Вчені назвали несподіваний наслідок глобального похолодання

Наступ льодовикових епох призводив до посилення вулканічної активності. Це з'ясувала міжнародна група вчених під керівництвом фахівців з Центру імені Гельмгольца з дослідження океану.

Результати їх досліджень пояснюють, чому при похолоданні концентрація вуглекислого газу в атмосфері може залишатися стабільною.

Матеріали дослідження опубліковані в журналі Nature Communications.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Відомо, що глобальна середня температура пов'язана з вмістом парникових газів в повітряній оболонці Землі. Палеокліматичні дані показують, що закінчення останньої льодовикової епохи близько 11 тисяч років тому спровокувало виверження вулканів, що знаходяться на суші.

Це в свою чергу могло бути викликано зменшенням тиску на мантію Землі через танення льодовиків. В результаті в атмосферу було викинуто велику кількість вуглецю, що ще більше прискорило глобальне потепління. Ця позитивний зворотний зв'язок повинен приводити і до протилежного ефекту – падіння концентрації вуглекислого газу через похолодання.

Однак 85-70 тисяч років тому, коли глобальна середня температура знижувалася через зміну розташування осі планети, вміст вуглекислоти в повітряній оболонці Землі залишався стабільним. Змоделювавши геологічні процеси в надрах планети, вчені прийшли до висновку, що зростання льодовикової маси і зниження рівня моря призвело до зменшення тиску, що чиниться на верхні шари мантії під океанами. У свою чергу, це стало причиною плавлення порід і викидів магми.

Хоча виверження наземних вулканів в цей період відбувалися рідко, гарячі точки з'явилися в районі серединно-океанічних хребтів (розташовані в центральних частинах всіх океанів). Ці геологічні процеси забезпечили негативний зворотний зв'язок між заледенінням і вуглекислим газом, загальмувавши падіння концентрації останнього приблизно на 15 тисяч років. Однак приблизно 70 тисяч років тому вміст вуглецю в атмосфері продовжив різко знижуватися.

Гарячою точкою в геології називається місце під плитами літосфери, в якому температура мантії значно вище в порівнянні з з навколишніми породами. Через це в районі над плямою спостерігається підвищена вулканічна активність.