманітність унікального ландшафту: фантастичні скелі, дюни, океан, що піниться вогняними хвилями, неземної краси хмари, що приховують вершини скель.