Вивчивши хребці вимерлих предків жирафів, американські дослідники прийшли до висновку, що довга шия цих тварин виникла в два етапи еволюції. Один з хребців витягнувся в сторону голови, а через кілька мільйонів років вже в іншого виду він подовжився у напрямку до хвоста.
Зоологи обстежили 71 кістку дев'яти копалин і двох сучасних видів сімейства жирафових. Останки були знайдені в музеях Європи та Африки. З'ясувалося, що вже найпримітивніші жирафи володіли злегка витягнутою шиєю, більше того, подовження почалося ще до виникнення сімейства, 16 мільйонів років тому.
Потім вчені звернули увагу на два етапи еволюції шиї. Верхня частина шиї різко витягнулася близько семи мільйонів років тому у так званих самотеріїв. Потім, приблизно мільйон років тому, пройшов другий етап подовження – у бік хвоста. Тоді й з'явилися сучасні жирафи: довжина третього шийного хребця у них в дев'ять разів більша за ширину і майже наближається до протяжності плечової кістки дорослої людини.
Проте одночасно в іншого сучасного виду жирафових (окапі) шия скорочувалася. Окапі стали єдиними представниками сімейства, які пройшли через вторинне скорочення шиї, зазначили автори статті.
Жирафи – найвищі наземні тварини в світі. Появу довгої шиї зараз пояснюють дві гіпотези. Ця особливість анатомії могла дати тваринам унікальну екологічну нішу в савані (тільки вони були здатні з’їдати гілки високих дерев). Або ж довгі шиї виникли через конкуренцію самців: високі особини отримували більше уваги самок і виробляли більше потомства.
Головні теми