Розповідь в'язня концтабору, який допомагав нацистам, вдалося відновити завдяки тривалій дослідницькій роботі та комп'ютерному моделюванню.
Марсель Наджар написав свою розповідь про життя в відомому таборі смерті 1944 року і сховав її в термосі. Записи були зроблені грецькою мовою і знайти їх вдалося лише 1980 року, але за 36 років папір розмило від вологи, і читанню підлягала тільки мала частина рукопису. Відновити записи вдалося за допомогою комп'ютерного моделювання через три чверті століття.
Фото: imgur
Із записів стало зрозуміло, що Наджар був одним з майже 2200 членів зондеркоманди – єврейських в'язнів, які використовувалися СС для супроводу співвітчизників до газових камер.
Часто я думав про те, щоб піти разом з іншими і разом покінчити з усім. Але всякий раз думки про відплату зупиняли мене. Я хотів і хочу жити, мстити за смерть батька, матері і моєї дорогої сестри.
Свої записи Наджар сховав біля крематорію Освенцима, а про саме місце розповідав так: "Крематорій – це великий будинок з широким димарем і 15 печами. Тут два величезних підвали. В одному з них люди роздягаються, в іншому – камера смерті. Люди заходять до неї голими по три тисячі за один раз, їх закривають і подають газ. Після шести або семи хвилин мук вони вмирають".
Фото: imgur
У своїх рукописах він розповідав, як нацисти проводили труби до приміщення, щоб газова камера була схожа на душову. Він розповідав, що "контейнери з газом завжди привозять на машині німецького Червоного Хреста в супроводі двох есесівців". Також в його записках було зазначено, що попіл після спалення тіла середньої жертви важить близько 640 грамів.
Вони вивантажують контейнери, і через півтори години ми починаємо. Ми відтягали тіла цих невинних жінок і дітей до ліфта, який піднімає їх до топки.
Фото: imgur
Перш ніж поховати свої записи, Наджар написав передмову німецькою, польською та французькою мовами, в якій звертається з проханням до того, хто знайде рукопис, передати його до грецького посольства на ім'я свого друга Димитроса Стефанідеса.
Марсель Наджар був грецьким євреєм і став свідком відчайдушного повстання членів зондеркоманди під керівництвом радянських військовополонених, які спробували підірвати хоча б один з п'яти крематоріїв, використовуючи викрадену вибухівку. Бунт був придушений нацистами, і, оскільки Наджара не було серед його учасників, він вижив. Також він дивом пережив і депортацію до Маутхаузена – табора в Австрії, – що послідувала, коли Третій рейх звалився.
Наджар помер 1971 року, дев'ять років не доживши до моменту, коли його записки були знайдені.
Нагадаємо, раніше працівники бібліотеки монастиря святої Катерини на горі Синай знайшли рукопис VI століття нашої ери.
Головні теми